Постанова № 1519790, 22.02.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2008 р. Справа № 27/316-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Ніколаєва І.С. (дов. б/н від 06.11.2007 р.)

відповідача - ОСОБА_1.,ОСОБА_2. (дов. № 9853 від 26.11.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків) (вх. № 193 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.01.08 р. по справі № 27/316-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Небозвід" (м. Харків)

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)

про стягнення 12 000,00 грн., -

встановила:

У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Небозвід" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору підряду б/н від 01.11.2006 р., укладений між сторонами та стягнення 12 000,00 грн. збитків.

7 листопада 2007 року позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому просив суд розірвати договір підряду б/н від 01.11.2006 р., укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача 12 000,00 грн. попередньої оплати, а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 січня 2008 року по справі № 27/316-07 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Розірвано договір підряду б/н від 01.11.2006 р., укладений між ТОВ "Небозвід" та СПД-ФО ОСОБА_1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12 000,00 грн., передплачених позивачем за платіжним дорученням № 1879 від 13.11.2006 р., суму державного мита в розмірі 120,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, суд при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не представив.

11 лютого 2008 року відповідач надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про витребування у позивача додаткових доказів - бухгалтерських документів, яке у судовому засіданні 19.02.2008 р. відізвав.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши СПД-ФО ОСОБА_1. та його представникаОСОБА_2., які підтримали апеляційну скаргу, представника ТОВ "Небозвід" Ніколаєва І.С., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 1 листопада 2006 року між СПД-ФО ОСОБА_1. (підрядник) та ТОВ "Небозвід" (замовник) був укладений договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався виготовити для замовника із своїх матеріалів роботи по виготовленню меблі: стійка (офісна та барна), кухня, відповідно до ескізу, який є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість меблів складає 12 000,00 грн.

Згідно з умовами даного договору позивач повинен був внести попередню оплату за меблі в розмірі 70 % від їх загальної вартості, що складає 8 400,00 грн. Повна оплата вартості робіт передбачувалась після підписання сторонами акту виконаних робіт. Строк виготовлення меблів - на протязі 15 календарних днів з моменту отримання передплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він 13.11.2006 р. платіжним дорученням № 1879 перерахував на рахунок відповідача 12000,00 грн. попередньої оплати за договором підряду б/н від 01.11.2006 р. Згідно з пунктом 1.2., 3.2.1. договору відповідач зобов'язаний був виготовити меблі відповідно до ескізу, який є невід'ємною частиною договору, однак ескіз сторонами не виготовлявся та не узгоджувався. У березні 2007 року відповідачем був виготовлений та поставлений на адресу позивача товар не по ескізу, який не відповідає умовам укладеного договору.

На думку позивача, відповідач в зазначені договором строки роботи не виконав, тим самим істотно порушив умови договору підряду б/н від 01.11.2006 р. У зв'язку з цим ТОВ "Небозвід" втратило інтерес до виготовлення зазначених в договорі меблів і просить суд розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача 12000,00 грн. попередньої оплати.

Господарський суд Харківської області при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що матеріалами справи підтверджений факт оплати позивачем платіжним дорученням № 1879 від 13.11.2006 р. 12 000,00 грн. за меблі, однак доказів, що свідчать про постачання відповідачем позивачу меблів, які є предметом спірного договору в належній якості, кількості та номенклатурі в матеріалах справи відсутні. При цьому ескіз на виготовлення цих меблів, його узгодження сторонами, акт приймання-передачі меблів позивачу, існування яких передбачене пунктами 1.4., 4.1. спірного договору, в матеріалах справи не міститься.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідач договір підряду б/н від 01.11.2006 р. не виконав, чим істотно його порушив, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Небозвід" щодо його розірвання та стягнення 12 000,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, з викладеними вище висновками господарського суду, колегія суддів не може погодитись, оскільки вони не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до пунктів 2.2., 2.3. спірного договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника передплату 70 % від вартості робіт, що складає 8 400,00 грн. Повна оплата вартості робіт за договором здійснюється замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Таким чином, договір підряду б/н від 01.11.2006 р. не передбачав оплату вартості робіт відразу в повному обсязі.

13.11.2006 р. позивач платіжним дорученням № 1879 сплатив відповідачу 12000,00 грн., стверджуючи про те, що вищевказаний платіж був здійснений на підставі договору підряду б/н від 01.11.2006 р.

