Постанова № 15159394, 12.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12.04.2011 р. №2а-734/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін: представника позивача - Лесик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення соціальної допомоги по безробіттю, -

встановив:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі ХОЦЗ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача соціальну допомогу 3390,57 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

11.12.2008 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Нововодолазького районного центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки як шукаючий роботу. Згідно поданої заяви відповідача, 18.12.2008 року їй надано статус безробітного, призначено виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу протягом 360 календарних днів. Загальна сума нарахованої та виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 18.12.2008 року по 29.09.2009 рік складає 3390,57 грн. Позивачем 09.07.2010 року проведена перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, шляхом звіряння з відомостями державного реєстратора, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, та водночас зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 22.12.2006 року по 28.12.2009 рік. Таким чином, позивач зазначив, що на момент отримання статусу безробітного встановлена належність відповідача до категорії зайнятих осіб, виплата відповідачу нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю становить 3390,57 грн., яку ОСОБА_2 у добровільному порядку не сплатила. Також позивач просив стягнути з відповідача суму послуги щодо розміщення в газеті "Слобідський край" №27 від 03.03.2011 року судового оголошення про виклик до суду ОСОБА_2 в розмірі 432,00 грн.

Представник позивача - Лесик О.І. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, та просила їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась згідно ст.39 КАС України, шляхом опублікування виклику до суду в друкованому засобі масової інформації, а саме: "Слобідський край" випуск №27 від 03.03.2011 року, а також судовими повістками, які були нею отримані. ОСОБА_2 надала заяву з проханням слухати справу без її участі.

Суд, вислухавши представника позивача Лесик О.І., дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

11.12.2008 року ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Нововодолазького районного центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки №202900108121100005 (а.с.6), як шукаюча роботу. Згідно поданої заяви відповідачу, наказом від 18.12.2008 року №НТ081218, надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 18.12.2008 року по 12.12.2009 рік, та розпочато її виплату.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Наказом від 30.09.2009 року №НТ090930 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю, та знято з обліку у зв"язку з поданням від відповідача письмової заяви про відмову від послуг позивача.

Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.14-16) ОСОБА_2 зареєстрована як фізична-особа підприємець з 22.12.2006 року, та припинена підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_2 з 28.12.2009 року.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" - на момент отримання статусу безробітного ОСОБА_2 належала до категорії зайнятого населення, та отримала соціальну допомогу по безробіттю в сумі 3390,57 грн. без достатніх правових підстав.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Виходячи з аналізу зазначених норм, а також враховуючи встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що відповідач на час звернення за працевлаштуванням до центру зайнятості 18.12.2008 р. в розумінні Закону України “Про зайнятість населення” фактично належала до категорії зайнятого населення та не мала статусу безробітного.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року (далі Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідки (а.с.5), та даних про виконані платежі (а.с.8-11), сума, яка виплачена безробітній ОСОБА_2 за період з 18.12.2008 року по 29.09.2009 року та підлягає поверненню, складає 3390,57 грн.

12 червня 2010 року відповідачу направлена претензія за №406 про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю (а.с.18-19).

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки у судовому засіданні встановлено факти подання недостовірних даних, яке мало місце під час одержання соціальної послуги, що є невиконанням відповідачем своїх обов'язків застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, а позивачем надано належні та допустимі докази невиконання відповідачем ОСОБА_2 таких обов'язків, суд дійшов висновку про наявність підстав та обґрунтованість прийнятого директором Нововодолазького районного центру зайнятості наказу №93 від 12.07.2010 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та оплата наданих соціальних послуг по безробітним у розмірі 3390,57 грн.

Відповідачем вартість соціальної допомоги не відшкодовано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату за опублікування оголошення в газеті про виклик відповідача до суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 94, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони судові витрати, які пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки витрати на оплату за опублікування оголошення в газеті про виклик відповідача до суду не є судовими витратами, зазначеними у ч. 2 ст. 94 КАС України, в силу ч. 4 ст. 94 КАС України вони не стягуються з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 98, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення соціальної допомоги по безробіттю задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (61068, м.Харків, вул.Броненосця Потьомкіна, 1а, р/р 37178304900001 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 03491277) суму допомоги по безробіттю в розмірі 3390.57 грн. (три тисячі триста дев'яносто гривень 57 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 15.04.2011 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко