Рішення № 15153455, 26.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 рокуСправа № 18/5026/389/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від першого відповідача представник не зявився,

від другого відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії

акціонерного банку “Київська Русь”, м. Черкаси

до 1. закритого акціонерного товариства “Канівбуд”, м. Канів,

Черкаської області

2. акціонерного товариства закритого типу “Сільвер Поліграф”,

м. Київ

про стягнення 1485 989 грн. 43 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року акціонерний банк “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь” звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до закритого акціонерного товариства “Канівбуд” та акціонерного товариства закритого типу “Сільвер Поліграф” про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в розмірі 1485 989 грн. 43 коп., у звязку з неналежним виконанням першим відповідачем умов кредитного договору №5792-12 від 06 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідачів 1000000 грн. 00 коп. основної суми заборгованості за кредитом, 63287 грн. 67 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 101060 грн. 61 коп. простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року, 11046 грн. 08 коп. пені по простроченим нарахованим відсоткам за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року, 499999 грн. 99 коп. простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01 лютого 2009 року по 21 лютого 2011 року та 40277 грн. 47 коп. пені по простроченим нарахованим відсоткам за період з 01 лютого 2009 року по 21 лютого 2011 року.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також загальну суму позовних вимог ціна позову становить 1715 671 грн. 82 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 березня 2011 року.

За заявою другого відповідача фіксування судового процесу по розгляду даного спору здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В процесі розгляду справи, позивач звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1485 989 грн. 43 коп. заборгованості, в тому числі: 1000000 грн. 00 коп. основна сума заборгованості за кредитом, 63287 грн. 67 коп. 30% річних нарахованих відповідно до п. 9.1 кредитного договору за період з 07 грудня 2010 року по 21 лютого 2011 року, 30 318 грн. 12 коп. прострочена заборгованість по реструктуризованим відсоткам за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року зі сплатою в періоді з 01 жовтня 2009 року по 25 грудня 2009 року, 6 594 грн. 92 коп. пеня по простроченим реструктуризованим відсоткам за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року зі сплатою в періоді з 01 жовтня 2009 року по 25 грудня 2009 року, 353 472 грн. 22 коп. прострочена заборгованість по відсоткам за період з 01 жовтня 2009 року по 21 лютого 2011 року та 32 316 грн. 50 коп. пеня по простроченим нарахованим відсоткам за період з 01 лютого 2009 року по 21 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Клопотання про зменшення розміру позовних вимог узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, в звязку з чим, судом розглядається позов акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь” з урахуванням зазначеного вище клопотання.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2011 року продовжено строк розгляду спору до 07 травня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням зменшення їх розміру) підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликані в судове засідання представники відповідачів не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Перший відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Другий відповідач в судових засіданнях, які відбулися 11 березня 2011 року та 29 березня 2011 року проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що строк виконання зобовязань акціонерного товариства закритого типу “Сільвер Поліграф”, які передбачені договором поруки не настав, оскільки згідно п. 3.1. зазначеного договору, у разі невиконання першим відповідачем зобовязань за кредитним договором у встановлені ним строки, акціонерне товариство закритого типу “Сільвер Поліграф” зобовязувалось сплатити заборгованість закритого акціонерного товариства “Канівбуд” не пізніше двох робочих днів з моменту отримання вимоги банку. Однак такої вимоги, як вказував представник другого відповідача акціонерне товариство закритого типу “Сільвер Поліграф” не отримувало. Крім того, в частині стягнення пені по простроченим відсоткам в розмірі 12412 грн. 13 коп. нарахованих за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року (сума пені за вказаний період складає 4541 грн. 91 коп.) та за період з 01 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року (сума пені за вказаний період становить 7870 грн. 22 коп.), а також в частині стягнення боргу по відсотках в розмірі 217270 грнн. 26 коп., а саме: 70742 грн. 49 коп. за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року та 146527 грн. 77 коп. за період з 01 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року провадження у справі просив припинити, в звязку з тим, що постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 травня 2010 року зі справи 02/2610 стягнуто солідарно з відповідачів зазначені вище суми.

Також, в порядку ст. 267 ЦК України другий відповідач заявив клопотання про застосування судом наслідків пропуску позивачем скорочених строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій.

