Постанова № 15159204, 14.04.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. Справа № 2а-1870/1077/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Стулова В.О.,

представника відповідача - Луніка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/1077/11

за позовом Приватного підприємства "Капітан"

до Державної податкової інспекції в місті Суми, Державної податкової адміністрації України

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Капітан" (надалі по тексту позивач, ПП "Капітан") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (надалі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд з урахуванням уточнених в судовому засіданні від 14.04.2011 року позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення:

- від 18.05.2010 р. №0000801712/0/34945;

- від 22.07.2010 р., №0000801712/1/34945;

- від 22.07.2010 р. №0001441712/0/57872;

- від 29.10.2010 р. №0000801712/2/34945;

- від 17.02.2011 р. №0000801712/3/34945 в частині суми по основному платежу 71520,22 грн. та в частині суми по штрафним (фінансовим) санкціям 143040,44 грн.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки позивача відповідачем складено акт №3466/2312/30845862/28 від 29.04.2010 р. На підставі зазначеного акту перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення, які ґрунтуються наступними сумами:

- за основним платежем 306,06 грн.; штраф 612,12 грн. (нараховано за перебільшення добових у відрядженні) ці суми сплачені та визнаються;

- за основним платежем 30599,55 грн.; штраф 61199,10 грн. (нараховано за знижку /благо/ при придбанні нежитлового приміщення) ці суми не визнаються

- за основним платежем 29125,17 грн.; штраф 58250,34грн. (нараховано за оренду нежитлового приміщення) ці суми не визнаються;

- за основним платежем 11795,50грн.; штраф 23591,00 грн. (нараховано за маркетингові послуги) ці суми не визнаються.

Згідно вищезазначених сум у податкових повідомленнях рішеннях повинна бути зазначена сума за основним платежем 71826,28 грн. (306,06 грн. - 30599,55 грн. + 29125,17грн.+ 11795,50 грн. = 71826,28 грн.)

У податкових повідомленнях рішеннях від 18.05.2010 р. №0000801712/0/34945; від 22.07.2010 р. №0000801712/1/34945; від 29.10.2010 р. №0000801712/2/34945; від 17.02.2011 р. №0000801712/3/34945 зазначені суми за основним платежем 71786,28 грн., що на 40,00 грн. менше від суми, яка повинна бути згідно арифметичного розрахунку.

У податковому повідомленні - рішенні від 22.07.2010 р. №0001441712/0/57872 зазначена сума, якої не вистачало - 40,00 грн. Крім того, податкове повідомлення рішення від 22.07.2010 р. №0001441712/0/57872 відноситься до загальної суми, що оскаржується.

Позивач вважає, що для оподаткування прибутку, отриманого від здачі майна в оренду, відповідач не вірно застосовує норми п.п. 4.2.7 п.4.2 ст. 4, п.8.1 ст. 8, п.19.2 ст. 19, п.п. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, грошової кошти від оренди сплачувались Стулову В.А. не як фізичній особі, а як фізичній особі підприємцю.

Також відповідач не вірно застосовує норми п.п. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.8.1 ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для оподаткування прибутку, отриманого від надання маркетингових послуг. У свідоцтві про сплату єдиного податку перелічені види діяльності, в т.ч. і надання маркетингових послуг.

Згідно предмету договору маркетингу №1 від 02.06.2008 р. виконавець, яким є ОСОБА_1., надає замовнику ПП «Капітан», маркетингові послуги. Прибуток на загальну суму 78640,00 грн. отримав ОСОБА_1. Однак невірним і не правильним є зв'язок оподаткування прибутку фізичної особи ОСОБА_1., отриманого ним від надання маркетингових послуг, з обставинами віднесення витрат підприємства, якому були надані маркетингові послуги, до складу валових витрат і звязком понесених підприємством витрат на маркетинг з його господарською діяльністю. Крім того, договір маркетингу зі сторони ПП «Капітан» був підписаний заступником директора Дрижовою В.В.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що нарахування податку з прибутку в сумі 11795,50 грн. не обґрунтоване і неправильне.

Тому, вважає неправомірним донарахування податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на загальну суму 71520,22 грн. (30599,55 грн. + 29125,17 грн. + 11795,50 грн.) та штрафні санкції на суму 214560,66 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченні (а. с. 76-79).

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 22.03.2010 р. по 26.04.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку ПП «Капітан» з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки № 3466/2312/30845862/28 від 29.04.2010 р. (а. с. 14-46).

