Постанова № 15211348, 19.04.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-92/11/1970

"19" квітня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгач М.П.

при секретарі: Музика О.М.

за участю представника позивача Гураля Р.В.

представника відповідача Мельника О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Продекспорт»м.Тернопіль до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення №0000642309/0 від 20.08.10 року, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Продекспорт»м.Тернопіль звернулося до суду із позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 20 серпня 2010 року № 0000642309/0 яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1951027.00 грн. за основним платежем та 975513.5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а разом на суму 2926540.5 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову перевірку ПП «Продекспорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої було відображено в Акті №7857/23-42/30047671 планової виїзної перевірки від 27.07.2010 року.

На підставі даного акту було винесено оспорюване податкове-повідомлення рішення яким, позивачу ПП «Продекспорт»донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 2926540.5 грн., з яких за основним платежем 1951027.00 грн. та 975513.5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ПП «Продекспорт»були укладені договори генерального підряду із ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»для проведення будівельно ремонтних та оздоблювальних робіт в девятиповерховому житловому будинку з вбудованим торговим центром, що розташований за адресою м.Тернопіль вул. 15 квітня вул.Братів Бойчуків.

Відповідачем встановлено, що акти виконаних робіт форми № КБ2 були складені після того як торговий центр в липні 2009 року вже був прийнятий в експлуатацію, а єдиним генпідрядником, який зазначений у дозволі від 10.07.2009 року на виконання будівельних робіт є ПП «Інвест-родина», а тому зобовязання по проведенню будівельних ремонтно-оздоблювальних робіт підприємства ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»не могли виконувати. Такі висновки відповідача є хибними, поскільки прийняття обєкта в експлуатацію не забороняє здійснювати після цього будівельно ремонтні та оздоблювальні роботи, виконання яких, як правило не включається в договір генерального підряду на капітальне будівництво.

Щодо договорів, укладених директором ПП «Продекспорт»та директорами ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»без вказання прізвища, імені та по-батькові необхідно зазначити, що в кожному договорі зазначено в чиїй особі (посада та ПІБ) діє юридична особа, а наявність прізвища безпосередньо біля підпису законодавством не вимагається.

Твердження відповідача, що договори укладені між ПП «Продекспорт»та ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»є фіктивними та такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, а спрямовані на ухилення від сплати податків поскільки в ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення ремонтних та оздоблювальних робіт не відповідають дійсності, поскільки роботи згідно укладених договорів були реально виконані, а тому ПП «Продекспорт»цілком правомірно після представлення підрядниками податкових накладних віднесло суми по податку на додану вартість по даних договорах в податковий кредит по податку на додану вартість.

Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, та пояснив, що працівниками Тернопільської ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ПП «Продекспорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, результати якої було відображено в Акті №7857/23-42/30047671 планової виїзної перевірки від 27.07.2010 року.

На підставі даного акту було винесено оспорюване податкове-повідомлення рішення яким, позивачу ПП «Продекспорт»донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 2926540.5 грн., з яких за основним платежем 1951027.00 грн. та 975513.5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зокрема перевіркою було встановлено, що ПП «Продекспорт»було укладено договори генерального підряду із ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд» для здійснення будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт.

Єдиним генпідрядником, відповідно до дозвільних документів є ПП «Інвест-родина», яким проведені капітальні будівельні роботи від їх початку до закінчення і вводу обєкта в експлуатацію. Актом готовності обєкта до експлуатації №77 від 24.07.2009 року засвідченно, що ПП «Інвест-Родина» будівельні роботи виконані в повному обсязі, а тому ПП «Продекспорт» не було необхідності укладати додаткові договори для проведення будівельно-ремонтних робіт в торговому центрі і за укладеними договорами роботи не проводилися. Крім того підрядники, а саме ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»не могли проводити такі роботи поскільки в них були відсутні матеріальні і трудові ресурси, тобто в штаті були відсутні працівники робітничих професій які повинні були виконувати такі ремонтні роботи.

Факт порушення підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за вересень, жовтень 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року.