Оскільки перший відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 26 квітня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/389/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги банку до першого відповідача слід задовольнити частково, а в задоволенні позову банку до другого відповідача відмовити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 грудня 2007 року між акціонерним банком “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь” (банк) та закритим акціонерним товариством “Канівбуд” (позичальник) було укладено кредитний договір за №5792-12.

Згідно умов названого договору (п.1.1. договору) банк зобовязався надати позичальникові грошові кошти (кредит) у вигляді відзивної відновлювальної “кредитної лінії” в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. на строк до 06 грудня 2010 року із сплатою 17,5% річних, а позичальник зобовязався повернути банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором, та сплатити банку плату за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором (п. 4.1., 4.2 договору).

На виконання умов кредитного договору № 5792-12 від 06 грудня 2007 року, позивачем було надано першому відповідачу кредит на загальну суму 1000000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку №2063590027 (а.с. 88-90 т. 1).

Додатковими договорами від 01 липня 2008 року та від 03 листопада 2008 року сторонами до п. 1.1. кредитного договору № 5792-12 від 06 грудня 2007 року внесено зміни щодо розміру плати за користування кредитом, а саме з 01 липня 2008 року встановлено плату в розмірі 20,5 % річних, з 01 листопада 2008 року 23 % річних. Решта умов кредитного договору залишена без змін.

Додатковим договором від 23 лютого 2009 року до кредитного договору сторонами було змінено плату за користування кредитом в розмірі 25% річних починаючи з 01 лютого 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобовязань закритого акціонерного товариства „Канівбуд” за кредитним договором №5792-12, 23 лютого 2009 року між акціонерним банком “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь” (кредитор) та акціонерним товариством закритого типу “Сільвер Поліграф” (поручитель) укладено договір поруки № 486-12-09, згідно умов якого поручитель зобовязався солідарно з боржником (закрите акціонерне товариство “Канівбуд”) відповідати перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором.

Згідно з визначенням, наведеним в п.1.4 договору поруки “кредитний договір“ - це кредитний договір № 5792-12 від 06 грудня 2007 року та додаткові угоди до нього, укладені між кредитором та боржником, в т.ч. додаткові угоди, що можуть бути укладені між ними в майбутньому.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобовязався виконувати умови кредитного договору стосовно повернення кредиту та сплати банку плати за користування кредитом.

Пунктом. 2.3. договору поруки визначено, що поручителю добре відомі і зрозумілі всі умови кредитного договору, в тому числі: загальна сума кредиту -1 000 000 грн. 00 коп., строк повернення кредиту - 06 грудня 2010 року; строки оплати відсотків: щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця; відсотки за користування кредитом: 25 % річних; штрафні санкції: пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня; за порушення боржником умов кредитного договору кредитор має право достроково витребувати повернення кредиту; за нецільове використання кредитної лінії штраф 10% від суми коштів, що використані не за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.4. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за сплату відсотків, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

Згідно п. 3.1. договору поруки, у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені кредитним договором строки, поручитель зобов'язується оплатити заборгованість боржника не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора. До вимоги кредитора додається розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Як вбачається з матеріалів справи 23 березня 2011 року (тобто після звернення до суду) позивачем було направлено другому відповідачу рекомендованою кореспонденцією вимогу в порядку п. 3.1. договору поруки про погашення заборгованості по кредитному договору.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що зобовязання у другого відповідача щодо оплати боргу за кредитним договором на момент звернення до суду не виникло, а тому позов банку до другого відповідача задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог банку до першого відповідача судом враховано наступне:

З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач свої зобовязання щодо повернення отриманого кредиту в розмірі 1000000 грн. 00 коп. у встановлені кредитним договором строки не виконав.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, повернення кредиту здійснюється не пізніше 06 грудня 2010 року (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Першим відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення повернення отриманих кредитних коштів, на підставі умов кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 1000 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з першого відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно п. 7.2. кредитного договору плата за користування кредитом нараховується щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця, виходячи з календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

При розрахунку відсотків використовується 360 днів (п. 7.4. кредитного договору).

