Постанова № 15157501, 27.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 р. Справа № 2а-8476/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Палюх З.А. Прудко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392200/0 від 01 липня 2009 року та № 000401701/0 від 02 липня 2009 року. В обґрунтування позову зазначено, що при складанні Акту перевірки представниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області не дотримані вимоги пп. 2.3.4. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА №327 від 10.08.2005 року, яким визначено, що не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, які не мають підтверджених доказів. Також, зроблені в Акті перевірки висновки про заниження Представництвом податкових зобов'язань не відповідають вищевикладеним вимогам чинного законодавства України, не підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинними документами та прийняті на основі Акту перевірки податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області № 0000392200/0 від 01 липня 2009 року та № 000401701/0 від 02 липня 2009 року є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська 30.06.2009 року було проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.04.2007 року № 20/04/07 за період з 20.10.2007р. по 18.05.2009р., про що було складено акт №2016/220/21683173. На підставі зазначеного акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач зазначає, що під час перевірки діяв в межах повноважень, наданих чинним законодавством, і винесені податкові повідомлення-рішення № 0000392200/0 від 01 липня 2009 року та № 000401701/0 від 02 липня 2009 року є законними, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними та скасування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська 30.06.2009 року було проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.04.2007 року № 20/04/07 за період з 20.10.2007р. по 18.05.2009р., про що було складено акт №2016/220/21683173.

Так, в ході перевірки були встановлені порушення позивачем:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не віднесло до складу валового доходу грошові кошти, отримані від головного підприємства ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», Росія на представницькі витрати у сумі 77 000 грн.

- п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 ВР) Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не віднесло до складу валового доходу процентну винагороду за залишки коштів на розрахунковому та валютному рахунку у сумі 9 876,00 грн.

- п.13.2 ст.13 , п.16.13 ст.16, п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку з доходу з джерелом його походження з України у сумі 642,63 грн.

- п.п.9.1.2, пп.9.1.5, п.9 ст.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV.

Зазначені порушення стали підставою для винесення з боку податкового органу податкових повідомлень-рішень № 0000392200/0 від 01 липня 2009 року та № 000401701/0 від 02 липня 2009 року.

Частиною 3 статті 95 ЦКУ передбачено, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно частини 1 статті 1 ЦКУ цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майнові самостійності їх учасників.

В частині 2 статті 1 ЦКУ передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкування однієї сторони другій стороні. А також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавства не застосовуються, якщо інше встановлено законом.

Таким чином, перш за все дана норма Кодексу передбачає наявність спеціального законодавства, яке регулює податкові та бюджетні відносини, що виникають при проведені тим чи іншим суб'єктом господарювання фінансово - господарської діяльності. До такого законодавства відноситься саме Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

У відповідності з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 даного Закону до платників податку на прибуток відносяться безпосередньо постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

В даному випадку не ставиться в залежність обов'язкова наявність статусу юридичної особи до практичного використання терміну «платник податку на прибуток», який в розумінні Закону про прибуток може бути як юридичною особою так і не мати такого статусу.

При цьому не ставиться під сумнів, правомірність не включення до складу валового доходу відокремленого підрозділу безповоротної фінансової допомоги перерахованої в межах операцій між платником податків та таким підрозділом (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Однак, наведене є безперечним лише у випадку коли головне підприємство є резидентом України і перш за все платником податку на прибуток в даній державі.

Таким чином, з наведеними позові фактами щодо визначення правового статусу Представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не можливо погодитись та прийняти їх до уваги з огляду на те, що вони в основному збудовані на однобічному погляді на операції, що відбувалися насамперед не між головним підприємством та його відокремленим підрозділом, а в розумінні Закону про прибуток між двома платниками податків, один з яких є зареєстрованою у встановленому порядку юридичною особою Росії, інший є окремим суб'єктом господарювання України, на якого покладено обов'язки по сплаті податку на прибуток в зазначеній країні.

Щодо порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону про прибуток, в результаті чого Представництвом не було віднесено до складу валових доходів (рядок 01.6 Декларацій «Інші доходи») суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в періоді, що перевірявся, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, під резидентами відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону про прибуток розуміються юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 вказаного Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону про прибуток валовий доход, зокрема, включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді: «сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи».

Враховуючи наведене, до валового доходу платника податку - резидента можуть не включатися доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку лише у випадках, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пункту 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Що стосується нерезидентів та постійних представництв нерезидентів в Україні, то під терміном «нерезиденти» згідно з пунктом 1.16 статті 1 Закону № 334/94 - ВР в цілях оподаткування розуміються юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

В розумінні пункту 1.17 статті 1 Закону № 334/94 - ВР постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, як передбачено пунктом 13.8 статті 13 даного Закону, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Слід зазначити, що за результатами перевірки встановлено, що Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» є постійним представництвом в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 1.21 статті 1 Закону № 334/94 - ВР доходами з джерелом їх походження з України - є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94 - ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 1.32 статті 1 вказаного Закону визначено, що господарською діяльністю - є будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Так, Представництво ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» отримувало «інші доходи», та здійснювало фінансово-господарську діяльність на території України, у зв'язку з чим в розумінні Закону № 334/94 - ВР діяльність Представництва є регулярною, постійною та суттєвою. В підтвердження вказаного говорить також те, що дане представництво зареєстроване як постійне представництво відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що затверджене наказом ДПА України від 12.08.1997 року № 293 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 1997 року за № 331/2135.

На підтвердження вказаних вище норм говорять наступні пункти Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.1997 року № 274 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1997 року за № 352/2156.

Так, відповідно до пункту 1.2 розділу 1 даного Порядку, цей Порядок застосовується постійними представництвами нерезидентів в Україні, які визначені у пункті 1.17 статті 1 Закону про прибуток та підлягають реєстрації відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 12.08.1997 № 293 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 1997 року за № 331/2135.

Згідно пункту 1.4 розділу 1 Порядку № 274 платник податку самостійно визначає прибуток, одержаний нерезидентом від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво. Для цілей цього Порядку та відповідно до визначень Закону про прибуток господарська діяльність нерезидента, здійснювана через постійне представництво - це будь-яка діяльність постійного представництва, направлена на отримання нерезидентом доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Зокрема, діяльність постійного представництва полягає у виготовленні товарів (наданні послуг, здійсненні робіт), які підлягають продажу за контрактами, укладеними нерезидентом, або використовуються нерезидентом в процесі його господарської діяльності.

В пункті 1.5 розділу 1 Порядку № 274 зазначено, що з метою оподаткування постійне представництво прирівнюється до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. З врахуванням цього, прибутком, який нерезидент одержує від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво, є прибуток, який постійне представництво одержало б від ведення своєї діяльності незалежно від нерезидента. У випадку, коли діяльність постійного представництва складається лише з надання послуг безпосередньо нерезиденту, оподатковуваним прибутком є прибуток, який постійне представництво могло б одержати, якби надавало такі ж послуги як самостійне підприємство.

Пунктом 1.11 розділу 1 даного Порядку передбачено, що відображені в обліку в узагальненому грошовому виразі результати діяльності постійного представництва є доходами від продажу товарів, результатів робіт та послуг і, відповідно, валовими доходами, які б постійне представництво одержало, якби проводило свою діяльність незалежно від нерезидента. До складу валових доходів також включаються інші доходи, визначені Закону № 334/94 - ВР та одержані або нараховані постійнім представництвом.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1.12 порядку № 274 оподатковуваний прибуток нерезидента від його господарської діяльності визначається як різниця між визначеними валовими доходами та валовими витратами, здійсненими безпосередньо постійним представництвом. Склад валових витрат визначається відповідно до Закону № 334/94 - ВР.

Виходячи з викладеного платник податку - постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування не може розглядатися як відокремлений підрозділ нерезидента, на якого поширюється виняток, передбачений підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону, тобто суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих постійному представництву нерезидента, включаються до його валового доходу.

Таким чином, прибуток постійного представництва нерезидента в Україні відповідно до пункту 13.8 статті 13 Закону про прибуток оподатковується у загальному порядку, тобто за правилами, встановленими цим Законом, а саме згідно з статтею 3 цього Закону - як прибуток, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду, визначеного статтею 4 Закону, на суму валових витрат, визначених статтею 5 Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У зв'язку з вищенаведеним, з метою визначення об'єкту оподаткування постійного представництва валовий доход визначається відповідно до статті 4 Закону, згідно з яким кошти на фінансування, отриманні таким Представництвом - платником податку на прибуток від нерезидента (головного офісу) збільшують валовий дохід представництва як доход з інших джерел (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94 - ВР).

Таким чином в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не віднесло до складу валового доходу грошові кошти, отримані від головного підприємства ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», Росія на представницькі витрати у сумі 77 000 грн.

Щодо віднесення до складу валового доходу представництва процентної винагороди за залишки грошових коштів на валютному та розрахунковому рахунку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1070 Цивільного Кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі сплатою кожного кварталу. Проценти сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Пунктом 1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 - ВР) термін "проценти" - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» отримувало процентну винагороду за залишки на розрахунковому та валютному рахунку на території України, що свідчить що Представництво здійснювало фінансово-господарську діяльність на території України, у зв'язку з чим в розумінні Закону про прибуток діяльність Представництва є регулярною, постійною та суттєвою. В підтвердження вказаного говорить також те, що дане представництво зареєстроване як постійне представництво відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, що затверджене наказом ДПА України від 12.08.1997 № 293 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 1997 року за № 331/2135.

З метою визначення об'єкту оподаткування постійного представництва валовий доход визначається відповідно до статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР), згідно з яким процентна винагорода за залишки коштів на розрахунковому та валютному рахунку, які сплачені філією ЗАТ «ОТПБанк» Представництву ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» збільшують валовий дохід представництва (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94 - ВР).

ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» є резидентом Росії, на яку розповсюджується дія Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження ухилень від сплати податків (дата набуття чинності 03.08.1999 року). Так, згідно з п.1 статтею 11 Угоди проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

Однак, відповідно до положень п. 2 статті 11 Угоди такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Таким чином в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР) Представництво ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не віднесло до складу валового доходу процентну винагороду за залишки коштів на розрахунковому та валютному рахунку у сумі 9 876,00 грн.

Щодо віднесення до складу валових доходів від рекламної продукції та господарських товарів, отриманих від головного підприємства ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» на безоплатній основі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Представництво ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» отримало від Головного підприємства - ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії», Росія рекламну продукцію та господарські товари на безоплатній основі у сумі 9 528,44 грн. на підставі ВМД: № 110030000/8/1018 від 17.04.2008 року в сумі 4 186,25 грн., № 110030000/8/3099 від 28.10.2008 року в сумі 1 339,89 грн., № 110030000/8/3238 від 10.11.2008 року в сумі 2 928,99 грн., № 110030000/8/3386 від 24.11.2008 року в сумі 1 073,31 грн.

Проте, в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 - ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР) Представництво ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії у м. Дніпропетровську» не віднесло до складу валового доходу рекламну продукцію, отриману по імпортним ВМД від Головного підприємства - ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії », Росія у сумі 9 528,44 грн.

Згідно з п.18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств » від 22.05.1997 року № 283/97 ВР (із змінами та доповненнями,) якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Пунктом 8 Постанови КМУ від 06.05.2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» визначено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавство України з питань оподаткування

Представництво ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» надало до перевірки нотаріально завірені копії довідок, які підтверджують, що ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» є резидентом Росії у розумінні Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження ухилень від сплати податків

Пунктом 13.2 ст.13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за кою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 16.13 статті 16 Закону № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями визначено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та ст.13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у пункті 7.8 та статті 13 здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Таким чином Представництвом ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії у м. Дніпропетровську» порушено п.13.2 ст.13 , п. 16.13 ст.16, п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок не нарахування та не сплати до бюджету податку з доходу з джерелом його походження з України у сумі 642,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство 07 квітня 2005 року уклало договір оренди №1 жилого майна за адресою: АДРЕСА_1 з фізичною особою ОСОБА_5, строк дії якого з 07.04.2005р. по 31.03.2008р. Протягом 2007 - 2008 років підприємство виплатило орендодавцю дохід від надання нерухомості в оренду у сумі 46 875,00 грн. на картковий рахунок 26252000575337. Згідно Постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 року за № 918/9517 рахунок «2625» - кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток. Податок з доходів фізичних осіб не нараховувався, не утримувався та не перераховувався до бюджету.

Законом України від 22.05.2003 року № 889 - IV «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено (п.1.3 ст.1), дохід з джерелом його походження з України - будь - який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь - яких видів діяльності на території України, в тому числі, у вигляді доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України.

Законом України від 22.05.2003 року № 889 - IV «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено ( пп.9.1.2 п.9.1 ст.9), податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи не повний місяць оренди.

Законом України від 22.05.2003 року № 889 - IV «Про податок з доходів фізичних осіб», визначено (пп.9.1.5 п.9.1 ст.9), виплати за договором оренди повинні були оподатковуватись при їх виплаті та за їх рахунок.

Ставка оподаткування визначена п.7.1 ст.7 Законом України від 22.05.2003 року № 889 - IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та складає 15 відсотків.

Згідно п. 19.2 ст.19 Закону України № 889 - IV визначено, що особа, яка має статус податкового агента, зобов'язана своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь фізичної особи та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Таким чином, підприємство у 2007-2008 роках не нарахувало, не утримало, та не сплатило до бюджету 7 031,25 грн. податку з доходів, чим порушило, пп.9.1.2 п.9.1 ст.9, пп.9.1.5 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України № 889 - IV від 22.05.2003.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач правомірно визначив суму штрафних (фінансових) санкцій та під час проведення перевірки діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством, отже, порушень з боку відповідача з матеріалів справи не вбачається.

Отже, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 22 квітня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова