Рішення № 15153227, 04.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/877/11

вх. № 877/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 31 від 21.02.2011 року; ОСОБА_2 - директор відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Україно-болгарського ТОВ "Бумпаксервіс", м. Дніпропетровськ

до ПП "Гранд", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 26765,31грн., згідно договору №13 від 11.03.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Україно-болгарське ТОВ "Бумпаксервіс", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства "Гранд", заборгованість за договором № 13 від 11.03.2011 року в розмірі 26765,31грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.03.2008 р. між Україно-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Бумпаксервіс" (позивачем) та приватним підприємством "Гранд" (відповідачем) був укладений договір № 13 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобовязався виготовити та передати у власність відповідачу, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у договорі.

Пунктом 2.1 спірного договору сторони передбачили, що продукція постачається партіями в кількість, по цінам та у строку узгоджені сторонами та затверджені у специфікаціях, які є невід'ємними частинами спірного договору.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд, враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов спірного договору було поставлено відповідачу товар на суму 80400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 315 від 16.10.2009 року на суму 51300,00 грн., № 343 від 10.11.2009 року на суму 29100,00 грн., а відповідач зазначений товар прийняв, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних та довіреностями № 375675 від 16.10.2009 року та № 375708 від 10.11.2009 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.3, 3.4 спірного договору передбачено, що відповідач зобов'язався оплатити за кожну партію товар шляхом переказу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі двох днів після поставки товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 60230,72 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача станом на час розгляду справи виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 20169,28 грн., яка зокрема, підтверджується та визнається відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків від 06.11.2010 року, підписаному обома сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 13 від 11.03.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 20169,28 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 5.2. зазначеного договору сторони визначили, що у разі порушення строків оплати за переданий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно до якого належна до сплати сума становить 3670,94 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 686,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 2238,78 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 267,65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Гранд" (юридична адреса: 61099, м. Харків, вул. Рибалка, 47, корпус 2, кв. 65, ідент. код 25191188) на користь Україно-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бумпаксервіс" (юридична адреса: 49026, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Артеківська, 12, кв. 1; ідент. код 30540167) - 20169,28 грн. основного боргу, 3670,94 пені, 2238,78 грн. інфляційних втрат, 686,31 грн. - 3% річних, 267,65 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 07.04.2011 року.