Постанова № 15159273, 11.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 січня 2011 р. № 2-а- 13872/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача Штонди О.В.

представника відповідача Щербак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія"

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" (надалі позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області (надалі відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення Харківської ОДПІ в Харківській області від 07.10.2010р. за № 0002152340/0;

- зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Акту перевірки від 22.09.2010 р. за № 3872/234/25612905.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Харківською ОДПІ в Харківській області 22.09.2010 р. було складено Акт за № 3872/234/25612905 про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок «Надія»", (код 25612905), щодо взаємовідносин з ПП «Екс-Постачальник 2008», (код 35881821) (надалі - Акт). Про дану перевірку ТОВ «ТД «Надія» повідомлено не було. Підприємство отримало та ознайомилось з вищевказаним Актом 28 вересня 2010 року, отримавши його поштою. З висновками Акту позивач не погодився та на підставі п.4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 за N 327, подав 29 вересня 2010 року до Харківської ОДПІ в Харківській області заперечення. Обґрунтованої відповіді на заперечення підприємства податкова не надала та на підставі Акту перевірки від 22.09.2010 р. за № 3872/234/25612905 видала податкове повідомлення - рішення від 07.10.2010р. за №0002152340/0, яким визначено податкове зобов'язання на загальну суму 450007,50 грн., з яких 300005,00 грн. - основний платіж та штрафні (фінансові санкції) - 150002,50 грн. Податкове повідомлення - рішення було отримано підприємством поштою 12.10.2010 р. Позивач стверджує, що підприємство не порушувало вимог ЗУ "Про ПДВ" та Наказ ДПАУ № 615 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", не допускало завищення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Екс - Постачальник 2008", декларувало суми на законних підставах, у зв'язку з чим оскаржене податкове повідомлення - рішення та акт перевірки є необґрунтованими та незаконними.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Харківській області, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що висновки перевірки, викладені в акті від 22.09.2010 р. за № 3872/234/25612905 є цілком обґрунтованими, а оскаржене податкове повідомлення - рішення 07.10.2010р. за № 0002152340/0 - правомірно та прийнято з урахуванням фактичних обставин здійснення господарської діяльності позивачем.

Так, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість було встановлено завищення ТОВ "ТБ "Надія" суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 300 005, 0 грн., у зв'язку з порушенням платником податків вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про ПДВ", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 300 005, 00 грн. До складу податкового кредиту позивачем у грудні 2009 року було включено суму ПДВ у розмірі 300 005, 00 грн. по взаємовідносинам з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Екс - Постачальник 2008". Підтвердити факт взаємовідносин між підприємствами ТОВ "ТБ "Надія" і ПП "Екс - Постачальник 2008" неможливо. Місцезнаходження ПП "Екс - Постачальник 2008" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 100, кв. 1 . Згідно проведеного аналізу та інформації, отриманої з ДПІ у Приморському районі м. Одеса, у податкових накладних за грудень 2009 року, з 31.03.2009 року по 30.11.2009 року зазначена вищевказана адреса ПП "Екс - Постачальник 2008", хоча в період виконання договору дане підприємство не знаходилось за цією адресою.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість упорядковані Законом України «Про податок на додану вартість». Вказаним Законом визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення та згідно п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" головним державним податковим ревізором - інспектором Харківської ОДПІ Шевченко О.І. була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ТБ "Надія" (код 30588785) щодо взаємовідносин з ПП "Екс - Постачальник 2008" (код 35881821).

Результати перевірки оформлені Актом від 22.09.2010-р. № 3872/234/25612905.

07.10.2010 року з посиланням на даний акт перевірки Харківською ОДПІ у Харківській області було прийнято податкове повідомлення рішення № 07.10.2010р. за № 0002152340/0, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 450007, 5 грн., з яких основний платіж - 300005, 0 грн., штраф - 150002, 5 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугували відображені в акті від 22.09.2010-р. № 3872/234/25612905 висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ за грудень 2009 року на суму 300.005, 0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 22.09.2010 р. № 3872/234/25612905 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини між ТОВ "ТБ "Надія" та ПП "Екс - Постачальник 2008" відбувались за договором постачання № 39/1 від 08.12.2009р.