Так до податкового кредиту вересня 2009 року ПП «Продекспорт»віднесено суму ПДВ у розмірі 371889.00 грн. в тому числі :

Від ПП «Пром комфорт стиль»м.Львів по податковій накладній від 30.09.2009 року в сумі ПДВ 99323.00 грн, та по податковій накладній 30.09.2009 року в сумі ПДВ 133702 грн.

Від ПП «Будгаранткомфорт»м.Львів, по податковій накладній від 30.09.2009 року в сумі 138864.00 грн.

До податкового кредиту жовтня 2009 року ПП «Продекспорт»віднесено суму ПДВ в розмірі 838340.00 грн. в тому числі від ПП «Пром комфорт стиль»м.Львів по податковій накладній від 29.10.2009 року в сумі ПДВ 29785.40 та по податковій накладній від 30.10.2009 року в сумі ПДВ 142511.00 грн. Разом на суму ПДВ 172296.40 грн.

Від ПП «Будгаранткомфорт»по податковій накладній від 30.10.2009 року в сумі ПДВ 246613.00 грн., по податковій накладній від 30.10.2009 року в сумі ПДВ 126279.40 грн., по податковій накладній від 30.10.2009 року в сумі ПДВ 293151.00 грн. Разом на суму ПДВ 666043.40 грн.

До податкового кредиту січня 2010 року ПП «Продекспорт»віднесено суму ПДВ в розмірі 202840.00 грн. в тому числі :

Від ТОВ «Експертжитлобуд»по податковій накладній від 28.01.2010 року в сумі ПДВ 66666.00 грн., по податковій накладній від 27.01.2010 року в сумі 66666.00 грн., по податковій накладній від 29.01.2010 року ПДВ в сумі 69508.00 грн. Разом на суму ПДВ 202840.00 грн.

До податкового кредиту лютого 2010 року ПП «Продекспорт» віднесено суму ПДВ в розмірі 342017.00 грн. в тому числі:

Від ТОВ «Експертжитлобуд»по податковій накладній від 28.02.2010 року в сумі ПДВ 62011 грн., по податковій накладній від 26.02.2010 року в сумі ПДВ 68397.00 грн., по податковій накладній від 26.02.2010 року в сумі ПДВ 66529.00 грн., по податковій накладній від 26.02.2010 року в сумі 73395.00 грн., по податковій накладній від 26.02.2010 року в сумі ПДВ 71685.00 грн. Разом на суму ПДВ 342017.00 грн.

До податкового кредиту березня 2010 року ПП «Продекспорт»віднесено суму ПДВ в розмірі 195941.00 грн, в тому числі :

Від ТОВ «Будінжиніринг компані»по податковій накладній від 31.03.2010 року в сумі ПДВ 65423.00 грн., по податковій накладній від 30.03.2010 року в сумі ПДВ 64235.00 грн., по податковій накладній від 29.03.2010 року в сумі ПДВ 66283.00 грн. Разом на суму ПДВ 195941.00 грн.

30.08.2009 року між ПП «Продекспорт»було укладено договір генерального підряду з ПП «Пром Комфорт Стиль»м.Львів на проведення будівельно-ремонтних та оздоблювальних робіт в торговому центрі по вул.. 15 квітня м.Тернополя, при цьому генпідрядник зобовязується виконати усі обумовлені Договором роботи та здати їх у визначені терміни на підставі актів здачі приймання виконаних робіт. На підставі актів виконаних робіт та податкових накладних, за період, що перевірявся ПП «Продекспорт» віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і відповідно зменшило зобовязання з цього податку на суму 405321.60 грн. Проте наведені господарські операції не підтверджуються фактичними обставинами їх виконання, а лише оформлені відповідними фінансово господарськими документами, без фактичного виконання робіт та надання послуг. За інформацією ДПІ у Залізничному районі м.Львова в ПП «Пром Комфорт Стиль»відсутні працівники будівельних спеціалізацій а основний фонд підприємства становить лише 1000 грн.

В Актах приймання передачі виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень 2009 року Генпідрядником виступає ПП «Промкомфортстиль», в графі субпідрядник назви підприємства не зазначено. За інформацією ДПІ у Залізничному районі м.Львова та листа ПП «Пром комфорт стиль»від 29.06.2010 року будівельно ремонтних робіт та монтажу внутрішнього водопроводу та опалення підприємство не проводило. Такі роботи проводилися на замовлення ПП «Промкомфортстиль»силами і засобами ТОВ «Схід енерго Україна»та ТОВ «Фернандо Укр Груп». Зокрема, ТОВ «Схід енерго Україна»нібито виконані оздоблювальні роботи у торговому центрі на суму 1396754.45 грн., а ТОВ «Фернандо Укр Груп»нібито виконані роботи по встановленню опалення на суму 1 032744.80 грн.

Насправді дані підрядники через відсутність трудових ресурсів, а саме працівників робітничих професій, та виробничих потужностей фактично не могли і не виконували зазначені роботи.

Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Тернопільською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП«Продекспорт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.07.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.10р. №0000642309/0, яким ПП «Продекспорт»визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 2 926 540,5 грн. з яких за основним платежем 1951027.00 грн та 975513.5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а разом на суму 2926540.5 грн.

Із акту перевірки від 27.07.2010 року вбачається що, що ПП «Продекспорт»безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1951027 грн. в тому числі: за вересень 2009 року в сумі 371889 грн., за жовтень 2009 року в сумі 838340 грн., за січень 2010 року в сумі 202840 грн., за лютий 2010 року в сумі 342017 грн., за березень 2010 року в сумі 195941 грн. за рахунок здійснення операцій, вчинених в порушення ч.1 ст.203, ч.2 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦКУ в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Крім того, податкові накладні виписані ПП«Промкомфортстиль», ПП«Будгаранткомфорт», ТОВ«Будінжиніринг-Компані», ТОВ«Експертжитлобуд»з порушенням п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97р. №165, а саме в графі «4»проставлено «грн.», а не одиницю виміру будівельної роботи; в графі «5»проставлено «посл.», а не кількість одиниць, а в графі «6»замість ціни одиниці проставлено загальну вартість робіт.

Судом встановлено, що 30.08.2009 року між ПП«Продекспорт»та ПП«Промкомфортстиль»було укладено договір на виконання будівельно-ремонтних та оздоблюваних робіт в торговому центрі за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня,5а. На виконання вказаного договору складено акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2В) за вересень 2009 року №1 та № 2 та за жовтень 2009 року два акти без номеру, податкові накладні №НН-3109100 від 30.09.2009 року, №НН-301043 від 30.10.2009 року, №НН-291015 від 29.10.2009 року, №НН309100 від 30.09.2009 року всього на 2431929,6 грн. (в тому числі ПДВ 405321,6 грн.). Відповідність вказаних документів в частині їх складання вимогам податкового та фінансового законодавства, в тому числі п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року за №165, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №192 від 16.03.2011 року, проведеної в межах розгляду справи. Фактичне виконання ремонтних та оздоблюваних робіт визнано представником відповідача, тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України дана обставина не потребує доказування.

Факт виконання зазначених робіт, а саме ПП«Промкомфортстиль»відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Зокрема, як вбачається з Акту перевірки №785723-42/30047671 та Довідки про загальну інформацію щодо ПП «Продекспорт», код за ЄДРПОУ 30047671 та результати його діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. відповідач поставив під сумнів можливість виконання робіт ПП «Промкофортсиль»саме з огляду на відсутність у нього необхідних умов для виконання будівельних, ремонтних та оздоблювальних робіт. При цьому, на сторінці 28 Довідки зазначено, що кількісний склад працівників ПП «Промкомфортстиль»згідно податкового розрахунку становить 8 чоловік. Щодо відсутності виробничих, складських приміщень та устаткування, то із змісту наведених вище Акту перевірки та Довідки встановити, на підставі яких саме фактичних даних податковий орган прийшов до такого висновку неможливо, оскільки такі дані у вказаних документах відсутні. Із поданого до матеріалів справи письмового заперечення відповідача та долучених до нього листа ПП «Промкомфортстиль»від 29.06.2010 року слідує, що ремонтні та оздоблювальні роботи фактично виконувалися ТзОВ «Схід енерго Україна»та ТОВ «Фернандо Укр.Груп», тобто субпідрядниками. Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Жодних законодавчих обмежень для залучення ПП«Промкомфортстиль» до виконання будівельно-ремонтних та оздоблюваних робіт в торговому центрі за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня,5а субпідрядних підприємств ТзОВ «Схід енерго Україна»та ТОВ «Фернандо Укр.Груп» судом не встановлено. Висновок про відсутність вказаних підприємств за фактичними та юридичними адресами відповідачем зроблено виключно на підставі інформації баз даних органів державної податкової служби по м.Києву та Київській області. Однак законодавчих підстав використання інформаційних баз даних, в том числі посилання на них, як на доказ, відповідачем не наведено. Крім того це не може бути переконливим доказом фіктивності діяльності підприємства.

Судом встановлено, що 25.08.2009 року між ПП«Продекспорт»та ПП«Будгаранткомфорт»було укладено договір на виконання будівельно-ремонтних та оздоблюваних робіт в житловому будинку та торгівельному центрі за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня 7а та 5а відповідно. На виконання вказаного договору складено акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2В) за вересень 2009 року №1 та за жовтень 2009 року чотири акти без номеру, податкові накладні №НН-3009100 від 30.09.2009 року, №НН-301067 від 30.10.2009 року, №НН-301068 від 30.10.2009 року, №НН301066 від 30.10.2009 року всього на 6309122,4 грн. (в тому числі ПДВ 1051520,4 грн.). Відповідність вказаних документів в частині їх складання вимогам податкового та фінансового законодавства, в тому числі п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року за №165, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №192 від 16.03.2011 року, проведеної в межах розгляду справи. Фактичне виконання ремонтних та оздоблюваних робіт визнано представником відповідача, тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України дана обставина не потребує доказування.

Факт виконання зазначених робіт саме ПП«Будгаранткомфорт»відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Зокрема, як вбачається з Акту перевірки №785723-42/30047671 та Довідки про загальну інформацію щодо ПП «Продекспорт», код за ЄДРПОУ 30047671 та результати його діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. відповідач поставив під сумнів можливість виконання робіт ПП«Будгаранткомфорт»саме з огляду на відсутність у нього необхідних умов для виконання будівельних, ремонтних та оздоблювальних робіт. При цьому, на сторінці 35 Довідки зазначено, що кількісний склад працівників ПП«Будгаранткомфорт»згідно податкового розрахунку становить 7 чоловік. Щодо відсутності виробничих, складських приміщень та устаткування, то із змісту наведених вище Акту перевірки та Довідки встановити, на підставі яких саме фактичних даних податковий орган прийшов до такого висновку неможливо, оскільки такі дані у вказаних документах відсутні. Із поданого до матеріалів справи письмового заперечення слідує, що стосовно керівника ПП «Будгаранткомфорт»ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ознаками ч.3 ст.212 КК України, ухилення від сплати податків. Однак, доказом порушення кримінальної справи може бути копія відповідної постанови, а не електронна довідка ЦБД стосовно ОСОБА_5 Оцінюючи зазначену обставину суд виходить також із того, що сама по собі несплата податку постачальником (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем тобто позивачем по справі. Висновок про відсутність підприємства за фактичною та юридичною адресами відповідачем зроблено виключно на підставі інформації баз даних ДПА України. Однак законодавчих підстав використання інформаційних баз даних, в том числі посилання на них, як на доказ, відповідачем не наведено. Крім того це не може бути переконливим доказом фіктивності діяльності підприємства.