18.05.2010 р. на підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0000801712/0/34945, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 215358,84 грн., з яких: 71786,28 грн. за основним платежем, 143572,56 грн. за штрафними санкціями (а.с.54).

- №0000422312/0/34936, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 23382 грн., з яких: 10882 грн. за основним платежем, 12500 грн. за штрафними санкціями (а. с. 55).

Позивач, не погодився із висновками викладеними в зазначених податкових повідомленнях рішеннях та оскаржив їх до ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та Державної податкової адміністрації України.

Рішеннями ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та Державної податкової адміністрації України зазначені податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а. с. 47-53).

Крім того, 22.07.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001441712/0/57872 від 22.07.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 40 грн. основного платежу та 80 грн. штрафних санкцій (а.с. 114).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем зазначено, що підлягає оподаткуванню суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну ціну, а саме 22.04.2009р., згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, TOB «Капітан» було продано директору та засновнику TOB «Капітан» нежитлове приміщення площею 143,2 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми вул. Троїцька б.21 за ціною 50050,00 грн., в той час як вартість даного приміщення, згідно оцінювального акту КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» №1 від 26.01.2009р. складає 254047,00 грн.

Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 22.04.2009р., згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, ПП «Капітан» було продано директору та засновнику TOB «Капітан» нежитлове приміщення площею 143,2 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми вул. Троїцька б.21 за ціною 50050,00 грн. (а.с. 130).

Крім того, 16.04.2010 року ПП «Капітан» укладено додаткову угоду із ОСОБА_1. директором ПП «Капітан», якою вартість нежитлового приміщення площею 143,2 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми вул. Троїцька б.21 визначено в розмірі 94635,00 грн. (а. с 108).

Відповідно до п.п. 11.1.3 п. 11.1. ст.. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід від продажу нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Технічна інвентаризація - довідка-характеристика технічного стану об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку .

З копій договору купівлі-продажу та додаткового договору про внесення змін до нього вбачається, що ціна договору складає 94635,00 грн.

Посилання відповідача на оцінювальний акт КП “Сумське міське БТІ” і визначення справедливої ринкової ціни у зазначеному в акті розмірі 254047,00 грн., суд вважає безпідставним, оскільки така оцінка проведена на за правилами, визначеними національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Відповідно до ст..7 Закону України “ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування майна згідно з законом.

Згідно ст. 8 Закону України “ Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність ” передбачено, що оцінка у випадках її обовязкового проведення, зазначених в ст.7 цього Закону, виконана не субєктом оцінювальної діяльності визнається недійсною.

На час виконання робіт за договором між відповідачем та Сумським БТІ 26.01.2009 року по проведенню інвентаризації, видачі свідоцтва про право власності, реєстрації права власності КП “Сумське міське БТІ” не було субєктом оцінювальної діяльності, що підтверджується відповідним сертифікатом ( а.с.104).

За таких обставин на підставі викладеного суд приходить до висновку про невідповідність рішень податкового органу про визначення ПП “Капітан” податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін з податку з доходів фізичних осіб в сумі 91678 грн. 65 коп.

Приймаючи податкове повідомлення рішення щодо визначення зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 29125,17 грн., а саме в 2009 році підприємством, згідно договорів оренди №04/09-22а від 22.04.2009р. та №1-07/09 від 01.07.2009р. директору та засновнику підприємства ОСОБА_1., як фізичній особі, виплачувались кошти за оренду приміщення за адресою м. Суми вул. Троїцька б. 21 без утримання податку з доходів фізичних осіб, та щодо надання маркетингових послуг, які повинні бути оподатковані на загальних підставах , в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету 11795,50 грн. податку з доходів фізичних осіб