При цьому колегія суддів зазначає, що із платіжного доручення № 1879 від 13.11.2006 р. вбачається, що зазначена сума була перерахована позивачем не в рахунок спірного договору, а з формулюванням платежу: "Сплата за меблі згідно рахунку № 41 від 01.11.2006 р.".

Як стверджує відповідач, в межах договору підряду б/н від 01.11.2006 р. меблі ним не поставлялися, оскільки позивач не надав свій ескіз меблів та не здійснив передплату у вигляді 70 % (п. 2.2. договору). Оскільки на виготовлення ескізів необхідно було витрачати додаткові кошти та час, позивач вирішив придбати у відповідача готові меблі, за які відразу сплатив 12 000,00 грн. платіжним дорученням № 1879 від 13.11.2006 р. на підставі рахунка № 41 від 01.11.2006 р., виписаного СПД-ФО ОСОБА_1.

За погодженням між двома сторонами меблі було поставлено позивачеві у грудні 2006 року за накладною № 41. При цьому ТОВ "Небозвід" не висловлювало ніякої незадоволеності та не пред'являло жодних претензій з приводу їх якості, невідповідності тощо.

Як зазначає відповідач, довіреність на отримання меблів не виписувалася, позивач, одержуючи меблі, розписувався в накладній у графі "Отримав", засвідчуючи це печаткою. Копію рахунку № 41 від 01.11.2006 р. було надано суду першої інстанції, однак суд, долучивши її до матеріалів справи, необґрунтовано вирішив не приймати її як доказ.

Слід зауважити, що саме за рахунком № 41 від 01.11.2006 р. з формулюванням платежу "Оплата за меблі" (а не передплата, як передбачалося спірним договором) позивач оплатив меблі, які було йому поставлено. Тобто платіж здійснювався на підставі окремого рахунку, а не за договором підряду б/н від 01.11.2006 р. При цьому, спірним договором не передбачено, що підрядник виписує замовнику рахунок на оплату.

Посилання позивача на електронний лист АКБ "Меркурій" про зміну призначення платежу за платіжним дорученням № 1879 від 14.11.2006 р. на суму 12000,00 грн. "Сплата за меблі згідно рахунку № 41 від 01.11.2006 р." на "Сплата за меблі згідно договору підряду б/н від 01.11.2006 р.", колегія суддів вважає неналежним доказом по справі, оскільки призначення платежу було змінено позивачем через 13 місяців після здійснення оплати.

Крім того, посилання суду першої інстанції на відсутність ескізів за спірним договором, узгодження цих ескізів, актів приймання-передачі меблів, колегія суддів вважає неправомірними, оскільки сторони підтвердили той факт, що ескізи за договором не виготовлялися і акт приймання-передачі за договором не складався.

З наведеного слід зробити висновок, що позивач здійснив оплату за меблі на підставі рахунку № 41 від 01.11.2006 р., а не за спірним договором, що підтверджується платіжним дорученням № 1879 від 13.11.2006 р., меблі було поставлено позивачеві, будь-яких заперечень та претензій останнім не пред'являлось. У зв'язку з чим не можна погодитися з твердженням суду першої інстанції про недоведеність відповідачем того, що меблі, поставлені позивачу, було поставлено в рахунок оплати 12 000,00 грн. При цьому, сторони не заперечують той факт, що інших поставок з листопада 2006 року, крім меблів, оплачених 13.11.2006 р. за рахунком № 41, не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду апеляційної скарги не надав жодного документального доказу, що підтверджує порушення СПД-ФО ОСОБА_1. умов договору підряду б/н від 01.11.2006 р. та невиконання своїх зобов'язань за ним.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12 000,00 грн. попередньої оплати за спірним договором, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору підряду б/н від 01.11.2006 р., то колегія суддів вважає, що у її задоволенні також слід відмовити, оскільки відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На думку колегії суддів, відповідач не допускав істотних порушень договору підряду б/н від 01.11.2006 р., у зв'язку з чим правові підстави для його розірвання відсутні.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, призвело до неправильного вирішення спору, що дає підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 14 січня 2008 року по справі № 27/316-07.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 60,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 2, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 січня 2008 року по справі № 27/316-07 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Небозвід" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90, р/р № 260023001786 в АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 31060557) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (61195, м. Харків, АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_1 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код НОМЕР_2) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 60,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Демченко В.О.

Судді Такмаков Ю.В.

Барбашова С.В.