Постанова № 15215638, 12.04.2011, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 4-132/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Кицюка В.П.,

при секретарі - Кондратенко Г.М.,

за участю прокурора - Гандзі М.О., Бондаренко М.А.,

заявника - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом внесення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та на постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій, з урахуванням доповнень від 07 квітня 2011 року, просив скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом внесення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та постанову старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно мотивувальної частини кожної з вищезазначених постанов, службові особи ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» надали до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова декларацію на податок на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій задекларували суму податкового кредиту у розмірі 2833842,00 грн. До вказаної суми увійшла сума податку на додану вартість у розмірі 1876953,00 грн., за товаром, що був отриманий від ПП «Віклан». На підставі копій транспортних накладних та квитанції про приймання вантажу, які були представлені ТОВ«ПФК«ТПС-ГРУП», вбачається, що вантажовідправником було ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод», а вантажоотримувачем - ДП «Укрспецвагон», однак відомості про переадресацію вантажу на адресу ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»- відсутні. У свою чергу ПП «Віклан», яке знаходився на обліку у ДПІ Приморського району м. Одеси, декларацію на ПДВ за жовтень 2008 року не надало, що свідчить про відсутність взаємовідношень з ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»та про завищення останнім сум ПДВ за податковим кредитом у розмірі 1876953,00 грн., що відображені у декларації по ПДВ за жовтень 2008 року.

В обґрунтування доводів скарги, доповнених захисником у судовому засіданні, заявник посилається на те, що кримінальна справа порушена всупереч положенням ст.ст. 94, 98 КПК України, оскільки на момент винесення оскаржуваних постанов у прокурора не було достовірних даних, які б вказували на наявність в діях службових осіб ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» ознак будь-якого з кримінально-караних діянь, у тому числі ознак злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

В судовому засіданні заявник та його захисник просили скасувати постанови про порушення кримінальної справи з підстав зазначених у скарзі та доповненнях до неї.

Прокурор заперечував проти доводів скарги, вказуючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст.ст.94,98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав.

Суд, дослідивши у судовому засіданні представлені органом досудового слідства матеріали кримінальної справи, заслухавши пояснення заявника та його захисника, думку прокурора, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади , органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Інститут оскарження постанови про порушення кримінальної справи є одним з елементів судового контролю за стадією досудового слідства.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував наявність у ОСОБА_1, як директора ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП», юридичної зацікавленості в оскарженні постанов про порушення кримінальних справ за фактом вчинення злочинів, а також пояснив, що суду надані всі матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.

Згідно з ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє приводи та підстави для винесення зазначеної постанови, законність отримання джерел , які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, підстав та приводів для порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2009 року старшим слідчим прокуратури Жовтневого району м. Харкова порушено кримінальну справу № 25090056 за фактом внесення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. В рамках розслідування зазначеної справи слідчим в цей же день ( 30.06.2009 року) винесено постанову про порушення додаткового епізоду за фактом ухилення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно мотивувальної частини кожної з вищезазначених постанов, службові особи ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» надали до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова декларацію на податок на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій задекларували суму податкового кредиту у розмірі 2833842,00 грн. До вказаної суми увійшла сума податку на додану вартість у розмірі 1876953,00 грн., за товаром, що був отриманий від ПП «Віклан». На підставі копій транспортних накладних та квитанції про приймання вантажу, які були представлені ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП», вбачається, що вантажовідправником було ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод», а вантажоотримувачем - ДП «Укрспецвагон», однак відомості про переадресацію вантажу на адресу ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»- відсутні. У свою чергу ПП «Віклан», яке знаходився на обліку у ДПІ Приморського району м. Одеси, декларацію на ПДВ за жовтень 2008 року не надало, що свідчить про відсутність взаємовідношень з ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»та про завищення останнім сум ПДВ за податковим кредитом у розмірі 1876953,00 грн., що відображені у декларації по ПДВ за жовтень 2008 року.

З наданих суду матеріалів вбачається, і зазначених обставин в судовому засіданні не оспорював прокурор, що єдиною підставою для порушення кримінальної справи стали висновки акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі м.Харкова № 921/23-304/34632550 про результати виїзної планової перевірки ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Інших даних матеріали дослідчої перевірки не містять.

Надаючи правову оцінку фактичним даним, викладеним в акті перевірки, як підставам для порушення кримінальної справи та першоджерелу відомостей про ймовірний злочин, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З огляду на зазначені вище положення , посадові особи ДПІ не є належним субєктом оцінювання правочину на предмет його відповідності вимогам закону, а відтак обставини викладені в акті перевірки самі по собі є припущеннями, які потребують оцінки в рамках господарського або адміністративного судочинства.

Реалізуючи свої процесуальні права, ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» оскаржило видані на підставі акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 921/23-304/34632550 повідомлення рішення до Харківського окружного адміністративного суду .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, з висновками якого погодився Вищий адміністративний суд України, позов ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» задоволено, рішення - повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визначення ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» сум податкового зобовязання скасовані як протиправні.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України у постанові від 17 березня 2011 року зазначив, що з огляду на наявність первинних документів, які підтверджують факт оплати ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» поставленого йому товару, видаткових та податкових накладних, а також доказів подальшого продажу ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» придбаного металевого прокату державному підприємству «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», то слід погодитися з висновком місцевого суду про відсутність порушень вимог чинного законодавства під час формування ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання спірних операцій та, відповідно, про незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги, що судовими рішеннями у справі встановлена правомірність товарних операцій між ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» та контрагентами, і, як наслідок відсутність у ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»будь-яких податкових зобовязань за вищезазначений період, суд приходить до висновку, що кримінальна справа у відношенні службових осіб ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, порушена без достатніх на те правових підстав.

Доводи скарги щодо безпідставного винесення прокурором постанови про перекваліфікацію злочинів від 16 жовтня 2009 року судом до уваги не приймаються, оскільки зазначена постанова не є предметом судового розгляду. Ці твердження можуть бути перевірені під час додаткової перевірки.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанови старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом внесення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП»завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 30 червня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення службовими особами ТОВ «ПФК «ТПС-ГРУП» від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, скасувати.

Матеріали справи направити прокурору Жовтневого району м. Харкова для організації додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Суддя -