Рішення № 15166887, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/45411.05.11 За позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»

до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма Радосинь»

про стягнення штрафу у розмірі 230 000 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність № 02 від 10.01.2011р.);

В судовому засіданні 11.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма Радосинь»(надалі ЗАТ «ВТФ «Радосинь», відповідач) 230 000 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 26.10.2007р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Того ж дня за розглядом заяви Українсько-американського СП у формі ТОВ «Каіс»про забезпечення позову судом постановлено ухвалу якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», яке буде виявлене в процесі виконання ухвали, в межах суми стягнення 230 000 грн..

Провадження у справі № 42/454 зупинялось згідно ухвали суду від 27.11.2007р. до затвердження реєстру кредиторів у справі 15/303-б за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інфоазот»до ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»про визнання банкрутом, та було поновлено ухвалою суду від 06.10.2008р..

Ухвалою суду від 03.11.2008р. було зупинено провадження у справі до затвердження реєстру кредиторів у справі 15/7-б, що розглядається за заявою про банкрутство ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», а також скасовано заходи до забезпечення позову вжиті згідно п. 2 ухвали суду від 26.10.2007р. щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить Закритому акціонерному товариству «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»(код 21538933) в межах суми стягнення 230000 грн..

За клопотанням відповідача (вих. № 92 від 15.03.2011р.) провадження у справі було поновлено ухвалою від 08.04.2011р. при повідомлених суду обставинах недійсності договору за яким відступлено право вимоги до відповідача, у звязку з реалізацією якого позивачем подано позов, що є предметом розгляду у справі 42/454.

В судове засідання призначене на 11.05.2011р. представник позивача не зявився, вимог суду викладених в ухвалі від 08.04.2011р. позивачем не виконано, про розгляд справи підприємство повідомлене належним чином, ухвалу суду отримано 19.04.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Інформації щодо відмови позивача від позову суду станом на час прийняття рішення у справі не надходило, при врахуванні повідомлених суду обставинах, докази наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2004 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 на умовах якого відповідачем отримано кредитні кошти.

На забезпечення виконання своїх зобовязань за вказаним кредитним договором між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ЗАТ «ВТФ «Радосинь»було укладено договір іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004р..

Посилаючись на порушення умов договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 з боку відповідача, підтвердженням чого є укладення відповідачем договору про надання кредиту у вигляді поновлювальної кредитної лінії № 05/07 22.03.2005р. із ЗАТ КБ «ПриватБанк»з передачею останньому в іпотеку майна, позивач заявляє про наявність підстав для стягнення з відповідача на свою користь суми штрафу в розмірі 230000 грн., оскільки право вимоги до відповідача отримано Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»за укладеним з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»договором уступки вимоги від 19.12.2005р..

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до загального правила, встановленого ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір уступки права вимоги укладений між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»19.12.2005р. а також і договір про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 укладений 31.01.2006р. визнані недійсними, що підтверджено наданими до справи судовими рішеннями у справах № 2/82, № 2/84.

Рішення у вказаних справах прийняті Господарським судом міста Києва 17.06.2009р., за результатами оскарження в апеляційному та касаційному порядку залишені без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009р., постановами Вищого господарського суду України від 10.03.2010р. є обовязковими на усій території України (ст. 4-5, 115 ГПК України), документів які б підтверджували їх скасування, нечинність суду не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав вважати обґрунтованими вимоги позивача до відповідача у справі, оскільки в силу недійсності договору про уступку права вимоги від 19.12.2005р., позивач не є особою, що набула права вимоги по договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 від 23.04.2004р. укладеному відповідачем з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 12.05.2011