Рішення № 15157044, 10.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2011 Справа № 5024/510/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс", с.Червоне Якимівського району Херсонської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м.Генічеськ Херсонської області

про стягнення 98874 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1 дов. б/н від 04.04.2011 р.

від відповідача - директор Бєляков В.С. пас. НОМЕР_1 від 06.08.1999 р. виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС України в Криму; представник ОСОБА_2 дов. № 4 від 05.01.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»(позивач) звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»(відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 75366 грн.,14140 грн. 93 коп. пені, 2434 грн.-3 % річних, 6933 грн.67 коп. - втрат від інфляції.

Позивач в судове засідання 10.05.11 надав заяву про збільшення позовних вимог. Однак, у судовому засіданні зазначену заяву не підтримав та просив розглянути справу за вимогами, що викладені у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що між сторонами не існує заборгованості, за отриманий виноград він розрахувався з позивачем у повному обсязі.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Згідно умов договору № 72, укладеного між сторонами 18.09.09 позивач здійснив поставку відповідачеві технічних сортів винограду у кількості 22900 кг винограду «Біанка»та 16260 кг винограду каберне Совиньйон. Згідно до п.1.2 договору ціна винограду визначається в момент здачі винограду у залежності від сорту, цукровості та якості і відображається у накладних. Відповідно до п.2.3 договору форма розрахунків безготівкова. Порядок розрахунків дорученням на розрахунковий рахунок. Строк оплати до 01.02.10.

Договір підписаний сторонами без зауважень.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач виконав договірні зобов'язання, поставивши виноград 22900 кг винограду «Біанка»та 16260 кг винограду каберне Совиньйон, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000068 від 08.10.09. Від відповідача отримання винограду забезпечила ОСОБА_3, за довіреністю № 601 від 01.10.09. Згідно зазначеної накладної вказана ціна винограду за 1 кг винограду «Біанка»у сумі 1 грн.50 коп., таза 1 кг винограду каберне Совиньйон -1 грн.75 коп.

З урахуванням зазначених цін вартість поставленого винограду склала сума 75366 грн. Саме цю суму позивача просить стягнути з відповідача, оскільки до 01.02.10 відповідач так і не провів розрахунки за отриманий виноград.

Із огляду на встановлені факти суд вважає, що позивачем доведені позовні вимоги в цій частині вимог.

Відповідач зазначені вимоги не визнає та зазначає, що він отримав виноград само вивозом за накладними № 176 від 19.09.09, № 175 від 18.09.09, № 174 від 17.09.09, 118 від 13.09.09, № 117 від 12.09.09, № 116 від 11.09.09. Оглядом зазначених накладних суд дійшов до висновку, що зазначені накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України за № 99 від 16.05.96, зареєстрованим у Мінюсті України 12.06.96 за № 293/1318. Як витікає із ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, такі, як зокрема підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, товари та інші товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям за довіреністю одержувачам.

Таким чином, для підтвердження повноважень особи, підпис якої на накладній свідчить про покладення на неї покупцем відповідальності за здійснення господарської операції (отримання товару) має бути надана довіреність.

Відповідач не надав доказів, що в вересні надавав своїм працівникам довіреність на отримання від позивача винограду, на наданих ним накладних у графі «отримав»стоїть підпис невідомої особи.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що надані відповідачем накладні не могуть бути підтвердженням господарської операції щодо отримання матеріальних цінностей, бо складені з порушеннями.

Щодо видаткової накладної № РН-0000068 від 08.10.09, то вона оформлена у відповідності до вищенаведених вимог, у зв'язку з чим, суд прийняв її як належний доказ доводів позивача у розумінні ст.32 ГПК України.

Оскільки відповідач у запереченнях посилався на повний розрахунок за отриманий від позивача виноград, суд ухвалою зобов'язував сторони провести звірку розрахунків та акт звірки і первинні документи, які підтверджують розбіжності, надати суду.

На вимогу суду сторони у судове засідання 10.05.11 надали акт звірки, проведений стоном на 18.04.11. Згідно акту звірки сторони відобразили різну кількість переданого винограду. В судовому засіданні відповідач визнав, що він отримав виноград у кількості, зазначеній позивачем за видатковою накладною № 0000068 від 08.10.09 Також відповідач у акті звірки відобразив, що 27.05.10 він сплатив суму 9000 грн., 28.05.10 суму 9000 грн., 31.05.10 суму 7000 грн. в рахунок погашення боргу, однак не надав належних доказів сплати, а позивач не визнав факту отримання цих коштів. У зв'язку з цим, суд доводи відповідача про часткову сплату суд до уваги не приймає.

Позивач нарахував пеню за несвоєчасне проведення розрахунків, яка передбачена п.4.3 договору у сумі 14140 грн.93 коп. Судом оглянуто договір та встановлено, що п.4.3 передбачено, що уразі несвоєчасної оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. ч. І-З ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. ч. І, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, у договорі має бути зазначено при нарахуванні пені за який період слід брати подвійну ставку НБУ, оскільки ця величина є змінною.

Як витікає із умов п.4.3 договору, сторони не погодили саме за який період має прийматися до уваги облікова ставку НБУ при нарахуванні пеню, тому суд вважає, що за умовами договору між сторонами не погоджено розмір пені.

На підставі викладеного суд відмовляє в частині позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем обґрунтовано нараховано за період з 01.02. по 01.03.11 інфляційні втрати у сумі 6933 грн.67 коп. та 2434 грн. три відсотки річних.

Із огляду на ці позовні вимоги суд дійшов до висновку, що вони доведені та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 84733 грн. 67 коп. В решті відмовити.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний»(Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. 40 років Перемоги, 2а, р/р 26000117485 в "Райффайзен банк Аваль", код ЄДРПОУ 00233709) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»(Запорізька область, Якимівський район, с. Червоне, вул. Привільна, 49, код ЄДРПОУ 22131346, р/р 260111134032 в Запорізькій філії АТ "Укрексімбанк", МФО 313979) суму заборгованості 75366 грн., три відсотки річних у сумі 2434 грн. та втрати від інфляції у сумі 6933 грн.67 коп. та в рахунок відшкодування витрат по сплаті держмита 847 грн.33 коп. та 236 грн. витрат за інформаційнотехнічне обслуговування судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12.05.2011