Згідно вказаного договору ТОВ "Торговий будинок Надія" прийняло товар і оплатило його вартість в сумі 1.800.030,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 300.005,00 грн.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами зазначеного правочину, до правового статусу сторін цього правочину як платників ПДВ ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на вказаний правочин, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В Акті перевірки Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області від 22.09.2010 р. за № 3872/234/25612905 вказано, що Харківською ОДПІ було направлено запит до ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.08.2010р. за № 4966/7/07-15/2171 на проведення зустрічної перевірки ПП «Екс-Постачальник 2008» по взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Надія» та отримано відповідь від 02.08.2010р. № 57484/23-513/09, згідно якої провести перевірку неможливо. Підприємство ПП «Екс-Постачальник 2008», (код 35881821), знаходиться в розшуку, про що складено акт за №1181 від 26.07.2010 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси, тобто в період проведення операцій з ТОВ «ТБ «Надія», ПП «Екс-Постачальник 2008» не знаходився за юридичною адресою.

Суд відзначає, що взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок «Надія»" та підприємства з ПП «Екс-Постачальник 2008» були у грудні 2009 року, проте факт не знаходження ПП «Екс-Постачальник 2008» за юридичною адресою був встановлений актом за №1181 від 26.07.2010 р., тобто тільки в липні 2010 року.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що при укладанні договору з ПП «Екс-Постачальник 2008» Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок «Надія»" було надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію (Серія А01 №504936), видане ВК Одеської міської ради 24.04.2008р., де була вказана юридична адреса: 65000 Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 100, офіс 1 (а.с. 21).

Згідно ст. 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Окрім того, діючим законодавством України не передбачено обов'язку для сторін цивільно - господарських правовідносин офіційно перевіряти дані, вказані у Свідоцтві про державну реєстрацію контрагента.

Згідно пп. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. В податковій накладній №34088 від 10.12.09 р., яку видав ПП «Екс-Постачальник 2008» ТОВ "Торговий будинок Надія" міститься вся необхідна інформація, яку передбачає пп. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ». Даний підпункт покладає обов'язок надати податкову накладну зі всією необхідною інформацією на платника податку, тобто на ПП «Екс-Постачальник 2008», тому за достовірність і повноту інформації відповідає саме він. ТОВ "Торговий будинок Надія" повинен був перевірити надану податкову накладну згідно наданих контрагентом копій основних документів, а саме: Свідоцтва про державну реєстрацію та Свідоцтва платника ПДВ.

Жодних доказів того, що дані, вказані у податковій накладній №34088 від 10.12.09 р. не відповідали вищевказаним документам, відповідачем суду не надано.

Чинне законодавство не покладає на підприємство відповідальності за дії своїх контрагентів, отже ТОВ «ТБ «Надія» не зобов'язано контролювати або перевіряти чи знаходяться його контрагенти за юридичною адресою, та не несе відповідальності за їх дії. Якщо постачальник не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або не знаходиться по своїй юридичній адресі, то це тягне відповідальність та негативні наслідки тільки для нього. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «ТБ «Надія» норм закону "Про ПДВ" відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами п.п.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р.) в акті перевірки від 22.09.2010 р. за № 3872/234/25612905 не навів.

За таких обставин, висновки ДПІ про порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” слід визнати необґрунтованими.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, а тому позов в цій частині слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог ТОВ "ТБ "Надія" про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до Акту перевірки від 22.09.2010 року № 3872/234/25612905 суд зазначає наступне:

Приписами ст.20 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”контроль за правильністю обчислення субєктами права, що мають статус платників податків, розміру податкових зобовязань покладений на органи державної податкової служби України.

Означений контроль за змістом ст.ст.8-11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” здійснюється шляхом реалізації органами державної податкової служби України права на проведення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205) визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

В розумінні норм чинного законодавства акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, позаяк не створює ніяких прав, не покладає ніяких обов'язків, не містить жодних владних приписів, а є виключно процедурним результатом реалізації органом державної податкової служби України управлінської функції з контролю за повнотою та достовірністю обрахування платником податків податкових зобов'язань.

Результати проведеної відповідачем у спірних правовідносинах документальної невиїзної перевірки були оформлені саме актом. Відтак, суд наголошує на відсутності підстав для визнання протиправними дій Харківської ОДПІ по складанню акту від 22.09.2010 року № 3872/234/25612905 та зобов'язання відповідача внести до акту перевірки певні зміни.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Надія" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області від 07.10.2010 року № 0002152340/0.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року.

Суддя Панченко О.В.