Рішення № 15153382, 10.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2011 р.

Справа № 3/5025/558/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" м. Городок

про стягнення 85329,49 грн. заборгованості з яких: 72000,00 грн. - основний борг, 6543,28 грн. - пеня, 2007,93 грн. - 3% річних, 4778,28 грн. –інфляційних нарахувань

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

від позивача не з`явився.

від відповідача не з`явився.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 85329,49 грн. заборгованості з яких: 72000,00 грн. - основний борг, 6543,28 грн. - пеня, 2007,93 грн. - 3% річних, 4778,28 грн. - інфляційні. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №71 про надання охоронних послуг від 02.04.2009 р., укладеного між сторонами, щодо оплати за надані послуги.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 19.04.2011 р. надіслав клопотання №262 в якому повідомив, що заборгованість відповідачем не погашена, а основний борг становить 72000,00 грн. Крім того, 06.05.2011 року на адресу суду надіслав клопотання згідно якого просить суд здійснювати розгляд справи без його участі. У судовому засіданні 14.04.2011 року представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, вимог ухвал суду від 29.03.2011 року, 14.04.2011 року, 27.04.2011 року не виконав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважний представник для участі у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

02.04.2009 р. між сторонами укладений договір № 71 про надання охоронних послуг, згідно умов якого відповідач передає, а позивач приймає під охорону об’єкт, вказаний в дислокації. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору позивач зобов’язаний приймати об’єкт під охорону (знімати 3-під охорони) згідно з Додатком №3 „Інструкцією про порядок приймання (здавання) об’єктів та окремих приміщень під охорону”, затвердженої Сторонами.

Сума даного договору складає 30000 грн. (в т.ч. ПДВ) щомісяця (п. 7.1). Строк оплати –щомісячно. Відповідач на підставі виставленого позивачем рахунку до 20 числа кожного місяця сплачує позивачу аванс у розмірі 50% від вартості послуг у розрахунковому місяці. Остаточний розрахунок за місяць здійснюється в строк не пізніше 5 числа наступного місяця. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (п.п. 7.1, 7.2.1., 7.2.3 договору). Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору між сторонами підписано акти здачі – прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000031 від 28.02.2010 р. на суму 30000 грн., № ОУ-0000047 від 31.03.2010 р. на суму 30000 грн., № ОУ-0000062 від 16.04.2010 р. на суму 16000 грн.

Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги належним чином не виконав.

Відповідно до п., п. 9.1, 9.2 договору, договір набирає чинність з 02.04.2009 р. і діє до 30.12.2009 р. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

Листом №94 від 02.04.2010 р. відповідач повідомив позивача про бажання достроково припинити дію договору про надання охоронних послуг. 16.04.2010 р. позивач зняв 6 (шість) постів охорони на підприємстві відповідача (акт зняття постів).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 16.04.2010 року заборгованість відповідаа перед позивачем складає 92000, 00 грн.

02.07.2010 року відповідач згідно платіжного доручення № 322 частково оплатив заборгованість перед позивачем в сумі 20000, 00 грн.

Станом на 10.05.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 72000, 00 грн.

Відповідно до п. 7.5 договору у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п. 7.2.3 даного договору, позивач нараховує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу. Тому, позивач, нарахував відповідачу 6343,28 грн. пені: 2463,76 грн. за період з 05.03.2010 р. по 05.09.2010 р. на суму боргу 26000 грн., 2700 грн. за період з 05.04.2010 р. по 05.10.2010 р. на суму боргу 30000 грн., 1379,52 грн. за період з 05.05.2010 р. по 05.11.2010 р. на суму боргу 16000 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 4778,28 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2010 р. по лютий 2011 р. та 2007,93 грн. 3% річних за період з 05.03.2010 р. по 05.03.2011 р.

В зв’язку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Враховуючи те, що відповідач за надані послуги розрахунок повністю не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 72000 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення виконання зобов’язання по договору, суд прийшов до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п. 7.2.3 даного договору, позивач нараховує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Однак, суд перевіривши правильність нарахування пені, враховуючи положення п. 7.2.3 договору, дійшов до висновку, що правомірними є нарахування пені в розмірі 6541,33 грн. починаючи з шостого числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань за встановленим індексом інфляції за період з березня 2010 р. по лютий 2011 р. у розмірі 4778,28 грн. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Після здійсненого судом перерахунку суми 3% річних обґрунтованими визначаються нарахування в розмірі 1995,29 грн. за період з 06.03.2010 р. по 05.03.2011 р., які й підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 72000 грн. основного боргу, 6541,33 грн. пені, 1995,29 грн. –3% річних, 4778,28 грн. інфляційних втрат заявлені правомірно є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" (Хмельницька області, м. Городок, пров. Молочноконсервний, буд. 1, код 33177611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" (м. Київ, вул. Солом’янська, 18-А, оф. 18, код 33234323) 72000 грн. (сімдесят дві тисячі гривень) основного боргу, 6541,33 грн. (шість тисяч п’ятсот сорок одна гривня 33 копійки) пені, 1995,29 грн. (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ять гривень 29 копійок) –3% річних, 4778,28 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 28 копійок) інфляційних втрат, 853,15 грн. (вісімсот п’ятдесят три гривні 15 копійок) державного мита, 235,95 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 95 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Врешті позову відмовити.

Суддя О.Д. Вибодовський