Рішення № 15154252, 10.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 травня 2011 р. Справа 8/32/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Андалузія" (код ЄДРПОУ 36688630, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 308)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "С Плюс П" (код ЄДРПОУ 36474713, 21021, м. Вінниця, проспект Космонавтів, 5, кв.11)

про стягнення 25 209,95 грн.

За участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Андалузія" 15.03.2011 р. звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 25 209,95 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "С Плюс П".

Позов обґрунтовано наступним. На виконання умов договору дистрибуції товару № ТДА-008-Д позивач поставив, а відповідач прийняв товар ТМ “Фрагата” на загальну суму 84 018,67 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 60 199,27 грн.. та повернув частину товару на суму 711,96 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 23 107,44 грн.. Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу відповідно до п.5.4. договору 30% річних в сумі 841,66 грн., на підставі пп.5.2.2. - 5% штрафу в розмірі 1 155,37 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 105,48 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 8/32/2011/5003 з призначенням слухання на 12.04.2011 р..

В судовому засіданні 12.04.2011 р. оголошено перерву до 10.05.2011 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів.

В наданих суду 10.05.2011 р. письмових поясненнях, представник позивача зазначив про зменшення суми основного боргу, яка згідно наданих додаткових документів становить 20 642,10 грн. та просив стягнути з відповідача 20 642,10 грн. основоного боргу, 30% річних в сумі 841,66 грн., 5% штрафу в розмірі 1 155,37 грн. та 105,48 грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням зменшої суми основного боргу з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався. Про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 28.04.2011 р. за № 20724964, про поважність причин неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 06.04.2011р. у строк, встановлений судом, не виконав.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. За таких обставин, суд ухвалив про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27.08.2010 р. між ТОВ "Торговий Дім Андалузія" та ТОВ "С Плюс П" було укладено договір дистрибуції товару № ТДА-008-Д. Договором передбачено наступне: постачальник зобов'язується передавати покупцеві у власність продукти харчування торгової марки ТМ «Фрагата», визначені останнім у замовленні, надалі товар, а покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки, передбачені договором (п.1.1.); загальна сума договору становить суму всіх операцій (суму всіх накладних) по даному договору, кількість всього поставленого товару за договором становить суму кількості поставленого товару за всіма операціями (згідно накладних, що засвідчують кожну операцію), всі партії товару, отримані покупцем від постачальника, в період дії даного договору є такими, що отримані згідно даного договору (п.1.6); датою поставки і датою переходу права власності на партію товару с дата фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п.3.2.); приймання товару за кількістю і якістю здійснюється на складі покупця (постачальника) у присутності повноважних представників сторін на підставі відповідної накладної, партія товару вважається прийнятою покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (абз.2 п.3.5.); розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, днем отримання товару є дата зазначена у накладних (п.4.2.); за порушення покупцем умов оплати, передбачених п. 4.2. договору, постачальник за власним вибором, може застосувати до покупця один із наступних видів відповідальності: - за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення розрахунку за весь час прострочення; - за порушення строку розрахунку покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості поставленої та неоплаченої вчасно партії товару (п.5.2., пп.5.2.1., 5.2.2.); кожна із сторін має сплатити іншій стороні в разі порушення грошового зобов'язання 30% річних з заборгованої суми за неправомірне користування грошовими коштами (п.5.4.); даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р. (п.7.1.); в разі неповідомлення сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, даний договір вважається пролонгованим на однорічні терміни і на тих же умовах (п.7.4.); закінчення строку договору (п.7.1.), як і його розірвання (п.7.2., п.7.3.) не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, взятих на себе до закінчення чи розірвання договору (п.7.5.).

На виконання умов договору, протягом 2010 р. позивач поставив, а відповідач прийняв, через представника, що діяв на підставі довіреностей, товар на загальну суму 84 018,67 грн., що стверджується видатковими накладними: № 307 від 06.09.10р., № 388 від 14.09.10р., № 389 від 14.09.10р., № 482 від 29.09.10р., № 483 від 29.09.10р., № 649 від 14.10.10р., № 690 від 14.10.10р., № 814 від 15.11.10р., № 821 від 17.11.10р. № 951 від 17.12.10р., № 967 від 22.12.10р..

