Постанова № 15159201, 28.04.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. Справа № 2а-1870/86/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Клімовця С.М.,

відповідача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

Шосткинська міжрайонна державної податкової інспекції (далі по тексту - позивач, Шосткинська МДПІ), звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідачка, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 285498грн. 94 коп. Свої вимоги мотивує, тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008р. по 31 грудня 2009р. відносно відповідачки 30.03.2010р. були винесені податкові повідомлення-рішення №0000301742/0 та №0000291742/0 та за результатами розгляду первинної скарги 01.06.2010р. - податкові повідомлення-рішення №0000301742/1 та №0000291742/1, якими визначено податкові зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 111516гр. 88коп. та податок на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 174447,00грн., які станом на момент звернення з позовом до суду залишилось відповідачем у повному обсязі не сплаченими. Крім того, за порушення строків погашення податку на додану вартість відповідачу, крім іншого, нараховано суму пені в розмірі 63грн. 45коп., яка також не була погашеною відповідачкою.

Відповідачка, ФОП ОСОБА_1., проти позову заперечувала. Зазначила, що висновок податкового органу, зробленого в результаті перевірки, про порушення вимог розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92, ч.1,5 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України, в результаті чого виявлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 56598,33 грн. у 2008- 2009 роках та на 5918грн. 55коп., а також вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість у жовтні 2008 року на суму 116298,00 грн., є неправомірним. Незгоду з податковими повідомлення-рішеннями пояснює, зокрема, відсутністю в її діях порушень норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про податок на додану вартість», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а тому вважає, що позивачем необґрунтовано позбавлено її права на податковий кредит, в той час як відповідні суми податку на додану вартість були сплачені в ціні придбаного товару, та безпідставно занижено суму валових витрат та донараховано податок з доходів фізичних осіб. Стверджує, що порушення чинного законодавства, в тому числі Кримінального кодексу України, було допущено не відповідачкою, а іншими невідомими їй фізичними особами. При цьому фірми ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007», за операціями з якими були донараховані зобовязання, ніяким судом фіктивними не визнано, а тому вважає що підстав для нарахування їй податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість не було. Вважає, що позивач, перевищуючи свої повноваження, самостійно визнав угоди нікчемними з даними організаціями, посилаючись на надумані підстави, які протирічять дійсним обставинам. Також зазначає, що податковим органом безпідставно не було враховано суми з актів виконаних робіт наданих послуг ПП ОСОБА_2. та ПП ОСОБА_3. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (т.1, а.с.63-75).

Представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, відповідачку, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1, 08.12.2000р. була зареєстрована виконавчим комітетом Шосткинської міської ради як фізична особа - підприємець та взята на облік як платник податків в Шосткинській МДПІ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.7), копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8), довідкою від 09.12.2010р. за №17664/24-017 (а.с.9).

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) до обовязків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

У період з 27.02.2010року по 12 березня 2010 року та з 13 березня 2010 року по 16 березня 2010 року, повноважними особами Шосткинської МДПІ, на підставі наказу від 12.03.2010р. №96 було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1. вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 року, про що 19.03.2010року за №343/17-103-НОМЕР_1 було складено акт (а.с.12-39).

В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог:

- ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», (далі Декрет №13-92), який діє в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 56598грн. 33коп., у тому числі за 4 квартал 2008 року у сумі 48948грн. 81коп., за 1 квартал 2009 року у сумі 7649грн. 52коп.;

- розділу IV ст. 13 Декрету №13-92, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 54918грн. 55коп.;

-п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1,5 ст.203,ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, в результаті чого занижено податок на додану вартість в жовтні місяці 2008 року на суму 116298,00грн.

За результатами перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки від 19.03.2010року за №343/17-103-НОМЕР_1 (а.с.12-39), відносно відповідачки 30.03.2010року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000291742/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 111516грн. 88коп. - за основним платежем (т.1, а.с.108);

- за №0000301742/0, яким відповідачу з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 174447,00грн., в.т.ч.: 116298,00грн. - за основним платежем, 58149,00грн. штрафні (фінансові) санкції.(т.1, а.с.109).

