Постанова № 15217099, 30.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 березня 2011 р. № 2-а- 1633/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.

за участю сторін:

представника позивача - Солдатової Я.А.

відповідач - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

проповернення суми ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в сумі 8937 грн. 47 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.03.2010 р. ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки. 02.04.2010 р. нею подана заява про надання статусу безробітного, в якій зазначалося, що в даний час вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно поданої заяви, ОСОБА_2 наказом від 06.04.2010 р. надано статус безробітного і призначена виплата допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.

На підставі інформації, отриманої з Державної реєстраційної палати, Центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт № 7 від 20.01.2011 року. Розслідуванням страхового випадку встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 1998 року. В єдиному державному реєстрі не проведений запис - державна реєстрація підприємницької діяльності припинена.

У період перебування Відповідача на обліку в державній службі зайнятості, їй було нараховано та перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 02.04.2010 р. по 20.12.2010 р. у сумі 8937 грн., 47 коп. ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю без достатніх правових підстав, чим завдала суттєвих збитків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в добровільному порядку безпідставно отримані кошти відповідачем не повернуті, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, посилаючись на вищевикладені обставини.

Відповідач - ОСОБА_2, у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася повістками з поштовими повідомленнями, які направлялися за офіційним місцем знаходження, згідно довідки органу реєстрації, поштовий конверт з повідомленням повернувся до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до приписів статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то судовий розгляд справи здійснюється за наявними у справі доказами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, підприємець не може бути зареєстрований як безробітний, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить дохід, що, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець, а тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.03.2010 р. ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки № 203923210032600004 (а.с.24).

02.04.2010 р. Відповідачем подана заява про надання статусу безробітного, в якій зазначалося, що відповідач в даний час не зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 06.04.2008 р. надано статус безробітного і призначена виплата допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.

На підставі інформації отриманої з Державної реєстраційної палати, центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт № 7 від 20.01.2011 року.

Розслідуванням страхового випадку встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 1998 року. В єдиному державному реєстрі не проведений запис - державна реєстрація підприємницької діяльності припинена.

У період перебування на обліку в державній службі зайнятості ОСОБА_2 було нараховано та перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 02.04.2010 р. по 20.12.2010 р. у сумі 8937 грн., 47 коп.

20.01.2011 року, директором Харківського міського центру зайнятості було видано наказ № 26 про повернення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2, який разом з листом - претензією від 21.01.2011 року № 959 було надіслано на адресу останньої з вимогою перерахувати в добровільному порядку протягом 15 календарних днів кошти у розмірі 8937,47 грн. Проте, відповідач до теперішнього часу не виконала наказ та не повернув незаконно отримані кошти Фонду.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ним підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 8937,47 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден. код. НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007, в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 36224721) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 8937 грн. 47 коп. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім грн. 47 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко