Рішення № 1518183, 17.03.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2008 р.

Справа № 34/405-07-8886

За позовом Закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ"

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба"

про стягнення на суму 155185,26грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Титенко О.М.- представник, діючий на підставі довіреності від 30.11.07р.; Коваль І.Ю.- представник, діюча на підставі довіреності від 05.10.07р. В судове засідання 17.03.08р. не з’явилися;

від відповідача: Тихонов В.П. - голова СВК "Дружба";

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 155185,26грн., у т.ч. 124445,53грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 2127,50грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, 24889,10грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 3723,13грн.

Відповідач позов визнав частково в сумі 95656,43грн. боргу за поставлений товар, просив суд розстрочити виконання рішення протягом серпня –жовтня 2008р. зі сплатою відповідачу 30000грн. до 15.08.2008р., 30000грн. до 15.09.2008р., 35656,43грн. до 15.10.2008р. з підстав, викладених у відзиві на позов від 15.01.08р. (вх.№543).

В судовому засіданні 17.03.08р. відповідач просив суд надати відстрочку виконання рішення суду до 20.08.2008р., яка судом задоволена з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.02.2007р. між Ізмаїльською філією закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба" (покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №10026/002(договір) та додатки №1 та №1а до нього.

19.03.07р. між Ізмаїльською філією закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Дружба" (покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №10026/005(договір) та додатки до нього.

Відповідно до умов п.1.1 договорів в терміни, визначені цими договорів, постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець, в свою чергу –прийняти товар та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договорів.

Пунктом 1.2 договорів встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частина, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки №1 та №1а), які є невід’ємною частиною договорів.

Таким чином, відповідно до умов п.п.1.1-1.2 даних договорів та додатків до них, позивач зобов’язався поставити відповідачу товари виробничо-технічного призначення, а останній зобов’язався оплатити його відповідно до умов Договорів.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки товару у повному обсязі на загальну суму 184942,81грн., що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №ВН/047/11 від 15.03.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603803 від 10.03.07р.; видаткова накладна №ВН/047/28 від 21.03.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603810 від 21.03.07р.; видаткова накладна №ВН/047/53 від 04.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603817 від 04.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/45 від 05.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603822 від 05.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/43 від 05.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603822 від 05.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/44 від 05.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ № 603817 від 05.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/59 від 11.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603824 від 11.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/60 від 11.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603824 від 11.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/61 від 11.04.07р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603824 від 11.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/126 від 23.04.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603832 від 22.04.07р.; видаткова накладна №ВН/047/176 від 11.05.07р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603842 від 11.05.07р.; видаткова накладна №ВН/047/180 від 11.05.07р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603842 від 11.05.07р.; видаткова накладна №ВН/047/175 від 11.05.07 року, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603842 від 11.05.07р.; видаткова накладна №ВН/047/210 від 18.05.07р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЧ №603847 від 18.05.07р.; видаткова накладна №ВН/047/270 від 21.06.07р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЧ №032381 від 22.06.07р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплатити вартості товару в частині, яка оплачується авансом виконав у повному обсязі, сплативши позивачу 16.03.07р. - 19301,60грн. та 30.03.07р. - 2630,40грн.

Згідно п.2.5 договорів вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем чотирма платежами в таких розмірах та наступні терміни: перший платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми –першого серпня року, в якому покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплати суми –першого вересня року, в якому покупець отримав товар, третій платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми –першого жовтня року, в якому покупець отримав товар; четвертий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми –першого листопада року, в якому покупець отримав товар (терміни сплати, визначені в цьому пункті застосовуються в разі, якщо інші терміни оплати відстрочених платежів не будуть встановлені сторонами в додатку №1а).

Пунктом 2.6 названих договорів встановлено, що товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти.

Відповідно до умов п.2.7 договорів строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

19.02.07р. сторонами укладена Угода про внесення змін та доповнень до Договору поставки на умовах товарного кредиту №10026/002 від 19.02.07р., відповідно до п. 2 якої Відповідач зобов’язався провести повний розрахунок до 01.11.07р.

