Постанова № 15158512, 31.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. № 2а-6700/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Білоус А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області №0000511703/1, №0000521703/1, №0001271703/1, №0001261703/1 від 15.05.2009 р.,

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Стрий, Львівська область, звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, м. Стрий, Львівська область, про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 15.05.2009 р. №0000511703/1 на суму 35692,51 грн. податку з доходів фізичних осіб, №0000521703/1 на суму податку на додану вартість 281401,50 грн., у т.ч. основний платіж 184881 грн., штрафні (фінансові) санкції 96520,50 грн., №0001271703/1 на суму податку на додану вартість 8019 грн., у т.ч. 5704 грн. основний платіж, 2315 грн. штрафні (фінансові) санкції, №0001261703/1 на суму податку з доходів фізичних осіб 1159,41 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 17.09.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що актом №293/17-3/2301161515 від 20.02.2009 р. відповідач встановив, що позивач перевищив обсяг виручки від реалізації продукції за 2007 р. у сумі 500000 грн. та не перейшов на загальну систему оподаткування. Визнає факт помилок у книзі обліку доходів та витрат, але посилається на те, що суми перевищення не було виручкою, а поповненням самим позивачем власних обігових коштів. Посилається також, що кошти на користь ВАТ “Меблевий комбінат “Стрий” сплачував не позивач, а ОСОБА_4 Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в акті перевірки, запереченнях. Посилається на підставність висновків перевірки. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивач перебував у спірний період на спрощеній системі оподаткування. Актом №293/17-3/2301161515 від 20.02.2009 р. “Про результати виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_3 код: НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року” було встановлено порушення позивачем ст. ст. 1, 5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, що призвело до заниження та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2007 р. в сумі 11063,99 грн., та за 2008 р. 24628,52 грн.; п. 12.1 наказу ДПА України “Про затвердження положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”, що призвело до несплати податку на додану вартість за 2007 2008 р.р. в сумі 184881 грн. Аналогічні порушення були зафіксовані в акті №509/17-3/2301161515 від 07.05.2009 р. “Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_3 код: НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року”.

З цієї підстави були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області від 15.05.2009 р. №0000511703/1 на суму 35692,51 грн. податку з доходів фізичних осіб, №0000521703/1 на суму податку на додану вартість 281401,50 грн., у т.ч. основний платіж 184881 грн., штрафні (фінансові) санкції 96520,50 грн., №0001271703/1 на суму податку на додану вартість 8019 грн., у т.ч. 5704 грн. основний платіж, 2315 грн. штрафні (фінансові) санкції, №0001261703/1 на суму податку з доходів фізичних осіб 1159,41 грн.

Порушення відповідач вбачає у перевищенні позивачем граничної суми виручки, встановленої Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”.

Згідно із п. п. 1, 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Згідно із ст. 5 цього Указу, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

В ході перевірки встановлено, та матеріалами цієї справи підтверджується, що позивачем 28.11.2006 р. було досягнуто обсяг виручки від реалізації меблів за 2006 р. більший, ніж 500000 грн. За даними книги обліку доходів і витрат позивача та згідно поданих звітів субєкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку, обсяг виручки від реалізації меблів за 2006 р. становив 498681,95 грн. Однак відповідно до банківських виписок, наданих позивачем в ході проведення перевірки встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2006 р. становив 512361,95 грн. З них 28.11.2006 р. на рахунок позивача від ГНК «Гетьман»надійшли кошти в сумі 13680 грн., які не були відображені у книзі обліку доходів і витрат за 2006 р. та не включені до звіту субєкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2006 р. Позивач зазначену обставину не спростував, доказів неотримання зазначених коштів суду не надав.

Відповідно до звіту субєкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2007 р. обсяг виручки від реалізації товарів за 2007 р. становив 493098,26 грн. Відповідно до банківських виписок та квитанцій про внесення готівкових коштів на розрахунковий рахунок під час проведення перевірки було встановлено, що фактичний обсяг виручки від реалізації меблів за 2007 р. становив 549326,82 грн. Різниця між сумою виручки, відображеною приватним підприємцем у звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку та сумою виручки, встановленою за результатами документальної перевірки склала 56228,56 грн.

