Постанова № 15157839, 22.04.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5517/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Шевчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ліщинське"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирському районі від 21.04.2010р. №0001312301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 64826 гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирському районі від 21.04.2010р. №0001322301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок за забруднення навколишнього природного середовища» у розмірі 27540 гривень ,а також визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Житомирському районі, викладене в акті перевірки від 12 квітня 2010 року № 629/23-0/03745723/0110 про нарахування до сплати СТзОВ «Ліщинське» пені в сумі 50282,33 грн. у зв’язку з несплатою податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою від 22 квітня 2011 року суд закрив провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Житомирському районі, викладене в акті перевірки від 12 квітня 2010 року № 629/23-0/03745723/0110 про нарахування до сплати СТзОВ «Ліщинське» пені в сумі 50282,33 грн. у зв’язку з несплатою податку з доходів фізичних осіб.

Представники позивача по справі в засіданні суду позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів зазначених в запереченні на позов .

Розглянувши матеріали справи ,вислухавши сторони ,суд частково задовольняє заявлені вимоги з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи ,ДПІ у Житомирському районі з 24.03.2010 року по 07.04.2010 рік проведена документальна виїзна планова перевірка СТзОВ «Ліщинське» (ідентифікаційний номер 03745723) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 рік, в ході якої, зокрема, встановлено порушення вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7, підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в результаті чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 42012,00 грн., пункту 2, 3, 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 року, що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 18359,86 грн.

          21 травня 2010 року на підставі акту перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинське» № 629/23-0/03745723/0110 від 12 квітня 2010 року начальником Державної податкової інспекції у Житомирському районі було прийнято два податкових повідомлення - рішення за №0001322301/0 та № 0001312301/0, якими визначені суми податкових зобов’язань СТзОВ «Ліщинське» за платежем «податок за забруднення навколишнього природного середовища» з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 27540 гривень та за платежем «податок на додану вартість» з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 64 826 гривень.

Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.04.2010р. №0001312301/0, СТОВ «Ліщинське» донараховано 43835 грн. ПДВ та 20991 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення положень п.4.1 ст.4 та пп.81.15.1 п.81.15 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість», з підстав, зазначених в Акті № 629/23-0/03745723/0110 від 12.04.2010р.в тому числі в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 8-1.15.1 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» в податковій декларації товариством не відображено податкові зобов'язання з послуг по дискуванню, внесенню аміачної води, посіву ріпаку, наданих іншим суб'єктам господарювання на загальну суму ПДВ 32967,00 грн. - штрафна санкція а сумі 16484,00 грн.

Суд вважає ,що в вищезазначеному випадку податковий орган правомірно застосував фінансову санкцію в сумі 16484,00 грн і донарахував ПДВ в сумі 32967,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно пункту 81.1 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно підпункту 81.15.2 пункту 81.15 статті 81 Закону діяльність у сфері сільського господарства це:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Вимогами пункту 81.2 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно пункту 81.6 статті 81 цього ж Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Крім того, відповідно листа Міністерства Аграрної політики України від 23.04.2009 року № 37-21-1-15/6802 до спеціального режиму оподаткування відносять послуги супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, тобто послуги, які надані третій особі (іншому суб'єкту господарювання), не можуть бути віднесені до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже послуги, надані СТОВ «Ліщинське» іншим суб'єктам господарювання, а саме: СТОВ «Комінтернівська птахофабрика» з дискування на суму 146400 грн. /ПДВ – 24400,00 грн./, по внесенню аміачної води на суму 30000,00 /ПДВ – 5000,00 грн./, СПП «Лад» по посіву ріпаку на суму 21400,00 грн. /ПДВ – 3567,00 грн., не можуть бути віднесено до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до вимог пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону обсяги надання таких послуг повинні бути відображені у загальних податкових деклараціях з ПДВ відповідних податкових періодів.

Позиція Державної податкової інспекції у Житомирському районі щодо застосування та розповсюдження статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджується і позицією Міністерства аграрної політики України, викладеною в листі № 37-21-1-15/6802 від 23.04.2009 року.

Встановлені податковою інспекцією порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 сг. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,а саме товариством не включено до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість послуги млина надані юридичним підприємствам та фізичним особам (згідно рах. ЗО) на загальну суму ПДВ 4447,00 грн. та застосована штрафна санкція в сумі 2224,00 грн. на думку суду правомірно з огляду на те ,що зазначені послуги не можуть бути віднесено до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до вимог пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону обсяги надання таких послуг повинні бути відображені у загальних податкових деклараціях з ПДВ відповідних податкових періодів.

На вимогу суду, відповідачем по справі було надано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій в розрізі встановлених порушень на підставі вищезазначеного акту перевірки окремо по кожному оспорюваному повідомленню- рішенню. Із зазначеного розрахунку суд встановив ,що позивачем не оспорюється частина податкового повідомлення-рішення №0001312301/0, а саме слідуючі донараховані в ньому податкові зобов"язання :

-визначення податкового зобов"язання в сумі 4558,00 грн. та штрафної санкції в сумі 2279,00 грн.за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість»,а саме включення підприємством до податкового кредиту вартість ТМЦ /парти, шкільне приладдя/, які не призначені для використання в господарській діяльності підприємства,

-в порушення Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року на окремому рахунку акумульовано залишок коштів в розмірі 1852, 66 грн., який підлягає перерахуванню до бюджету.

Крім того суд встановив ,що в загальній сумі спірного податкового повідомлення-рішення №0001312301/0 допущена арифметична помилка шляхом збільшення загальної суми рішення безпідставно на 14,34 грн., а саме (32967,00+16484,00+4447,00+2224,00+4558,00+2279,00+1852,66)=64811,66 спірне податкове повідомлення-рішення №0001312301/0 на суму 64826 грн. За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0001312301/0 (1) визнається протиправним і підлягає скасуванню в сумі арифметичної помилки 14,34 грн.,а вцілому судом залишається без змін .

Відносно податкового повідомлення -рішення № 000132301/0(1) необхідно зазначити, що із загальної суми рішення 27540 грн. (в.т.ч 18360 грн. за основним платежем та 9180 грн.фінансової санкції) слід виділити податкові зобов"язання які стосуються збору на забруднення навколишнього середовища гноем в сумі 16571,18 грн . та штрафна санкція в сумі 9180 грн. та податкові зобов"язання які стосуються збору на забруднення навколишнього середовища по маслам та мастилам в сумі 1788,70 грн. та штрафна санкція в сумі 894,35 грн.

Суд погоджується з позицією податкового органу щодо податкових зобов"язань, які стосуються збору на забруднення навколишнього середовища гноем в сумі 16571,18 грн . та штрафна санкція в сумі 9180 грн.з огляду на наступне.

В матеріалах перевірки вчинено запис, що підприємство не одержувало дозволу на розміщення відходів. Заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів в сумі 16571,18 грн. встановлено на підставі актів на списання мертвих відходів, матеріальних звітів про рух ВРХ та свиней, звітів на оприбуткування гною.

Також, в ході перевірки перевіряючими було надано запит до державної екологічної інспекції в Житомирській області (лист від 31 березня 2010 року за № 7221/10/23-14).

22 квітня 2010 року вищевказаним уповноваженим органом надано відповідь за № 1260/5-2-415 про те, що відповідно до Державного класифікатора України ДК 005-96, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України 29.02.1996 року за № 89 екскременти, сечовина та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби відноситься до відходів по коду 0121.2.6.03 (відходи, які утворюються під час вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби та виробництва продукції від неї).

Діяльність сільськогосподарських підприємств, селянських та інших господарств, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва, призводить до утворення відходів (гною та пташиного посліду). У встановленому порядку такі підприємства повинні звернутися до відповідних територіальних органів Мінприроди на місцях за дозволом на розміщення відходів.

Якщо у вказаних вище підприємств відсутні затверджені в установленому порядку ліміти на розміщення відходів збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється як за понадлімітне розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

З огляду на викладене, аргументи Позивача про те, що ліміти на розміщення гною та макулатури Мінприроди не затверджуються, як на підставу задоволення позову, є абсолютно необґрунтованими .

В ході розгляду справи позивачем не оспорено того факту ,що гній на його підприємсті зберігається у необладнаних місцях ,що не мають бетонного перекриття. При таких умовах під час зберігання відбувається проникнення забруднених речовин в грунт. Таким чином це є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивач повинен був отримати ліміти на розміщення відходів тваринництва(гною),але не зробив цього,тому відповідачем обгрунтовано застосовано до позивача відповідні штрафні санкції.

Листи і роз"яснення ,що опубліковані у періодичних виданнях і на які посилався позивач ,не мають нормативно-правового характеру і не можуть бути взяті до уваги.

Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в ухвалах № К-32634/06 та К-14112/07.

Частина спірного повідомлення-рішення ,яка стосується податкових зобов"язань по збору на забруднення навколишнього середовища маслами та мастилами в сумі 1788,70 грн. та штрафна санкція в сумі 894,35 грн. підлягає скасуванню так як визначаючи суму податкового зобов"язання за розміщення мастил відповідач керувався порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору ,затвердженого постановою КМУ №303 від 01.03.1999 року. Однак вказаний нормативний акт не встановлює нормативів збору за розміщення мастил.Крім того представником відповідача не доведено порядок обрахунку розміру податкового зобов"язання , який стосується зазначеного епізоду.

За таких обставин заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-162 КАС України ,адміністративний суд

постановив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001312301/0 від 21.04.2010 рокув сумі арифметичної помилки 14 грн.34 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001322301/0 від 21.04.2010 року.в сумі 1788грн.70 коп.податкових зобов"язань та 894,35 грн. штрафної санкції.

В решті позову відмовити.

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 29 квітня 2011 р.