Відповідач розрахунки за отриманий товар здійснив частково в сумі 60 199,27грн., а саме: 11 182,68грн. - 22.10.10р., 11 820,00 - 09.11.10р., 6 200,00грн. - 02.12.10р., 1 600,00грн. - 08.12.10р., 1 600,00грн. - 08.12.10р., 17 197,11грн. - 14.12.10р., 10 599,48грн. - 31.12.10р., що стверджується довідкою АТ УкрСиббанк" № 135-23-40-01/88 від 06.05.2011 р..

Крім того, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 3 177,30 грн., що стверджується видатковими накладними (повернення) №С+-0002300 від 31.01.2011 р. на суму 37,80 грн., № С+-0004217 від 01.03.2011 р. на суму 93,00 грн., № С+-0004216 від 01.03.2011 р. на суму 2 372,34 грн. та накладною на повернення від покупця № 2 від 01.03.2011 р. на суму 674,16грн..

З врахуваннням змісту документів зазначених вище, на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача за договором дистрибуції товару № ТДА-008-Д від 27.08.2010 р. та по накладних, вказаних в позові, становить 20 642,10 грн., в обгрунутвання заперечення цієї суми відповідач документів суду не надав.

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку, відповідачу нараховано до стягнення відповідно до п.5.4. договору 30% річних в сумі 841,66 грн., на підставі пп.5.2.2. 5% штрафу в розмірі 1 155,37 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 105,48 грн..

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані позивачем, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом між сторонами у простій письмовій формі 27.08.2010 р. був укладений договір дистрибуції товару № ТДА-008-Д, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар ТМ “Фрагата”. Поставка товару на загальну суму 84 018,67 грн. відбулася, що підтверджується видатковими накладними.Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 60 199,27 грн., а також повернув товар на загальну суму 3 177,3грн., що підтверджується відповідними накладними. Документів в заперечення позову та заявленої позивачем до стягнення суми віповідач у встановлений судом строк не надав. В ході розгляду справи позивач надав суду письмові пояснення в яких фактично заявив про зменшення розміру суми основоного боргу до суми 20 642,10 грн..З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 20 642,10 грн. основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме видатковими накладними, банківськими виписками, накладними на поверненя товару.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.5.4. договору 30% річних в сумі 841,66 грн., на підставі пп.5.2.2. 5% штрафу в розмірі 1 155,37 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 105,48 грн..

Оскільки відповідач не провів остаточний розрахунок за отриманий товар відповідно до п. 4.2. договору, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення 105,48 грн. інфляційних нарахувань .

Разом з тим, оскільки сума боргу становить 20 642,10 грн., розмір штрафу на підставі п.5.2.2. становить 1 032,11 грн., 30% річних нарахованих відповідно до п.5.4. договору становить 833,55 грн.. Отже позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Крім того, при ціні позову 25 209,95 грн. позивач мав сплатити державне мито в сумі 252,10 грн.. Фактично, згідно квитанції №10Y856832 від 09.03.2011 р. позивач сплатив 253 грн., що на 90 копійок більше ніж передбачено законом.

З огляду на викладене, на підставі ст. 47 ГПК України ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зайве сплачене державне мито в сумі 90 копійок підлягає поверненню органом Державного казначейства позивачу із державного бюджету.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49ч.2 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "С Плюс П" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Андалузія" 20 642,10 грн. основоного боргу, 1 032,11 грн. - 5 % штрафу, 833,55 грн. - 30% річних, 105,48 грн. інфляційних нарахувань, 252,09 грн. витрт на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені решти частини позову відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Андалузія" з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Держказначейства України 90 копійок державного мита, зайво сплаченого згідно квитанції № №10Y856832 від 09.03.2011 р. (оригінал квитанції - у матеріалах справи № 8/32/2011/5003).

5. Засвідчений гербовою печаткою суду оригінал даного рішення є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому цим рішенням розмірі.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (код ЄДРПОУ 36474713, 21021, м. Вінниця, проспект Космонавтів, 5, кв.11)