ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 р. Справа № 18/770/11
За позовом Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн", юридична адреса: 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Фрунзе, 6; поштова адреса: 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 225, оф. 203
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "АТОЛ", юридична адреса: 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 3; поштова адреса: 36011, м. Полтава, проспект Першотравневий, буд. 19, поверх 2
про стягнення 371541,22 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники до перерви:
від позивача: Рогожин Р.М., Сульженко С.В.
від відповідача: Ручій В.В.
Представники після перерви:
від позивача: Рогожин Р.М., Сульженко С.В.
від відповідача: Ручій В.В.
Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 28.04.2011 року.
Рішення оголошено в судовому засіданні 12.05.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 371541,22 грн. боргу за договором про надання сервісних послуг за № SU/AT-2007-02 від 05.07.2007 року, в т.ч. 195000,16 грн. основного боргу, 106053,80 грн. пені, 56335,00 грн. інфляційних витрат та 14152,26 грн. 3% річних.
Представники позивача в судовому засіданні в обгрунтування позову вказують на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує факт отримання від позивача послуг на загальну суму 195000,16 грн. та погоджується з вимогами щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, про що, зокрема, зазначає у відзиві на позовну заяву. Щодо стягнення пені відповідач заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Між Дочірнім підприємством "Сміт Юкрейн" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "АТОЛ" (відповідач, замовник) був укладений договір про надання сервісних послуг № SU/AT-2007-02 від 05.07.2007 року (а.с. 15-28), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати сервісні послуги про бурінні, освоєнні та капітальному ремонті свердловин на ліцензійних площах та об'єктах замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити надані послуги.
Позивач свої зобов'язання за договором про надання сервісних послуг № SU/AT-2007-02 від 05.07.2007 року (далі - договір) виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу послуги на загальну суму 195000,16 грн., що підтверджується наступними документами:
- актом прийому виконаних робіт від 31.08.2008 року на суму 50000,04 грн. (а.с. 36);
- актом прийому виконаних робіт від 31.08.2008 року на суму 75000,06 грн. (а.с. 38);
- актом прийому виконаних робіт від 30.09.2008 року на суму 70000,06 грн. (а.с. 40).
Згідно п. 3.1. договору, підставою для здійснення розрахунків є належним чином підписаний сторонами акт здачі-приймання наданих послуг.
У відповідності до п. 3.6 договору, на підставі підписаного сторонами акта про приймання наданих послуг виконавець у дводенний строк направляє наступні належним чином оформлені документи: рахунок, який повинен мати номер та дату підписання даного договору, період надання послуг і їх вартість та податкову накладну.
На виконання вищевказаних умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за № СФ-0292 від 31.08.2008 року, за № СФ-0293 від 31.08.2008 року та за № СФ-0331 від 30.09.2008 року (а.с. 37, 39, 41).
Представник відповідача підтвердив факт отримання рахунків-фактур від позивача в день їх виставлення, про що свідчать його підписи в протоколах судового засідання від 28.04.2011 року (а.с. 69) та від 12.05.2011 року (а.с. 70).
Відповідно до п. 3.7. договору, замовник проводить оплату рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 20 банківських днів з моменту одержання рахунку.
В порушення умов спірного договору відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду з даним позовом його заборгованість перед позивачем склала 195000,16 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до п. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 28.12.2010 року (а.с. 45), відповідачем визнається наявність перед позивачем заборгованості в сумі 533023,35 грн.
Як було зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт отримання від позивача послуг на суму 195000,16 грн.
Дії відповідача по визнанню позову в частині суми основного боргу не суперечать чинному законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані згідно договору послуги в сумі 195000,16 грн. правомірні, обгрутновані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума 3% річних за період з 29.09.2008 року по 12.03.2011 року складає 14152,26 грн., а сума інфляційних витрат за період з жовтня 2008 року по лютий 2011 року - 56335,00 грн.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Щодо заявленої до стягнення суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з приписами п. 5.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості наданих послуг, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від несвоєчасно оплачених сум за кожен день прострочення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог в частині стягнення пені заперечує та вважає, що строк позовної давності сплинув, оскільки у відповідності до ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності за вимогою про стягнення пені розпочався після спливу строку проведення оплати за спірним договором, тобто згідно рахунків-фактур № СФ-0292 та № СФ-0293 від 31.08.2008 року - 27.09.2008 року із закінченням 27.09.2009 року, згідно рахунку-фактури № СФ-0331 від 30.09.2008 року - 29.10.2008 року із закінченням 29.10.2009 року, тоді як позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 14.03.2011 року, про що свідчить відтиск поштового штемпелю на конверті (а.с. 46). За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 106053,80 грн. пені задоволенню не підлягають.
Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "АТОЛ" (юридична адреса: 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 3; поштова адреса: 36011, м. Полтава, проспект Першотравневий, буд. 19, поверх 2, код ЄДРПОУ 30296771) на користь Дочірнього підприємства "Сміт Юкрейн" (юридична адреса: 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Фрунзе, 6; поштова адреса: 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 225, оф. 203, код ЄДРПОУ 33470805) - 195000,16 грн. основного боргу, 14152,26 грн. 3% річних, 56335,00 грн. інфляційних витрат, 2654,87 грн. державного мита та 168,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.
Судове рішення № 15156969, Господарський суд Полтавської області було прийнято 12.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/770/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: