ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
11 травня 2011 р. Справа 2/45/2011/5003
за позовом:Приватного виробничого підприємства "Вибір" 40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. №6
до:Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат" Бершадський" 24412, Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Війтівка, вул. Леніна, 170
про стягнення 4452,08 грн. заборгованості
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат" Бершадський" про стягнення 4452,08 грн. заборгованості.
За вказаним позовом ухвалою від 20.04.11 року порушено провадження у справі №2/45/2011/5003 та призначено до розгляду на 11.05.11 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №2074625 з відміткою про вручення позивачу від 26.04.11 року та повідомлення про вручення поштового відправлення №2074615 з відміткою про вручення відповідачу від 27.04.11 року.
Разом з тим, 04.05.11 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх.№ канцелярії суду 08-46/5995/11 від 04.05.11 р. ) про розгляд справи без участі повноважного представника.
Дане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом задовольняється.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
22.05.2009 року між ПВП "Вибір" (далі - постачальник) та ВАТ "Птахокомбінат Бершадський" (далі - покупець) укладено договір поставки №02/05-09.
Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов"язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю товар, а покупець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.
Найменування, кількість, ціна товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається в специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.2 договору).
Як встановлено п.6.1 договору покупець здійснює розрахунок за товар на умовах, що вказані в специфікаціях, які виписуються на кожну партію товара.
Пунктом 3 специфікації №2 до договору поставки №02/05-09 від 22.05.2009 року встановлено, що покупець здійснює розрахунок за товар відповідно до умов цього договору, згідно виставленого рахунка фактури, наступним чином:
- перший платіж в розмірі 49333,34 грн. в т.ч. ПДВ до 23.07.09 р.;
- другий платіж в розмірі 49333,33 грн. в т.ч. ПДВ до 30.07.09 р.;
- третій платіж в розмірі 49333,33 грн. в т.ч. ПДВ до 06.08.09 р.
На виконання вимог договору за видатковою накладною №РН-0000398 від 24.07. 2009 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 148 000,00 грн.
Однак відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 3656,60 грн.
З метою досудового врегулювання спору 4 квітня 2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу №38 про погашення виниклої заборгованості за договором поставки, однак зазначений лист-вимога залишений відповідачем без відповіді.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 610,65 грн. інфляційних збитків та 184,83 грн. - 3% річних.
Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №02/05-09 від 22 травня 2009 року є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є видаткова накладна №РН-0000398 від 24 липня 2009 року.
Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 3656,60 грн.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 3656,60 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 610,65 грн. - інфляційних збитків за період з 06.08.2009 року по 12.04.2011 року та 184,83 грн. - 3% річних за період з 06.08.2009 року по 12.04.11 року в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 610,65 грн. - інфляційних збитків за період з 06.08.2009 року по 12.04.11 року та 184,83 грн. - 3% річних за період з 06.08.2009 року по 12.04.11 року заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 20.04.2011 року відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 625, 629, 692 , 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський"" (24412, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Війтівка, вул. Леніна, 170, код ЄДРПОУ 04366719) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. №6, код ЄДРПОУ 30608151) 3656,60 грн. боргу, 610,65 грн. - інфляційних збитків, 184,83 грн. - 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 травня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. №6
3 - відповідачу 24412, Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Війтівка, вул. Леніна, 170
Судове рішення № 15154263, Господарський суд Вінницької області було прийнято 11.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/45/2011/5003. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: