Рішення № 15153467, 28.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 рокуСправа № 11/5026/567/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКС" до приватного підприємства "Еділь" про спонукання до виконання умов мирової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача у якому просить спонукати відповідача до виконання умов, укладеної сторонами мирової угоди, за умовами якої відповідач зобовязався сплатити позивачу 121436 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Господарським судом Черкаської області розглядалась справа №11/2375 за позовом позивача до відповідача про стягнення 120000 грн. боргу за виконані на умовах укладеного сторонами договору підрядні роботи.

В ході розгляду справи представниками сторін подано суду заяву про припинення провадження у справі у звязку з укладенням мирової угоди, згідно умов якої в строк до 01 лютого 2010 року Відповідач зобовязується сплатити Позивачу грошові кошти в розмірі 121436 грн. 00 коп., в тому числі 120000 грн. 00 коп. заборгованості по договору підряду №14 від 11.03.2008р., 1 200 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана мирова угода була затверджена ухвалою суду від 21 грудня 2010 р. а провадження у справі припинено.

Однак порушуючи умови мирової угоди відповідач свої зобовязання не виконав, визначені нею кошти у встановлений строк позивачу не сплатив.

Чинне процесуальне законодавство передбачає порядок укладання мирової угоди в залежності від стадії судового процесу, а також виду провадження (позовного чи банкрутного).

Зокрема, укладання сторонами мирової угоди в позовному провадженні до прийняття судом рішення по справі (ст. 78 ГПК України); укладання мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання судового рішення, що передбачено ч. 4 ст. 121 ГПК України; а також укладання мирової угоди між конкурсними кредиторами та боржником у справі про банкрутство, відповідно до вимог ст.ст. 35-37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Проте, в кожному випадку мирова угода підлягає затвердженню судом відповідною ухвалою.

З урахуванням положень ст.124 Конституції України, ст.45 ГПК України та ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення (до яких відноситься і ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди) є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до приписів п.2 ч.2 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, чинного на час звернення позивача із даним позовом, ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, у випадках передбачених законом.

Вищий господарський суд України у своєму розясненні від 18 вересня 1997 року за №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) зазначив, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України “Про виконавче провадження”, то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193, ГК України, ст.ст. ст.ст. 16, 525, 526, 530 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач вірно обрав спосіб захисту порушеного права. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем своїх зобовязань за договором, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Спонукати приватне підприємство «Еділь»м. Черкаси, вул. Добровольського/Благовісна 27/456, код 34997990 виконати мирову угоду від 21.12.2010 р., а саме сплатити товариству з обмеженою відповідальністю «Текс»м. Черкаси вул.. С.Жужоми, 6, код 31432904 - 121436 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ К.І. Довгань