ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.09.06р.
Справа № 7/239 (39/403)
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 2291097, 79 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
Від позивача: начальник юридичного управління Янушкевич Т.В., дов. № 11 від 13.03.2006р.;
Від відповідача: провідний юрисконсульт Грищенко Д.С., дов. № 7/016-юр від 29.03.2005р., представник Співак Н.М., дов. № 19/016 юр від 29.10.2005р.
СУТЬ СПОРУ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, що надійшла до господарського суду 21.09.2006р., просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) заборгованість по орендній платі в розмірі 2 040 434, 29 грн., розраховану як різниця між сумою нарахованої орендної плати за період з початку дії договору по серпень 2006 року включно та сумою здійсненої відповідачем оплати орендної плати; пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 250 663, 50 грн., розраховану від суми боргу за період прострочення з 16.09.2005р. по 11.09.2006р.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань по оплаті орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 17.12.2002р. № 12/758-ОД. За доводами позивача договірні відносини з приводу оренди обумовленого договором оренди майна тривають.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що договір оренди припинив свою дію 14.01.2005р. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 71 756, 95 грн. Позивач заявив до стягнення орендну плату за період після закінчення строку дії договору оренди, тому відсутні підстави для задоволення позову.
В судовому засіданні оголошено перерву з 12.09.2006р. на 25.09.2006р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, № 12/758-ОД від 17.12.2002р. (надалі –Договір), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) передало Відкритому акціонерному товариству "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, в оренду державне майно –групу інвентарних об’єктів ТЕЦ у кількості 1068 одиниць (у тому числі споруди та обладнання), які не ввійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАЗОТ” та знаходяться на його балансі,
розташоване за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, вартість якого згідно експертної оцінки становить 8 972 280, 00 грн. Мета передачі майна в оренду –використання під виробничу діяльність ВАТ „ДніпроАЗОТ”.
17.12.2002р. підписано акт приймання-передачі державного майна в оренду.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору орендна плата встановлена в розмірі 74 769, 00 грн. (базова) без ПДВ, яка за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 07 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарчої діяльності орендаря.
Позивач посилається на наявність боргу відповідача по орендній платі за період дії договору по серпень 2006 року включно в розмірі 2 040 434, 29 грн., що і є причиною спору.
Визначальним при вирішенні даного спору є встановлення обставин, припинені чи тривають договірні відносини між позивачем та відповідачем з приводу оренди державного майна.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
За умовами Договору строк його дії з 17.12.2002р. по 31.12.2003р. включно (п.10.1. Договору).
Термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди (ч.1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до п. 10.2. Договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін згідно чинного законодавства і оформлюються додатковим угодами.
21.11.2003р. відповідач звернувся до позивача з листом, вих. № 1770/01-6, про продовження Договору на 2004 рік, на який отримав відповідь (лист від 10.12.2003р. № 12/2-6311), що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не заперечує проти продовження терміну дії Договору на тих самих умовах на один рік до 17.12.2004р. при виконанні умов Договору.
Додаткову угоду про зміну умов Договору щодо строку його дії, як того вимагає п. 10.2. Договору, сторони не оформили.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Заяву про зміну умов договору заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. Зазначена позиція викладена і в роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України N 02-5/237 від 25.05.2000 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду N 04-5/609 ( v_609600-02 ) від 31.05.2002р. Друга сторона повинна висловити згоду на запропоновану зміну умов договору.
Як вбачається з листування позивача та відповідача, згоди щодо зміни строку дії Договору, яка б виключила неоднозначне тлумачення цього строку, сторони не досягли (на 2004 рік, тобто до 31.12.2004р., чи до 17.12.2004р.).
Враховуючи відсутність домовленості щодо строку дії Договору, положення, закріплені в п.10.2. Договору, та приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Договір продовжив дію на той самий термін, тобто на 1 рік і 15 днів –до 15.01.2005р.
30.12.2004р., вих. № 2021/01-6, відповідач звернувся до позивача з листом „Щодо припинення оренди держмайна”.
На вказаний лист позивач відповів, що вважає за необхідне продовження терміну дії Договору на тих самих умовах на 11 місяців до 17.11.2005р. (лист від 12.01.2005р., вих. № 12/2-111).
24.01.2005р., вих. № 113/01-6, відповідач звернувся до позивача з листом, яким повідомив про закінчення строку дії Договору та про те, що не буде продовжувати строк дії Договору.
Враховуючи заяви відповідача про припинення Договору, направлені позивачу в строки, встановлені ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Договір 15.01.2005р. припинив дію в зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено.
За період з 17.12.2002р. по 15.01.2005р. належало до сплати орендної плати 2 065 288, 36 грн., фактично сплачено 1 990 507, 50 грн.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (п.1 ст. 530 ЦК України).
Строк оплати орендної плати за вказаний період настав.
Доказів оплати орендної плати в повному обсязі відповідач не надав.
З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу з орендної плати в сумі 74 780, 86 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Пункт 3.6. Договору передбачає відповідальність за прострочення оплати орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки порушення строків оплати орендної плати має місце, є правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за час прострочення з 16.09.2005р. по 11.09.2006р., розрахованої від суми боргу в розмірі 13 667, 49 грн.
З 10.08.2005р. облікова ставка НБУ становить 9,5% річних, з 10.06.2006р. –8,5% річних.
74 780, 86 грн. х 0, 00052054794 х 267 дн. = 10 393, 52 грн.
74 780, 86 грн. х 0, 00046575342 х 94 дн. = 3 273, 97 грн.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки до стягнення заявлений борг з орендної плати за період, коли договірні відносини щодо оренди державного майна припинилися, а неустойка розрахована, відповідно, не від суми боргу.
Суд не приймає доводи позивача щодо продовження договірних відносин з приводу оренди державного майна до цього часу, оскільки такі доводи суперечать положенням ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який застосовується до спірних правовідносин. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Суд не погоджується з доводами відповідача про припинення дії Договору 14.01.2005р., оскільки Договір укладено на строк 1 рік і 15 днів, отже, Договір припинив свою дію 15.01.2005р. Відповідно, по 15.01.2005р. включно підлягає оплаті орендна плата.
Доводи сторін щодо правомірності чи неправомірності користування відповідачем майном після закінчення строку дії Договору судом не розглядаються, оскільки не стосуються предмету розгляду у даній справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАзот” (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, ідентифікаційний код 05761620, рахунок 26009160400001 у Дніпродзержинській філії КБ „ПриватБанк”, МФО 305965) на користь Державного бюджету України основний борг в сумі 74 780 (сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн. 86 коп., пеню в сумі 13 667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 49 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті вимог –відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАзот” (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, ідентифікаційний код 05761620, рахунок 26009160400001 у Дніпродзержинській філії КБ „ПриватБанк”, МФО 305965) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31111095600005 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22090200, державне мито в сумі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАзот” (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, ідентифікаційний код 05761620, рахунок 26009160400001 у Дніпродзержинській філії КБ „ПриватБанк”, МФО 305965) на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять), 00 грн.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Л. А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПКУкраїни, - 26.09.2006р.
Судове рішення № 151897, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 25.09.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/239 (39/403). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: