Рішення № 15164273, 11.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м. ЧеркасиСправа № 17/5026/734/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 по довіреності,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/734/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит-ОПТ»

до дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»

про стягнення 80200 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самшит-ОПТ»звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»80200 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних: № РН-0000082 від 10 липня 2010 року, № РН-0000090 від 18 липня 2010 року, № РН-0000094 від 23 липня 2010 року.

У судових засіданнях 19.04.2011 року та 11.05.2011 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

На адресу відповідача: (Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 66Б) двічі надсилались ухвали суду: від 06.04.2011 року про порушення провадження у справі, від 19.04.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 19.04.2011 року та 11.05.2011 року не зявився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 220 200 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000082 від 10 липня 2010 року, № РН-0000090 від 18 липня 2010 року, № РН-0000094 від 23 липня 2010 року (а.с.4-5, 21).

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ТОВ «Самшит-ОПТ»поставило товар (макуху соєву), а ДП «Золотоніський комбікормовий завод»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обовязків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобовязання виконав, поставивши відповідачу товар (макуху соєву) на загальну суму 220 200 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000082 від 10 липня 2010 року, № РН-0000090 від 18 липня 2010 року та № РН-0000094 від 23 липня 2010 року (а.с.4-5, 21) та довіреностями: № 283 від 23 липня 2010 року та № 270 від 16 липня 2010 року (а.с.6-9).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобовязання виконав частково, сплатив позивачу за отриманий товар 140000 грн., на момент подання позову заборгованість відповідача складає 80200 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за отриманий товар, і коли у позивача - ТОВ «Самшит-ОПТ»виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті за поставлений товар.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобовязання відповідачем по оплаті позивачу за отриманий товар настав з моменту отримання відповідачем вимоги про сплату боргу від 01.02.2011 року, направлення якого підтверджується копією опису вкладення цінного листа (а.с.10) та копією повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом 28.02.2011 року (а.с.10), яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, а право вимоги у позивача виникло через сім днів з моменту отримання цієї вимоги відповідачем з 07.03.2011 року.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 80200 грн. заборгованості.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 802 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачені у більшому розмірі витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2,00 грн. згідно квитанції № 58 від 28.03.2011 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Золотоніський комбікормовий завод»(Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд.66Б, код ЄДРПОУ 35002242) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит-ОПТ» (м. Миколаїв, вул. Комсомольська, буд. 11/1, код ЄДРПОУ 36701187) 80200 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 802 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу сплачені у більшому розмірі витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2,00 грн. згідно квитанції № 58 від 28.03.2011 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 11.05.2011 року.