У відповідності до п. 7.5. кредитного договору розрахунок суми плати за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою:

Р= (D*Q*):100:360, де

Р сума плати за один день користування кредитом, D - сума заборгованості за кредитом, Q- розмір відсоткової ставки діючої на дату нарахування процентів, 360 кількість днів у році.

Відповідно до п. 1.1. додаткового договору від 23 лютого 2009 року до кредитного договору плата за користування кредитом починаючи з 01 лютого 2009 року встановлюється в розмірі 25% річних.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так на підставі умов кредитного договору позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 353 472 грн. 22 коп. відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 01 жовтня 2009 року по 21 лютого 2011 року.

Вищевказаний розрахунок відсотків за користування кредитом вірний, а тому заявлена сума підлягає стягненню з першого відповідача.

Пунктом 9.2. кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Додатковим договором від 23 лютого 2009 року до кредитного договору було доповнено кредитний договір пунктом 8.5. та пунктом 8.6. наступного змісту:

- зобов'язання зі сплати позичальником банку плати за користування кредитом за період з 01 серпня 2008 року до кінця строку дії кредитного договору виникає у поручителя з дня укладення договору поруки, за яким поручитель зобов'язується солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань позичальника;

- за настання обставини, передбаченої п. 8.5. кредитного договору плата банку позичальником та/або поручителем плати за користування кредитом починаючи з 01 лютого 2009 року здійснюється щомісячно в строк з 25 числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця, за винятком останнього місяця користування кредитом, коли плата за користування кредитом нараховується за фактичну кількість днів користування кредитом та сплачується разом з основною сумою кредиту.

Оскільки, закритим акціонерним товариством “Канівбуд” було несвоєчасно сплачено плату за користування кредитом, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01 жовтня 2009 року по 21 лютого 2011 року.

Крім того, слід зазначити, що оскільки постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі справи №02/2610 від 21 травня 2010 року було стягнуто солідарно з відповідачів 12412 грн. 13 коп. пені по простроченим відсоткам лише по 30 вересня 2009 року, позивачем заявлено до стягнення пеню по простроченим відсоткам за користування кредитом у квітні 2009 року, яка не була предметом розгляду справи №02/2610, а саме: за період з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року (останній місяць 6 місячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України), за користування кредитом у травні 2009 року пеня на прострочені відсотки за період з 01 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року, за користування кредитом у червні 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року 31 грудня 2009 року, за користування кредитом у липні 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року 31 січня 2010 року та за відсотки серпня 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року 28 лютого 2010 року.

Слід зазначити, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів є таким, що узгоджується з умовами кредитного договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому пеня в розмірі 32 316 грн. 50 коп. підлягає стягненню з першого відповідача в судовому порядку.

Крім того, пеню за несвоєчасну сплату відсотків нараховано позивачем в меншому розмірі, оскільки в періодах, а саме: за жовтень 2009 року, за січень 2010 року, за лютий 2010 року, за липень 2010 року, за жовтень 2010 року та за січень 2011 року невірно визначено початок перебігу прострочення нарахування пені, однак позивач самостійно визначив період та суму зазначеної санкції.

Вимоги, щодо застосування скорочених строків позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України щодо нарахування пені першим відповідачем суду заявлено не було, а тому підстав для відмови в позові в частині стягнення пені нарахованої позивачем поза межами однорічного строку позовної давності не вбачається.

Також, заявлена до стягнення сума штрафної санкції за вказаний період не була предметом розгляду спору зі справи №02/2610, а тому підстав для припинення провадження у справі в цій частині немає.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 63 287 грн. 67 коп. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту нарахованих за період з 07 грудня 2010 року по 21 лютого 2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 30% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 30%.

Розрахунок 30% річних є вірним, а тому заявлена сума в розмірі 63 287 грн. 67 коп. підлягає стягненню з першого відповідача.

Що стосується стягнення простроченої заборгованості по реструктуризованим відсоткам за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року зі сплатою в період з 01 жовтня 2009 року по 25 грудня 2009 року в розмірі 30 318 грн. 12 коп., судом враховано наступне:

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 травня 2010 року зі справи №02/2610 було стягнуто солідарно з відповідачів, зокрема, 70742 грн. 49 коп. заборгованості по реструктуризованим відсоткам нарахованих за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року.

