Рішення № 15163845, 10.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р.

Справа № 5004/525/11 за позовом державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до відповідача: сільськогосподарського приватного підприємства "Білостік", с. Білостік, Луцький район, Волинська область

про стягнення 360000,00грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність у справі)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до сільськогосподарського приватного підприємства "Білостік", с. Білостік, Луцький район, Волинська область, в якій просить стягнути 360000,00грн. заборгованості.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив повторно, причин неявки не навів..

Ухвала суду від 24.03.2011р. направлена СПП "Білостік" за адресою вказаною в позовній заяві (Волинська область, Луцький район, с. Білостік,) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за відмовою адресата від одержання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за відмовою адресата від одержання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

19 жовтня 2009 року між ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України” та сільськогосподарським приватним підприємством "Білостік" укладено договір № С-86 про надання послуг по зберіганню насіння, відповідно до якого позивач передав на зберігання, а відповідач одержав - насіння вівсу першої репродукції сорту "Чернігівський28" (Ярі), урожаю 2009 року, у кількості 200 т.

Одержання відповідачем насіння у вищезазначених кількостях підтверджується актом прийому-передачі насіння № 1 від 19 жовтня 2009 року.

З метою перевірки виконання п. 2.2.4 Договору та керуючись наказом по „Держрезервнасінфонд" від 12 травня 2010 року № 21, 16 червня 2010 року позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є власністю останнього і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача.

В результаті перевірки встановлено відсутність насіння вівсу першої репродукції сорту "Чернігівський28" (Ярі), урожаю 2009 року, у кількості 200 т., про що свідчить інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 16 червня 2010 року, підписаний працівниками ДП "Держрезервнасінфонд" та директором СПП "Білостік".

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речі. Відповідно до ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору відповідач зобов'язувався забезпечити зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах. Отже, СПП "Білостік" свої зобов'язання перед ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" належним чином не виконало.

Відповідно до ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Порушення зобов'язання тягне за собою певні правові наслідки, визначені статтею 611 ЦК України, як-то - відшкодування збитків. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачою) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її повної вартості (ч. 1 ст. 951 ЦК України).

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати завдані ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" збитки.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі самовільного розпорядження або втрати насіння Виконавець сплачує Замовнику вартість такого насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України на момент розрахунку.

Вартість однієї тонни насіння вівсу першої репродукції сорту "Чернігівський28" (Ярі), у кількості 200 т. становить 360000,00грн., згідно акту прийому - передачі № 1 від 19.10.2009р.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Оскільки на день розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів сплати заявленої позивачем суми, вимога позивача про стягнення з відповідача 360000,00грн. вартості насіння вівсу першої репродукції сорту "Чернігівський28" (Ярі), у кількості 200 т. підставна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони; суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 611, 942, 944, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства "Білостік", (Волинська область, Луцький район, с. Білостік, код 30462849) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” (м. Київ вул. Ямська, 32, код 30518866) 360000,00грн. заборгованості, а також 3600,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян