Ухвала суду № 15156244, 10.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

від "10" травня 2011 р.                                                            по справі № 5004/478/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про зміну умов договору

Суддя Пахолюк В. А.

Представники:

від позивача: не прибув.

від відповідача: не прибув.

Суть спору: Позивач –підприємець ОСОБА_1 звертаючись до господарського суду просить внести зміни до договору інвестування книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3, зокрема, внести зміни в т.ч. 1 п. 3.2 договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції: “Перерахунок коштів на будівництво здійснюється інвестором в розмірі 1/15 частки дійсної вартості будівництва, шляхом перерахування попередньої суми коштів на розрахунковий рахунок забудовника або готівкою в розмірі 2610 у.о. по курсу грн. Кошти вносяться поетапно, а саме у сумі 2110 у.о. по курсу грн. вноситься до 22.07.2002 року, залишок попередньої сумі вноситься в 5-денний термін після підписання акту про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва об’єкта;

- змінити п. 4.1.8 договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції: “Вимагати від забудовника здійснювати будівельні роботи в розумні строки”;

- змінити п. 5.1.2 договору інвестування книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції: “Залучити на контрактній основі до виконання всіх робіт на об’єкті інвестиції третіх осіб”;

- змінити п. 5.2.1 договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції:”Розпочати будівництво книжкового пасажу в тримісячний термін 3 дня підписання цього договору та закінчити днем введення книжкового пасажу в експлуатацію”;

- змінити п. 5.2.5 договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції: “Після закінчення терміну, на який було укладено цей договір, переданий за актом прийому, передачі споруду книжкового пасажу в м. Луцьку по вул. Л.Українки інвестору у технічному стані що відповідає вимогам нормативно-технічних документів”;

- змінити п. 5.2.6 договору інвестування книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції : Нести відповідальність за ризики випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва”;

- змінити п. 9.1 договору інвестування будівництва книжкового пасажу від 22.07.2002 року № 3 і викласти в такій редакції: “Цей договір укладено з 22 липня 2002 року і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за договором”.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що укладений між сторонами 22.07.2002 року договір інвестування будівництва книжкового пасажу № 3, на даний момент не припинив свою дію та недійсним не визнаний, а тому на вимогу однієї з сторін, як це визначено ст. 651 ЦК України можуть, бути внесені відповідні зміни.

На думку позивача, слід виходити з того, що зазначений договір № 3 не відповідає правовій природі договору інвестування. Крім того, текст правочину має бути належним і справедливим та відповідати загально -визначеним нормам обороту. Таким чином, запропоновані зміни усунуть недоліки договору, які були допущені сторонами при його укладанні.

В додатковому поясненні поданому позивачем на адресу суду 04.04.2011 року зазначає, що вимога суду про надання доказів надіслання відповідачу пропозиції щодо змін умов договору, як це визначено ст. 188 ГК України суперечить рішенню Конституційного суду України від 09.07.2002 року по справі № 1-2/2002 року згідно якого зазначено, що обов’язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Можливість використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спорів є правом, а не обов’язком особи яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує.

Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спорів обмежує можливість реалізації права на судовий захист”.

Все ж таки, 18.03.2011 року на адресу ПП ОСОБА_2 було направлено пропозицію про зміну умов договору з двома примірниками, однак, як передбачено п 10.4 договору відповідь відповідачем на даний момент не надано.

Відповідач у відзиві від 04.04.2011 року та представник в судовому засіданні в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю, посилаючись на наступне.

Позивач у своєму позові посилається на обставину порушення відповідачем умов договору інвестування, а саме не внесення інвестиційного вкладу та не оплати вартості 1/15 частки дійсної вартості будівництва. У зв’язку з чим, хоче змінити ряд істотних умов договору, зокрема, щодо вартості будівництва, зобов’язань та відповідальності позивача за договором, як забудовника, строку будівництва.

Як зазначає відповідач, такі зміни покликані на виправдання порушення зобов’язань за договором зі сторони позивача.

На даний момент по справі № 6/75/11-75 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та інших про зобов’язання до виконання умов договору та визнання права власності 28.02.2011 року винесено рішення господарським судом Волинської області, яким визнано за відповідачем право власності на 1/15 частку майна приміщення книжкового пасажу та виділено в натурі приміщення № 2. Так, в ході розгляду даної справи № 6/75/11-75 було встановлено факт належного виконання відповідачем умов договору інвестування, що виключає предмет спору по даній справі. В зв’язку з чим, порушень умов договору з боку відповідача не вбачається.

В попередньому судовому засіданні 04.04.2011р. представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання на адресу суду додаткових письмових пояснень на заперечення відповідача. Крім того, сторонами в судовому засіданні було повідомлено про перегляд апеляційною інстанцією рішення суду у справі № 6/75/11-75.

Ухвалою суду від 04.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.05.2011р, зобов'язано позивача надати суду додаткові пояснення на заперечення відповідача. Сторонам повідомити про результати розгляду справи №6/75/11-75 Рівненським апеляційним господарським судом.

Водночас, представники сторін в дане судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали.

Разом з тим, позивачем на адресу суду подано заяву від 04.05.2011р. про залишення позовної заяви без розгляду , оскільки даний спір між підприємцем ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не може розглядатись у господарському суді , а підлягає розгляду у суді загальної юрисдикції, посилаючись на довідку ЄДРПОУ, відповідно до якої за станом на 18.04.2011р. підприємець ОСОБА_2 не значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги те, що представник позивача без поважних причин в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав та враховуючи подану заяву позивача, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Господарський суд, керуючись ч.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про зміну умов договору залишити без розгляду.

          Суддя                                                   Пахолюк В. А.