19.03.07р. сторонами укладена Угода про внесення змін та доповнень до Договору поставки на умовах товарного кредиту №10026/005 від 19.03.07р., відповідно до п. 2 якої Відповідач зобов’язався провести повний розрахунок до 01.11.07р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов’язання в частині, яка оплачується на умовах відстрочення платежу виконав неналежним чином внаслідок чого згідно акту №ТКр/10047/009 від 06.08.2007р. позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту №10026/002 від 19.02.07р. у розмірі 24,91грн., згідно акту №ТКр/10047/011 від 07.08.2007р. позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом відповідно до договору поставки на умовах товарного кредиту №10026/005 від 19.03.07р. у розмірі 114,22грн. та з врахуванням часткової сплати заборгованості, станом на 01.11.2007р. борг відповідача перед позивачем, у т.ч. відсотки за користування товарним кредитом, склав 124445,53грн.

Згідно п.7.3 договорів покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.7.4 названих договорів покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по цим договорам. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі залежності від строків(тривалості) порушення зобов’язання покупцем: 10% неоплаченої вартості(ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10% за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до ч.2 ст.232 цього кодексу законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Пунктом 7.5 договорів встановлено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання щодо оплати заборгованості за отриманий товар, враховуючи часткову оплату товару, станом на 01.11.2007р. у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" утворилась заборгованість на загальну суму 155185,26 грн., у т.ч. 124445,53грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 2127,50грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, 24889,10грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 3723,13грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін позивача, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В судовому засіданні 17.03.08р. відповідач просив суд надати відстрочку виконання рішення суду до 20.08.2008р. з огляду на те, що на даний момент своєчасне виконання рішення значно ускладнюється, оскільки існування в цьому році значної посухи спричинило неврожай сільськогосподарської продукції, у зв’язку з чим підприємство зазнало значних матеріальних втрат. Відповідач звертає увагу суду на те, що вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції є основним джерелом отримання підприємством прибутку.

В підтвердження наведених обставин, відповідач надав суду Висновок Торгово-промислової палати України від 14.08.07р. за вих.№2829/05-4 про форс-мажорні обставини, в якому встановлено, що внаслідок посухи у травні 2007р. на землях СВК „Дружба” загинули посіви озимої пшениці на площі 137га, озимого жита на площі 9га, вівса на площі 7га, гороху на площі 200га, ярого ячменю на площі 160га, що підтверджується актом обстеження від 01.06.07р., погодженим управлінням агропромислового розвитку Кілійської районної державної адміністрації Одеської області. В даному висновку Торгово-промислова палата України підтвердила, що вищевказані несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур станом на 1 червня 2007р. на площах СВК „Дружба” є форс-мажорними.

З огляду на викладені обставини, які судом прийняті до уваги, а саме виникнення форс-мажорних обставин, обумовлених несприятливими погодними умовами, що спричинило неврожай сільськогосподарської продукції, від реалізації якої СВК „Дружба” отримує основний прибуток, суд задовольняє заяву СВК „Дружба” та надає йому відстрочку виконання рішення господарського суду до 20.08.2008р.

Приписами п.2 Роз’яснення ВАСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України” встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України передбачає що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи форс-мажорні обставини, які підтверджені певними засобами доказування, а також те, що період прострочки, за який стягується неустойка незначний, відповідач частково виконав прострочене зобов’язання до пред’явлення позову, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені до 100грн.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок, позовні вимоги закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" підлягають задоволенню в частині стягнення 124445,53грн. боргу за поставлений товар та відсотки за користування товарним кредитом, 100грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, 24889,10грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання, 28% річних за неправомірне користування коштами розмірі 3723,13грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 1531,57грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (68300, Одеська область, Кілійський район, с.Мирне; р/р26004002056001 в АКБ „Імексбанк” м.Одеса, МФО 328384, код 03769497) на користь Закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; р/р26005250016675 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код 13980201) заборгованість на загальну суму 153157(сто п’ятдесят три тисячі сто п’ятдесят сім)грн.76коп., зі строком пред’явлення до виконання з 20 серпня 2008р.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (68300, Одеська область, Кілійський район, с.Мирне; р/р26004002056001 в АКБ „Імексбанк” м.Одеса, МФО 328384, код 03769497) на користь Закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ" (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; р/р26005250016675 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код 13980201) витрати по сплаті держмита на суму 1531(одна тисяча п’ятсот тридцять одна)грн.57коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 20.03.08р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.