Постанова № 15157303, 27.04.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

27.04.11 Справа № 5015/52/11

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого суддіСкрипчук О.С. СуддівДубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Солодкий світ» б/н від 23.02.2011 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року;

у справі 5015/52/11;

за позовом Дочірнього підприємства «САВ Сервіс Столиця»в особі філії ДП «САВ Сервіс Столицяя»у м. Львові, м.Львів;

до відповідача ТзОВ «Солодкий світ», Львівська область, Кам`янко-Бузький, с. Новий Яричів;

про стягнення 12253,25 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 17.06.2010 року

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «САВ Сервіс Столиця»в особі філії ДП «САВ Сервіс Столиця»у м. Львові звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Солодкий світ»про стягнення заборгованості в сумі 12253,25 грн., а саме 9835,15 грн. основного боргу, 43,34 грн. 3% річних, 223,94 грн. пені, 2150,82 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року у справі № 5015/52/11 (суддя Манюк П.Т.) позов Дочірнього підприємства «САВ Сервіс Столиця»в особі філії ДП «САВ Сервіс Столиця»у м. Львові до ТзОВ «Солодкий світ»про стягнення 12253,25 грн., задоволено частково. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ТзОВ «Солодкий світ»на користь Дочірнього підприємства «САВ Сервіс Столиця»в особі філії Дочірнього підприємства «САВ Сервіс Столиця»у місті Львові 12606, 61 грн., а саме 9835, 15 грн. основного боргу, 219, 76 грн. пені, 42, 53 грн. 3% річних, 2150, 82 грн. штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Солодкий світ»подало апеляційну скаргу б/н від 23.02.2011 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд не дослідив усіх обставин, що мають значення для справи.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 05.04.2011 року, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року у справі № 5015/52/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у судове засідання, яке відбулось 27.04.2011 року явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7906901174975.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між Дочірнім підприємством «САВ Сервіс Столиця»в особі філії ДП «САВ Сервіс Столиця»у м. Львові (продавець) та ТзОВ «Солодкий світ»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № LV-15/2010 (надалі договір, а.с.5-6). Згідно умов договору продавець зобовязувався передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах, визначених в договорі.

Згідно видаткових накладних від 25.10.2010 року № 71125509, від 25.10.2010 року № 71125510, від 25.10.2010 року № 71125511, від 25.10.2010 року № 71125512, від 25.10.2010 року № 71125514, від 30.10.2010 року № 71148610, від 30.10.2010 року № 71148611, від 30.10.2010 року № 71148612, від 30.10.2010 року № 71148613, від 30.10.2010 року № 71148614, від 08.11.2010 року № 71172018, від 08.11.2010 року № 71172019, від 08.11.2010 року № 71172020, від 08.11.2010 року № 71172021 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 9835, 15 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані представниками і скріплена печатками сторін.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 року № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що покупець повинен здійснювати розрахунки за отриманий товар на умовах, визначених у Додатку № 1, який є невідємною частиною договору.

Відповідно до Додатку № 1 від 01.01.2010 року до договору покупець зобовязався здійснювати розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 21 календарного дня з дати прийому-передачі товару.

При зверненні до суду першої інстанції позивач стверджує, що відповідач свої зобовязання по договору належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 9835, 15 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 9835, 15 грн. за отриманий товар.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем за отриманий товар і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобовязань в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 9835, 15 грн.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 612 ЦК України).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець (відповідач) зобовязаний сплатити продавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до пункту 7.4. договору покупець (відповідач) у випадку прострочки оплати вартості товару більш ніж на 30 календарних днів зобовязаний, окрім пені, передбаченої пунктом 7.1. договору, сплатити на користь продавця (позивача) штраф за ухилення від оплати товару в розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого у відповідні строки товару.

Так, судом першої інстанції у відповідності до п.п. 7.1., 7.4. договору правомірно стягнуто з відповідач на користь позивача 219,76 грн. пені за період з 16.11.2010 року по 13.01.2011 року та 2150,82 грн. штрафу та 42,53 грн. 3 % річних за період з 16.11.2010 року по 13.01.2011 року. Також, обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,81 грн. 3-х % річних та 4,48 грн. пені за безпідставністю.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не зясував усіх обставин справи, оскільки не дослідив актів звірки взаємних розрахунків не є переконливими. Адже, акт звірки взаєморозрахунків не є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяДубник О.П.

суддяПроцик Т.С.

Постанова підписана 12.05 2011 року