Судом встановлено, що 10.11.2009 року між ПП«Продекспорт»та ТОВ«Експертжитлобуд»було укладено договір на виконання будівельно-ремонтних та оздоблюваних робіт в житловому будинку та вбудовано-прибудованому магазині за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня,5а. На виконання вказаного договору складено акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2В) за січень 2010 року три акти без номеру та за лютий 2010 року пять актів без номеру, податкові накладні №1-28/01 від 28.01.2010 року, №1-27/01 від 27.01.2010 року, №1-29/01 від 29.01.2010 року, №05-25/02 від 28.02.2010 року, №02-26/02 від 26.02.2010 року, №03-26/02 від 26.02.2010 року, №04-26/02 від 26.02.2010 року, №01-26/02 від 26.02.2010 року всього на 3269167 грн. (в тому числі ПДВ 544857 грн.). Відповідність вказаних документів в частині їх складання вимогам податкового та фінансового законодавства, в тому числі п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року за №165, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №192 від 16.03.2011 року, проведеної в межах розгляду справи. Фактичне виконання ремонтних та оздоблюваних робіт визнано представником відповідача, тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України дана обставина не потребує доказування.

Факт виконання зазначених робіт саме ТОВ«Експертжитлобуд»відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Зокрема, як вбачається з Акту перевірки №785723-42/30047671 та Довідки про загальну інформацію щодо ПП «Продекспорт», код за ЄДРПОУ 30047671 та результати його діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. відповідач поставив під сумнів можливість виконання робіт ТОВ«Експертжитлобуд»саме з огляду на відсутність у нього необхідних умов для виконання будівельних, ремонтних та оздоблювальних робіт. Із змісту наведених вище Акту перевірки та Довідки встановити, на підставі яких саме фактичних даних податковий орган прийшов до такого висновку неможливо, оскільки такі дані у вказаних документах відсутні. Висновок про відсутність підприємства за фактичною та юридичною адресами відповідачем зроблено виключно на підставі інформації баз даних ДПА України. Однак законодавчих підстав використання інформаційних баз даних, в том числі посилання на них, як на доказ, відповідачем не наведено. Крім того це не може бути переконливим доказом фіктивності діяльності підприємства.

Стосовно того, що керівник ТОВ«Експертжитлобуд»ОСОБА_6 є засновником та керівником ТзОВ «Спецпромторг ТПК», ТзОВ «Інжинірингова компанія «Астрея», ТзОВ «Алтея-Консалтинг», а відтак не мав потенційних фізичних можливостей займатися підприємництвом одночасно на 4-х підприємствах без залучення найманих працівників слід зазначити наступне. Діюче законодавство не передбачає обмежень щодо можливості фізичної особи бути засновником чи керівником декількох юридичних осіб. Створення юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Доказів притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво відповідачем не надано.

Судом встановлено, що 11.02.2010 року між ПП«Продекспорт»та ТОВ«Будінжиніринг-Компані»було укладено договір на виконання будівельно-ремонтних та оздоблюваних робіт в житловому будинку за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня,7а. На виконання вказаного договору складено акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2В) за березень 2010 року №128, №137 та №138, податкові накладні №178 від 31.03.2010 року, №164 від 30.03.2010 року, №163 від 29.03.2010 року всього на 1165653 грн. (в тому числі ПДВ 195941,33 грн.). Відповідність вказаних документів в частині їх складання вимогам податкового та фінансового законодавства, в тому числі п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року за №165, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №192 від 16.03.2011 року, проведеної в межах розгляду справи. Фактичне виконання ремонтних та оздоблюваних робіт визнано представником відповідача, тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України дана обставина не потребує доказування.

Факт виконання зазначених робіт саме ТОВ«Будінжиніринг-Компані» відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Зокрема, як вбачається з Акту перевірки №785723-42/30047671 та Довідки про загальну інформацію щодо ПП «Продекспорт», код за ЄДРПОУ 30047671 та результати його діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. відповідач поставив під сумнів можливість виконання робіт ТОВ«Будінжиніринг-Компані»саме з огляду на відсутність у нього необхідних умов для виконання будівельних, ремонтних та оздоблювальних робіт. Із змісту наведених вище Акту перевірки та Довідки встановити, на підставі яких саме фактичних даних податковий орган прийшов до такого висновку неможливо, оскільки такі дані у вказаних документах відсутні. Висновок про відсутність підприємства за фактичною та юридичною адресами відповідачем зроблено виключно на підставі інформації баз даних ДПА України. Однак законодавчих підстав використання інформаційних баз даних, в том числі посилання на них, як на доказ, відповідачем не наведено. Крім того це не може бути переконливим доказом фіктивності діяльності підприємства.

Стосовно того, що керівник ТОВ«Будінжиніринг-Компані»ОСОБА_7 є засновником та керівником ТзОВ «Перша будівельна компанія ВВС», ТзОВ «Імперія фінансів», ТзОВ «Універсальна компанія», а відтак не мав потенційних фізичних можливостей займатися підприємництвом одночасно на 4-х підприємствах без залучення найманих працівників слід зазначити наступне. Діюче законодавство не передбачає обмежень щодо можливості фізичної особи бути засновником чи керівником декількох юридичних осіб. Створення юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Доказів притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво відповідачем не надано.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обовязкова ознака специфічна мета порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обовязковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. Відповідачем не надано доказів незаконного заволодіння дохідною частиною бюджету, як майном держави внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП«Промкомфортстиль», ПП«Будгаранткомфорт», ТОВ«Експертжитлобуд», ТОВ«Будінжиніринг-Компані»правочинів.

Факт проведення розрахунків з контрагентами не в повному обємі, на який посилається відповідач, на думку суду не може бути достатньою підставою обґрунтованості нікчемності правочинів та позбавлення позивача права на отриманий податковий кредит виходячи з наступного. Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (встановлення його нікчемності). Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Із змісту наведених норм права слідує, що до складу податкового кредиту може бути включена як сплачена так і нарахована в ціні товару сума податку. Фактична ж сплата є обовязковою у випадку заявлення бюджетного відшкодування. Висновком судово-економічної експертизи №192 від 16.03.2011 року встановлено, що станом на 14.03.2011 року заборгованість позивача перед ПП«Промкомфортстиль»скоротилася на 1067250 грн., перед ПП«Будгаранткомфорт»- на 1479678 грн. Таким чином, позивач продовжує виконувати свої зобовязання перед контрагентами.

Судом встановлено, що контрагенти позивача мають ліцензії на здійснення господарської діяльності повязаної із створенням обєктів архітектури, в перелік робіт яких включено: «опорядження фасадів, встановлення вікон, вітрин, вітражів, дверей, воріт, опорядження приміщень, облицювання приміщень, улаштування покрівель, малярні роботи, шпалерні роботи, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання»та ін. Зазначену обставину суд оцінює з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, сама собою наявність ліцензії не є безумовним доказом правомірності вчинених господарських операцій. Однак наявність ліцензії вказує на те, що ПП«Промкомфортстиль», ПП«Будгаранткомфорт», ТОВ«Експертжитлобуд», ТОВ«Будінжиніринг-Компані»мали можливість та належну кваліфікацію на здійснення ремонтних та оздоблювальних робіт.

Судом встановлено, що ПП«Промкомфортстиль», ПП«Будгаранткомфорт», ТОВ«Експертжитло-буд», ТОВ«Будінжиніринг-Компані»на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, подавали податкову звітність в податкові органи і тд., а тому позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків своїми контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про їх фактичне місцезнаходження, наведених у зазначеному реєстрі. При цьому судом враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Доказів недостовірності відомостей про фактичне місцезнаходження контрагентів позивача та обізнаності позивача з їх недостовірністю відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ПП «Продекспорт»відповідно до розробленого і затвердженого генерального плану забудови по вул. 15 квітня м.Тернополя будує девяти поверховий житловий будинок з вбудованим і прибудованим торговим центром до нього, тобто дані два приміщення були єдиним будівельним комплексом, однак торговий центр в експлуатацію був введений в липні 2009 року тобто капітальне будівництво закінчилось. Підрядні організації будували дані приміщення згідно генерального плану будівництва, тобто вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованим і прибудованим торговим центром до нього була загальною і акти виконаних робіт закривались і підписувалися також на все будівництво.

Проведення додаткових оздоблювальних робіт в торговому центрі та житловому будинку після введення його в експлуатацію не суперечить чинному законодавству і умови проведення таких робіт, їх оплата являється приватною домовленістю між замовником і генпідрядником, при цьому такі роботи повинні відповідати будівельним нормам.

Таким чином твердження відповідача, що роботи вказані в актах виконаних робіт підписаними замовником, а саме позивачем ПП «Продекспорт»і підрядними організаціями, а саме ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»не проводились не відповідають дійсності. Факт виконання даних робіт визнав представник відповідача, крім того у виконанні таких робіт в першу чергу зацікавлений позивач так як відповідно до договорів пайової участі в житловому будівництві між ним і громадянами роботи по введенні в експлуатацію житлового будинку повинні бути виконані строки передбачені в договорах. В той же час відповідач стверджує, що хоч роботи і проводились однак генпідрядники, що в казані в актах виконаних робіт і яким за їх виконання перераховувались гроші не могли проводити такі роботи, так як вони не мали відповідних дозволів (ліцензій) на їх проведення, не мали в своїх штатах необхідної кількості працівників робітничих професій, що зареєстровані дані підприємства в м.Львові і в м.Києві, а тому це свідчить про фіктивність таких господарських операцій.

В той же час представником податкової інспекції не представлено в суді будь-яких реальних фактичних і переконливих фактів і доказів неправомірних дій позивача направлених на порушення податкового законодавства при укладені і виконанні господарських договорів на виконання будівельних робіт з підрядними підприємствами ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд».

В суді встановлено, що роботи згідно актів виконаних робіт підрядниками виконані, даний факт в судовому засіданні встановлений і сторонами не оспорюється, в той же час податкова інспекція стверджує, що дані роботи виконані не облікованою робочою силою, тобто найманими працівниками заробітну плату яким на думку представника податкової інспекції підрядні організації оплачували в конвертах, тобто не сплачували податку з доходу фізичних осіб до місцевого бюджету. В той же час вини позивача, ПП «Продекспорт»або якихось інших умисних дій чи домовленостей між позивачем і підрядними підприємствами, а саме ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»у вчиненні неправомірних дій направлених на обман держави і несплату податків відповідачем не представлено, такі твердження представника відповідача є повністю голослівними і не підтверджуються в судовому засіданні будь-якими реальними доказами чи фактами, при цьому суд констатує, що позивач як замовник будівництва виконував всі вимоги передбачені договорами, тобто контролював якість і кількість будівництва, і проводив за них оплату.

В той же час відповідальність за дії своїх контрагентів в договорі (тобто підрядників) в частині можливих допущених ними порушень податкового законодавства позивач нести не може, так як будь-яких дій з його сторони при укладені договорів на виконання будівельних робіт з підрядниками ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд»які б свідчили про намір позивача ухилитися від сплати податкових зобовязань в дохід держави чи сприянні в обмані держави іншим особам, а саме даним підрядникам в судовому засіданні не встановлено, крім того позивач не може нести відповідальність за дії інших осіб.

Як вбачається із висновку фінансово-економічної експертизи бухгалтерські і фінансові документи які укладені на виконання будівельних робіт між замовником позивачем по справі і генпідрядниками ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд», їх оформлення відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерських облік і фінансову звітність в Україні», законодавчим актам Міністерства фінансів України і Головного управління статистики України, крім того документально та нормативно підтверджується правомірність формування податкового кредиту на додану вартість приватним підприємством «Продекспорт» м.Тернопіль за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року в розмірі 1 951027.00 грн., тобто документально і нормативно не підтверджується заниження податку на додану вартість в сумі 1951027.00 грн.

Таким чином це є, ще одним із доказів, що підтверджує правомірність дій позивача ПП «Продекспорт»в частині нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість по договорах і виконаних будівельних роботах з генпідрядниками ПП «Промкомфортстиль», ПП «Будгаранткомфорт», ТОВ «Будінжиніринг компані», ТОВ «Експертжитлобуд».

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає що позовні вимоги позивача підставні і підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 159-163 КАС України, Законом України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року, Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” від 21 грудня 2000 року, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999року, ст.56,58 Податкового Кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Податкове повідомлення-рішення № 0000642309/0 від 20.08.2010 року визнати нечинним та скасувати

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяШульгач М. П.

копія вірна

СуддяШульгач М. П.