Згідно абзацу 3 п.5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2181), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.123-135), відповідачем було подано скаргу до Шосткинської МДПІ на податкові повідомлення-рішення від 30.03.2010 р. за №0000291742/0, №0000301742/0, однак, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 01.06.2010 року №7620/К/25-006-11/12ск (т.1, а.с.136-141) дані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. Дане рішення вручено представнику відповідача 05.06.2010 року (т.2, а.с.98). За результатами розгляду первинної скарги Шосткинською МДПІ 01.06.2010р. були винесені повідомлення-рішення за №0000291742/1, №0000301742/1 (т.1, а.с.40), які вручені повноважній особі відповідачки (т.1, а.с.11), ОСОБА_4. 01.06.2010р. (т.1, а.с.40).

Подальше адміністративне оскарження, як вбачається в тому числі з пояснень відповідачки, не відбувалось, повідомлення про судове оскарження на адресу Шосткинської МДПІ не надходило, що підтверджується довідкою від 22.04.2011р. (т.2, а.с.86). При цьому, як пояснювала ФОП ОСОБА_1. в судовому засіданні, нею була подана позовна заява про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається (т.2, а.с.101), що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Шосткинської МДПІ про скасування податкових повідомлень рішень від 30.03.2010 р. за №0000291742/0, №0000301742/0 та від 01.06.2010 р. за №0000291742/1, №0000301742/1, залишено без розгляду. Дане судове рішення набрало законної сили 24.12.2010 року (т.2, а.с.101).

Згідно п. 5.2.4 ст. 5 Закону №2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Враховуючи вказані норми Закону №2181 та встановлені обставини справи податкові зобовязання визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями від 30.03.2010 р. за №0000291742/0, №0000301742/0 та від 01.06.2010 р. за №0000291742/1, №0000301742/1 є узгодженими і платник податку (відповідачка по справі) зобовязана була самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Відповідачка заперечує факт вчинення вказаних в акті перевірки порушень, та вказує на допущення працівниками позивача вимог чинного законодавства під час проведення перевірки. Однак, суд не може прийняти дані заперечення до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності нарахування такого податкового боргу не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення субєкта владних повноважень, яким нарахований податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

При цьому, як вбачається з досліджених вище матеріалів справи (т.1, а.с.123-141, т.2, а.с.101), податкові повідомлення-рішення від 30.03.2010 р. за №0000291742/0, №0000301742/0 та від 01.06.2010 р. за №0000291742/1, №0000301742/1 станом на сьогодні не скасовані та є чинними.

Також в судовому засіданні встановлено та вбачаться із зворотного боку облікової картки (т.2, а.с.102-107), відповідачкою, всупереч вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) ст. 5 Закону №2181, після оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, залишок суми податкового зобовязання за платежем «податку на додану вартість» з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 174446грн.94коп., та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 110988грн. 55коп. (враховуючи наявну переплату), не було сплачено у встановлені строки та належному розмірі (т.1, а.с.10, т.2, а.с.102-107).

Згідно п.п.16.1.1. п.16.1, п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи та позову (т.1, а.с.10, т.2, а.с.102-107), за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання відповідачу було нараховано пеню в сумі 63грн.45коп., яка станом на момент розгляду справи також залишилася не сплаченою.

У звязку з тим, що узгоджена сума податкового зобовязання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону №2181, 21.06.2010р. за №1/599 (т.1, а.с.41) було виставлено першу податкову вимогу та 21.09.2010року за №2/810 (т.1, а.с.44) - другу податкову вимогу, які, зважаючи на норми ст. 6 Закону №2181, вважаються врученими в день розміщення їх на дошці податкових оголошень (т.1, а.с.42,43,45,46), однак і після їх вручення, як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи (т.1, а.с.10), податковий борг залишився ФОП ОСОБА_1. не сплаченим.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобовязання, всупереч вимог ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 5 Закону №2181, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачкою не погашена та складає в загальному розмірі 285498грн. 94коп.(т.1,а.с.10), суд, приходить до висновку, що вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та вважає за необхідне, їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь держави 174 510грн. 39коп. заборгованості зі сплати податку на додану вартість (р/р 31112029700012, Державний бюджет м. Шостка, код бюджетної класифікації 14010100, код одержувача 23635250, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013), 110 988грн. 55коп. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб (р/р 33219801700012, місцевий бюджет м. Шостка, код бюджетної класифікації 11010200, код одержувача 23635250, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013), разом стягнути 285 498грн.94коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 04.05.2011року.