Постанова № 15202652, 30.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. № 2а-12715/10/1370

11 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Кукса В.А.

від

прокуратури не прибув

позивача Чорний І.Я.

відповідач ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Золочівський районний центр зайнятості

до ОСОБА_2

пропро відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю ,

Обставини справи.

Прокурор Золочівського району Львівської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Золочівського районного центру зайнятості про стягнення з відповідача, ОСОБА_2 безпідставно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 3763 грн. 45 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами звірки бази даних з ДПА при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено факт укладання цивільно-правових договорів відповідача з товариством з обмеженою відповідальністю ЕНВІ»при наданні йому статусу безробітного, який відповідачем приховано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідач, ОСОБА_2, 28.10.2008 року звернувся до Золочівського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві відповідач зазначив що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

Печерським районним центром зайнятості 21 жовтня 2010 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»про що складено Акт №768.

Відповідно до вказаного Акта №768 від 21.10.2010р., перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 надавав послуги за угодами цивільно-правового характеру ТОВ «ЕНВІ»:

-з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року цивільно-правовий договір від 01.10.2008 року №б/н;

-з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року цивільно-правовий договір від 03.11.2008 року №б/н;

-з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року цивільно-правовий договір від 03.11.2008 року №б/н;

Вказані в акті перевірки фактичні обставини підтверджуються копіями вказаних цивільно-правових договорів.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідач був зобовязаний інформувати державну службу зайнятості про цю обставину, як таку, що не давала йому права перебувати на обліку як безробітному та отримувати соціальні послуги.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»вказано, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території державної на законних підставах, зокрема працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, відповідач в період роботи за цивільно-правовими договорами не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати соціальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до поданої Золочівським районним центром зайнятості довідки, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення з 28.10.2008 р. по 23.10.2009р. складає 3963 грн. 45 коп.

Відповідно до п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином на момент звернення до Львівського міського центру зайнятості відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати соціальні послуги, а отже позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства Україна, з сторін не стягуються.

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Золочівського районного центру зайнятості (Львівська обл., м. Золочів, вул. Чайковського, 7 р/р 37176974900191, отримувач УДК у Золочівському районі МФО 825014, ЗКПО 20858854) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3763 (три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 45 коп.

3. Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2011 року о 15:00.

СуддяКоморний О.І.