Під час розгляду вказаної вище справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що сума відсотків, нарахованих за період з 01 серпня 2008 року по 01 лютого 2009 року в розмірі 111166,68 грн., була реструктуризована шляхом її сплати закритим акціонерним товариством “Канівбуд” щомісячно рівними частинами (по 10 106,07 грн.) в строк з 25 числа поточного місяця (починаючи з лютого 2009 року) по останній робочий день поточного місяця з кінцевим строком сплати всієї суми до 25 грудня 2009 року.

Згідно з наданим розрахунком позовних вимог позивач просив стягнути реструктуризовану суму відсотків в розмірі 70742,49 грн., з врахуванням проведеної поручителем (акціонерним товариством закритого типу “Сільвер Поліграф”), згідно платіжного доручення № 2669 від 08 травня 2009 року проплати в сумі 10106,07 грн., нарахованих банком за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року, які підлягали сплаті позичальником (закритим акціонерним товариством “Канівбуд”) в період з 25 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки предметом розгляду спору зі справи №02/2610 було стягнення боргу по реструктуризованим відсоткам лише в сумі 70742 грн. 49 коп., які повинні були сплачені з 25 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року, позивачем заявлено до стягнення зоборгованість по реструктуризованим відсоткам в розмірі 30318 грн. 12 коп. зі сплатою за період жовтень-грудень 2009 року (з кінцевим терміном сплати 25 грудня 2009 року).

Також позивачем заявлено до стягнення 6594 грн. 92 коп. пені за несвоєчасну сплату реструктуризованих відсотків за період з 01 серпня 2008 року по 31 січня 2009 року.

Оскільки постановою апеляційної інстанції від 21 травня 2010 року було стягнуто пеню по реструктуризованим відсоткам по 30 вересня 2009 року, позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України було нараховано пеню за несвоєчасну сплату реструктуризованих відсотків за квітень 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року (останній місяць 6 місячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України), за травень 2009 року - пеня за період з 01 жовтня 2009 року по 30 листопада 2009 року, за червень 2009 року - пеня за період з 01 жовтня 2009 року 31 грудня 2009 року, за липень 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року 31 січня 2010 року, за серпень 2009 року пеня за період з 01 жовтня 2009 року 28 лютого 2010 року.

Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату реструктуризованих відсотків за вересень 2009 року - грудень 2010 року.

Слід зазначити, що пеню по реструктуризованим відсоткам за квітень липень 2009 року нараховано вірно, за серпень листопад 2009 року нараховано в меншому розмірі, а за грудень 2009 року в більшому розмірі.

Оскільки пеня по реструктуризованим відсоткам за грудень 2009 року нарахована за період з 26 грудня 2009 року по 26 червня 2010 року становить 1025 грн. 56 коп., то розмір пені який підлягає стягненню складає 6581 грн. 77 коп., в решті стягненя пені в розмірі 13 грн. 15 коп. слід відмовити.

Заявлені до стягнення вищенаведені суми відсотків та штрафних санкцій за вказані періоди не були предметом розгляду спору зі справи №02/2610, а тому підстав для припинення провадження у справі в цій частині також не вбачається.

Відповідно до ч. 8 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь” до закритого акціонерного товариства “Канівбуд” задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства “Канівбуд”, вул. Леніна, 172, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 05516470, п/р 26005302810041 в АКБ “Національний кредит”, МФО 354972 на користь акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь”, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25874674 1000000 грн. 00 коп. - боргу по простроченому кредиту, 63287 грн. 67 коп. 30 % річних, 30318 грн. 12 коп. - заборгованості по реструктуризованим відсоткам, 6581 грн. 77 коп. пені по реструктуризованим відсоткам, 353472 грн. 22 коп. заборгованості по відсотках, 32316 грн. 50 коп. пені по відсотках, 14858 грн. 41 коп. витрат на сплату державного мита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог до закритого акціонерного товариства “Канівбуд”, вул. Леніна, 172, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 05516470 - в позові відмовити.

4.В позові акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії акціонерного банку “Київська Русь”, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25874674 до акціонерного товариства закритого типу “Сільвер Поліграф”, вул. Чорновола, 33/30 “А”, м. Київ, ідентифікаційний код 23715606 - відмовити повністю.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 29 квітня 2011 року.