Рішення № 15164142, 05.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 р.Справа № 18/891/11

За позовом Приватного підприємства "Баядєра" в особі бази Приватного підприємства "Баядєра" в м. Полтава, 36009, м. Полтава, вул. Визволення, 26

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 5290,24 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Недошитко Р.Ю.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 05.05.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 5290,24 грн. заборгованості за договором № 257 поставки від 23.11.2009 року, в т.ч. 3411,72 грн. основного боргу, 1146,93 грн. пені, 553,23 грн. інфляційних витрат, 178,36 грн. 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, ухвала від 12.04.2011 року, направлена на зазначену в позовній заяві адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи факт отримання відповідачем ухвали суду від 28.03.2011 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24), а також те, що вказана у позовній заяві адреса відповідача (АДРЕСА_1) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 26), останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Приватним підприємством "Баядєра" (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Григоренко Віталієм Івановичем (покупець, відповідач) був укладений договір поставки за № 257 від 23.11.2009 року (а.с. 7-10), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі - товар) на умовах визначених цим договором.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки № 257 від 23.11.2009 року (далі - договір) виконав належним чином та в повному обсязі, а саме: передав відповідачу алкогольну продукцію на суму 9157,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 222725 від 25.11.2009 року (а.с. 12) через ОСОБА_1 на підставі довіреності (а.с. 11).

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду з даним позовом його заборгованість перед позивачем склала 3411,72 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року (а.с. 35), відповідачем визнається наявність перед позивачем заборгованості в сумі 5900,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий згідно договору товар в сумі 3411,72 грн. правомірні, обгрутновані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума 3% річних за період з 09.12.2009 року по 15.11.2010 року складає 178,36 грн., а сума інфляційних витрат за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року - 553,23 грн.

Оскільки кінцевим строком виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за отриманий товар за договором є 09.12.2009 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок індексу інфляції за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року та 3% річних за період з 10.12.2009 року по 15.11.2010 року, які склали 553,23 грн. та 176,24 грн. відповідно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 09.12.2009 року по 15.11.2010 року, що згідно його розрахунку складає 1146,93 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів п. 7.2.1. договору, покупець за несвоєчасну оплату товару додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного вище судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми пені, яка склала 882,82 грн. за період з 10.12.2009 року по 10.06.2010 року.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Баядєра" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, р/р 26005200903714 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 13491057) в особі бази Приватного підприємства "Баядєра" в м. Полтава (36009, м. Полтава, вул. Визволення, 26, р/р 26003710001200 в Харківській обласній філії Укрсоцбанку, МФО 351016, код ЄДРПОУ 13491057) - 3411,72 грн. основного боргу, 882,82 грн. пені, 176,24 грн. 3% річних, 553,23 грн. інфляційних витрат, 96,87 грн. державного мита та 224,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.