Рішення № 15190610, 28.04.2011, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Р І Ш Е Н Н Я справа № 2-56/11

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді Смолки І.О.,

При секретарі Немна С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

14.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»звернулось до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № СNL-200/588/2008 від 26.06.2008 р. в сумі 454815,21 грн.

26 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421) було укладено договір купівлі –продажу кредитного портфелю № б/н, до якого увійшли кредитний договір та договір поруки, які були укладені між Банком та Відповідачами.

Згідно з умовами зазначеного договору Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності до ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»прийняло право вимоги за кредитним договором та договором поруки, укладеним між АТ «ОТП Банк»Відповідачами.

          У зв’язку із зміною кредитора, за клопотанням представника АТ «ОТП Банк»та заявою представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 08.02.2011 року у відповідності до ст. 37 ЦПК України ухвалою суду в якості Позивача замість Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

У позові зазначено, що 26 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № СNL-200/588/2008.

Згідно до умов укладеного договору та на підставі кредитної заявки позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 52100,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 01 від 26 червня 2008 року, на споживчі цілі.

Відповідно до п.п. 1.5.1 Кредитного договору повернення відповідної частини Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Датою остаточного повернення кредиту є 26 червня 2023 року.

Однак, в супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов’язання Позичальника щодо повернення Кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконуються.

У зв’язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, Банком на підставі п.1.9 частини № 2 Кредитного договору, на адресу ОСОБА_1, рекомендованим листом із повідомленням було направлено досудову вимогу № 22-2/23115 від 22.10.2009 року про погашення заборгованості за Кредитним договором протягом 30 календарних днів, яку ОСОБА_1 отримав 03.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, вказана вимога ОСОБА_1 виконана не була, сума заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею, не сплачена.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість станом на 08.02.2011 року складає:

- 52 875,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. складає 420 095,05 гривень;

-           5 193,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011р. складає 41259,98 гривень - відсотки, нараховані відповідно до п. 1.4.1 Кредитного договору, за період з 25.05.2009 року по 14.04.2010року.

Всього заборгованість за тілом кредиту, відсотками та пенею станом на 08.02.2011 року становить 461355,03 грн.

В якості забезпечення наданого Кредитного договору 26 червня 2008 року Позивачем з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-200/588/2008, згідно з яким вона зобов’язалася відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Позичальником Боргових зобов’язань по Кредитному договору у повному обсязі таких зобов’язань.

Згідно п.п. 3.2, 3.4 зазначеного Договору поруки, у випадку не виконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, Поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань, в обсязі заявленому Банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Відповідно до вказаного пункту цього договору, досудова вимога вважається отриманою, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі.

Відповідну Досудову вимогу № 22-2/23116 від 22.10.2009 року, позивач надіслав на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням. Зазначену досудову вимогу ОСОБА_2 отримала 18.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога Відповідачем 2 була проігнорована, заборгованість не сплачена.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму боргу по кредитному договору і судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 з позовом не згоден, пояснив, що не має доказів того, що ПАТ «ОТП Банк»є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», у якого відповідач отримував кредит. Спочатку кредитні кошти повертав банку, а потім перестав, тому що не знав кому кошти повертати. Не доказано позивачем і те, що ОСОБА_1 отримав досудову вимогу, на поштовому повідомленні не його підпис.

ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з»явилася, хоча належним чином була сповіщена про судові засідання, про що свідчать поштові повідомлення, причину неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи у її відсутності до суду не звернулась, заперечень на позов не надала. Сторони не заперечують розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № СNL-200/588/2008.

Згідно до умов укладеного договору та на підставі кредитної заявки позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 52100,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 01 від 26 червня 2008 року, на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.1 Частини № 2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, що визначений у Частині № 1 цього Договору (52100,00 доларів США), а Позичальник приймає Кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом та виконати всі інші зобов’язання, як це вказано у цьому Договорі.

Згідно п. 3 частини № 1 Кредитного договору, для розрахунку процентів за користування Кредитом було встановлено плаваючу процентну ставку в розмірі 5,49 % річних + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщенні в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Відповідно до п.п. 1.5.1 Кредитного договору повернення відповідної частини Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Датою остаточного повернення кредиту є 26 червня 2023 року.

Однак, в супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов’язання Позичальника щодо повернення Кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконуються.

У зв’язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, Банком на підставі п.1.9 частини № 2 Кредитного договору, на адресу ОСОБА_1, рекомендованим листом із повідомленням було направлено досудову вимогу № 22-2/23115 від 22.10.2009 року про погашення заборгованості за Кредитним договором протягом 30 календарних днів, яку ОСОБА_1 отримав 03.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Банк не експертна установа і, отримавши поштове повідомлення, повернуте з адреси ОСОБА_1 з підписом про отримання досудової вимоги, не міг ставити під сумнів: підпис ОСОБА_1, чи не ОСОБА_1 Тобто, банк направив досудову вимогу на адресу, за якою проживає ОСОБА_1, за цією адресою вимога отримана, підпис «Алікін»стоїть. Банк правомірно наполягає на тому, що досудову вимогу направив належним чином і вона адресатом отримана, тому правомірно звертається до суду з позовом.

Однак, вказана вимога ОСОБА_1 виконана не була, сума заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею, не сплачена.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість станом на 08.02.2011 року складає:

- 52 875,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. складає 420 095,05 гривень;

-           5 193,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011р. складає 41259,98 гривень - відсотки, нараховані відповідно до п. 1.4.1 Кредитного договору, за період з 25.05.2009 року по 14.04.2010року.

Всього заборгованість за тілом кредиту, відсотками та пенею станом на 08.02.2011 року становить 461355,03 грн.

В якості забезпечення наданого Кредитного договору 26 червня 2008 року Позивачем з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR-200/588/2008, згідно з яким вона зобов’язалася відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Позичальником Боргових зобов’язань по Кредитному договору у повному обсязі таких зобов’язань.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору поруки, Поручитель (Відповідач 2) та Боржник (Відповідач 1) відповідають як солідарні боржники, а це означає, що Кредитор (Банк) може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов’язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Згідно п.п. 3.2, 3.4 зазначеного Договору поруки, у випадку не виконання Позичальником боргових зобов’язань перед Банком за Кредитним договором, Поручитель зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань, в обсязі заявленому Банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Відповідно до вказаного пункту цього договору, досудова вимога вважається отриманою, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі.

Відповідну Досудову вимогу № 22-2/23116 від 22.10.2009 року, позивач надіслав на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням. Зазначену досудову вимогу ОСОБА_2 отримала 18.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказана вимога ОСОБА_2 також була проігнорована, заборгованість не сплачена.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України зазначає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Доводи відповідача і у письмовому запереченні, і у судовому засіданні надумані, безпідставні, необґрунтовані. Суд розцінює їх як спробу ухилитися від сплати боргу по кредиту. Сам відповідач у судовому засіданні зізнався, що у зв»язку з кризою він перестав платити кредит і проценти.

Позов доказаний кредитним договором (а.с.8-10), договором поруки (а.с.11-12), досудовими вимогами (а.с.15,17), поштовими повідомленнями (а.с.16,18), меморіальним валютним ордером (а.с.19), розрахунком боргу (а.с.22), договором купівлі-продажу кредитного портфелю, Свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Статутом ПАТ «ОТП Банк», Свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ «ОТП Банк», іншими матеріалами справи.

Таким чином, позов обґрунтований, доказаний, вимоги законні, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, ст..ст.509,526,536,554,543,610-612,1049 ЦК України, суд

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»суму боргу по кредитному договору 461355,03 грн., 1700 грн. судового збору і 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.