Зокрема, у книзі обліку доходів і витрат та у звіті про обсяг виручки від реалізації меблів за 2007 р. не було відображено суму коштів, які протягом 2007 р. вносились на рахунок ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий", як отриману виручку за реалізовану меблеву продукцію позивачем, яка була придбана у ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий»згідно видаткових накладних, що підтверджується довідкою про результати позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" (код ЄДРПОУ- 00274878) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з позивачем за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. Позивач у встановленому порядку не довів факту непроведення таких оплат.

Крім того, до складу виручки від реалізації товарів за 2007 р. не включено суму коштів, які поступили на рахунок позивача 25.09.2007 р. в сумі 3116 грн. від ПП "Тиса Плюс" та 14.11.2007 р. в сумі 1132 грн. від ПП ОСОБА_6 Позивач даний факт не заперечив, доказів протилежного суду не надав.

За 2008 р. позивачем у звіті субєкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку відображено обсяг виручки від реалізації продукції в сумі 496098,40 грн. Однак відповідно до банківських виписок перевіркою було встановлено, що фактичний обсяг виручки у 2008 р. склав 513646,40 грн., тобто занижено обсяг виручки від реалізації за 2008 р. на 17548,00 грн., за рахунок не включення до книги обліку доходів і витрат та не відображення у звіті коштів, які поступили на рахунок позивача 01.10.2008 р. в сумі 5769 грн. від ГНК «Гетьман»та 16.10.2008 р. в сумі 11779 грн. від ПП «Струмок»за придбану ними меблеву продукцію. Зазначені обставини не були спростовані позивачем у встановленому порядку належними доказами.

Не знаходять підтвердження у матеріалах справи також посилання позивача на те, що частина коштів вносилась на поповнення обігових коштів, а тому не вважається виручкою. Не доводять цієї обставини подані позивачем копії листів до установи Стрийського відділення "ВАТ «Український Професійний Банк»про зміну призначення платежів за 2006-2008 р.р., у яких позивач посилається на те, що кошти в сумі 13680 грн. були внесені на поточний рахунок платника 08.06.2006 р. з метою поповнення власних обігових коштів. Як вбачається з банківської виписки від 08.06.2006 р., на поточний рахунок платника було внесено кошти в сумі 14323 грн. з призначенням «виручка за меблі», саме таке призначення і було зазначено позивачем у книзі обліку доходів і витрат у 2-ій графі книги та включено до звіту про обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2 квартал 2006 р. Відтак, таке посилання спростовується матеріалами справи. З аналогічних мотивів не приймається до уваги аналогічне посилання на внесення 04.01.2007 р. на поточний рахунок коштів в сумі 92134 грн., та коштів, внесених у 2008 р.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»зі змінами і доповненнями фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис.грн., мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

У разі порушення вимог ст. 1 Указу, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції за календарний рік понад 500 тис.грн., платник єдиного податку згідно із ст. 5 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) зі сплатою податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за правилами встановленими IV розділом Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян». Такий перехід платник повинен здійснити самостійно, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками звітних періодів (кварталів), наступного за тим, в якому виникло перевищення виручки.

Однак позивач з 01.01.2007 р. не перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та протягом 2007 2008 р.р. не сплачував податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92 та ст.13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»валові витрати застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями, за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід. До податкової декларації за звітній податковий період включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком.

За результатами перевірки встановлено розбіжність між сумою витрат, які відображені підприємцем у книзі обліку доходів і витрат та фактично понесеними витратами. Так, позивачем у книзі обліку доходів та витрат за 2007 р. відображено витрати в сумі 527056,50 грн., проте зайво включено витрати по товару, який був повернутий постачальнику, в зв'язку з чим фактичні витрати, за результатами перевірки, за 2007 р. становили 467837,50 грн. До складу валових витрат за 2008 р. було включено вартість товару, повернутого постачальнику протягом 2008 р., на суму 12636 грн., а також залишок нереалізованої меблевої продукції станом на 31.12.2008 р. на суму 173061,77 грн., що призвело до завищення валових витрат за 2008 р. на суму 185697,77 грн.. Зазначене підтверджується актом перевірки. Позивач зазначені обставини не заперечував, доказів протилежного суду не надав.

Згідно пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість). Відповідно до п. 9.4 ст. 9 закону, якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом звітного податкового періоду перевищує суму 300000 грн., не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Однак позивач не зареєструвався платником зазначеного податку, декларацій не подавав, податок не сплачував.

Відповідно до пп. .3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника як оплата товарів, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З урахуванням наведеного, оскаржувані податкові повідомлення рішення були винесені підставно. Належних доказів протилежного суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 01.04.2011 року.