Згідно з видатковими касовими ордерами в 2009 р. всього виплачено коштів за оренду без утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 194167,72 грн., в результаті чого не перераховано до бюджету 29125,17 грн. податку з доходів фізичних осіб в тому числі: видатковий касовий ордер від 09.05.2009 р. на суму 10000,00 грн.; Видатковий касовий ордер від 03.09.2009 р. на суму 9750.00 грн. ; видатковий касовий ордер від 22.05.2009 р. на суму 7370,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 23.05.2009 р. на суму 3890.00 грн. ; видатковий касовий ордер від 27.05.2009 р. на суму 4000,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 31.07.2009 р. на суму 3700,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 14.08.2009 р. на суму 8440,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 15.09.2009 р. на суму 2991,12 грн. ; видатковий касовий ордер від 16.09.2009 р. на суму 3600,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 08.09.2009 р. на суму 4590,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 17.09.2009 р. на суму 4750,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 24.09.2009р. на суму 4500,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 25.09.2009 р. на суму 5800,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 28.09.2009 р. на суму 2000,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 06.10.2009 р. на суму 6691,50 грн. ; видатковий касовий ордер від 13.10.2009 р. на суму 8900,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 16.10.2009 р. на суму 6294,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 24.10.2009 р. на суму 10000,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 25.10.2009 р. на суму 210,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 12.11.2009 р. на суму 5521,00 грн. ; видатковий касовий ордер від 25.11.2009 р. на суму 5000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 24.12.2009 р. на суму 9646,00 грн.; видатковий касовий ордер від 03.12.2009 р. на суму 2524,10 грн.; видатковий касовий ордер від 25.12.2009р. на суму 10000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 26.12.2009 р. на суму 10000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 27.12.2009 р. на суму 10000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 28.12.2009 р. на суму 4000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 29.12.2009 р. на суму 10000,00 грн.; видатковий касовий ордер від 30.12.2009 р. на суму 10000.00 грн.; видатковий касовий ордер від 31.12.2009 р. на суму 10000,00 грн. .

Отже, відповідач зазначає, що всього виплачено коштів за оренду без утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 194167,72 грн., в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету 29125,17 грн. податку з доходів фізичних осіб та не утримано та не перераховано до бюджету 11795,50 грн. податку з доходів фізичних осіб за надані маркетингові послуги.

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 22.04.2009 року та 01.07.2009 року ПП «Капітан» та ОСОБА_1. укладено договори оренди №04/09-22а та 1-07/09 нежилого приміщення загальною вартістю 143,2 кв. м. по вул.. Троїцькій,21 (а. с. 58-59).

Крім того, 02.06.2008 року ПП «Капітан та ПП ОСОБА_1. уклали договір маркетингу відповідно до вимог якого виконавець надавав заказнику маркетингові послуги по прогнозуванню, стимулюванню та розширенню попиту на товари, що реалізуються в магазині «Марочні вина та коньяки» (а.с. 60).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Обєктом оподаткування резидента згідно з ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є в тому числі загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При цьому дохід з джерелом його походження з України це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді в тому числі доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону). Відповідно до вимог п. 16.1 ст. 16 цього ж Закону податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

В даному випадку позивач безпосередньо фізичним особам дохід не виплачував, а виплачував як субєкту підприємницької діяльності, який має відповідне право на надання в оренду нежитлових приміщень та надання маркетингових послуг, а тому, підстав для покладання на нього обовязку з нарахування і сплати податку в цій частині немає.

Отже, суд приходить до висновку, що висновки відповідача, щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 40920,67 грн. є неправомірними.

Відмовляючи в задоволенні позову, щодо скасування податкових повідомлення рішення №0000801712/0/34945 від 18.05.2010 р., №0000801712/1/34945 від 22.07.2010 р., №0000801712/2/34945 від 29.10.2010 р., №0000801712/3/34945 від 17.02.2011 р. в частині нарахування суми податкового зобовязання в розмірі 306 грн. 06 коп. за основним платежем та штрафних санкцій -612,12 грн., суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем встановлено порушення абз. «г» п.п 4.2.9, п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається «дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: ...г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;...», в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету 306,06 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожнасторонаповинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Приватним підприємством "Капітан" не наведено жодних обставин, які підтверджували його позицію, щодо неправомірності зазначених податкових зобовязань .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив зазначені штрафні санкції (а.с. 93) та визнав їх правомірність в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо скасування податкових повідомлення рішення №0000801712/0/34945 від 18.05.2010 р., №0000801712/1/34945 від 22.07.2010 р., №0000801712/2/34945 від 29.10.2010 р., №0000801712/3/34945 від 17.02.2011 р. в частині нарахування суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 306 грн. 06 коп. за основним платежем та штрафних санкцій -612,12 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Капітан" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0001441712/0/57872 від 22.07.2010 р.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000801712/0/34945 від 18.05.2010 р., №0000801712/1/34945 від 22.07.2010 р., №0000801712/2/34945 від 29.10.2010 р., №0000801712/3/34945 від 17.02.2011 р. в частині нарахування суми податкового зобовязання в розмірі 214440 грн. 66 коп., з яких: 71480 грн. 22 коп. - за основним платежем, 142960 грн. 44 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2011 р.