Рішення № 1518088, 11.03.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2008 р.

Справа № 3-25-31/340-07-8344

За позовом: Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”

До відповідача: Фермерського господарства „Агросвіт - ОО”

Про: стягнення 135 873,2 грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач - Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 75185 грн. боргу за отриманий товар з відсотками за користування товарним кредитом, 36195,92 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язань, 5918,95 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 18573,33 грн. 28% річних за неправомірне користування коштами.

Відповідач в судові засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав хоча і був повідомлений про дати судових засідань належним чином, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивач - Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” є правонаступником прав та обов’язків Дочірнього підприємства „РАЙЗ-АГРОСЕРВІС”, що підтверджується копіями витягу з протоколу №2 загальних зборів позивача від 10.05.2006р. та передавальним актом (балансом) від Дочірнього підприємства „РАЙЗ-АГРОСЕРВІС” до позивача на 25.07.2006р.

05 травня 2006 року між Дочірнім підприємством „РАЙЗ-АГРОСЕРВІС” (надалі - Постачальник) та Фермерським господарством „Агросвіт - ОО” (Покупець) було укладено Договір постачання № 2552/63 (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця продукцію виробничо –технічного призначення (Товар), а Покупець - прийняти та оплатити товар, сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі визначеній умовами договору. Найменування Товару, його кількість, ціна, термін поставки покупцю, порядок та термін оплати вартості товару та нарахування відсотків, інші умови погоджені сторонами договору визначаються умовами договору та специфікаціями, додатками №1, та № 1а, що є невід’ємними частинами договору.

06.05.2006р., 16.05.2006р. та 29.05.2006р. Постачальник поставив, а Покупець прийняв Товар на загальну суму 72391,84 грн., що відповідає умовам додатку до договору №1а. та підтверджується відповідними накладними, підписаними представниками відповідача відповідно до виданих їм довіреностей на отримання матеріальних цінностей (а.с. 15-21).

Відповідно до додатку до договору №1а сторонами узгоджено кінцеву дату оплати відстрочених платежів за договором Договором постачання № 2552/63 від 05 травня 2006 року на 10.10.2006р.

29.12.2006р. сторонами підписано Акт № ТКр/006/101 про нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно договору № 2552/63 від 05.05.2006р., за яким відповідачем визнано факт заборгованості за користування товарним кредитом за ставкою 6% на загальну суму 2793,16 грн.

Неналежне виконання договірних зобов’язань Фермерським господарством „Агросвіт - ОО” обумовило дії Закритого акціонерного товариства компанії „Райз” по зверненню до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно умов статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом такими, що підлягають задоволенню, в розмірі 75185 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень п.п. 7.3, 7.4, 7.5 договору № 2552/63 від 05.05.2006р., Покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу; відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по договору. Сторонами встановлено розмір збитків Постачальника у твердій сумі: 50 % вартості товару . Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф); У випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми збитків, пені та 28% річних за Договором постачання № 2552/63 від 05.05.2006р., вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми боргу у розмірі 75185 грн., суми збитків у розмірі 36195,92 грн., суми пені в розмірі 5918,95 грн., 28% річних у розмірі 18573,33 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1358,73грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Агросвіт - ОО” (67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, буд. 23, кв.8), код 34006340) на користь Закритого акціонерного товариства компанії „Райз” (03143,м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152) п/р 26005090016675 в ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 322312, код 13980201) суму боргу у розмірі 75185 (сімдесят п’ять тисяч сто вісімдесят п’ять) грн., 36195 (тридцять шість тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. 92 коп. збитків, 5918 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімнадцять) грн. 95 коп. пені, 18573 (вісімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 33 коп. 3% річних, 1358 (тисяча триста п’ятдесят вісім) грн. 73 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.