Рішення № 15153162, 04.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 травня 2011 року справа № 5020/134/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020/134/2011

за позовом: Фонду комунального майна Севастопольською міської Ради

до Севастопольського міського благодійного фонду «Милосердя. Екологія. Дитинство»

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 22793,45 грн, розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.01.2011, головний спеціаліст юридичного відділу;

відповідача - не зявився;

Суть спору:

01.02.2011 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Севастопольського міського благодійного фонду «Милосердя. Екологія. Дитинство»про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 22793,45 грн, у тому числі 11815,46 грн основного боргу, 329,82 грн пені, 63,37 грн 3% річних, 10584,80 грн штрафу, розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно вбудовані нежитлові приміщення з 1-2 по 1-12, загальною площею 164,00 кв.м з вентиляційним каналом та вентиляційною шахтою літ.«а», що розташовані в підвальному поверху житлового будинку літ. А під №16 по вулиці Велика Морська в місті Севастополі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.02.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання (вх. №4712/11 від 04.05.2011) про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу оскільки відповідач в процесі розгляду справи погасив заборгованість з орендної плати в сумі 11815,46 грн (арк.с.68).

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами суду від 16.03.2011, 14.04.2011, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався за клопотанням представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача

в с т а н о в и в:

22.03.2006 між Територіальною громадою міста Севастополя, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець), та Севастопольським міським благодійним фондом «Милосердя. Екологія. Дитинство»(Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №173-05 (далі Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно вбудовані нежилі приміщення з І-2 по І-12, загальною площею 164,00 кв.м з вентиляційним каналом та вентиляційною шахтою літ. «а», що розташовані у підвальному поверсі житлового будинку літ. «А»під №16 по вулиці Велика Морська в місті Севастополі та знаходяться на балансі РЕП-17 (далі обєкт оренди), вартість якого складає згідно незалежної оцінки станом на 23.12.2005 165839,00 грн. Обєкт оренди наданий під розміщення благодійного фонду (арк.с.12-13). Цей договір діє з моменту підписання акту прийому-передачі майна, нотаріального посвідчення та державної реєстрації строком до 29.12.2006 (пункт 7.1 Договору).

22.03.2006 між сторонами підписаний акт прийому-передачі вказаного майна (арк.с. 15).

Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 2101,56 грн у рік. Орендна плата визначається виходячи з 1% від розрахунку вартості обєкту оренди (експертної оцінки).

Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата складає 188,32 грн за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.3 Договору сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню Орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, обумовленим Міністерством статистики України.

Протоколом погодження змін до Договору від 29.12.2006 встановлено, що розмір орендної плати складає 6871,60 грн на рік, 572,63 грн щомісячно та за кожний наступній місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю. Строк дії Договору встановлений до 27.12.2007 (арк.с.16).

Протоколом погодження змін до Договору від 27.02.2008 встановлено, що розмір орендної плати складає 20614,80 грн на рік, 2116,96 грн щомісячно та за кожний наступній місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю. Строк дії Договору встановлений до 27.12.2012 (арк.с.18).

Відповідно до додаткової угоди від 11.08.2009 до Договору (арк.с.20) доповнений розділ 3 Договору пунктом 3.7 згідно якого розмір орендної плати на період з моменту підписання цій угоди до 31.12.2009 визначається у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009, складає 1910,53 грн на місяць та перераховується Орендарем Орендодавцю в строки, що встановлені Договором з 01.08.2009. Розмір скорегованої орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю. З 01.01.2010 розрахунок орендної плати поновлюється згідно умовам Договору визначеним до внесення цих змін.

Як зазначив позивач, зобовязання щодо оплати оренди відповідач виконував неналежним чином, у звязку з чим за період з 01.07.2010 по 31.10.2010 за ним склалась заборгованість в сумі 11815,46 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Договір недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди нерухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьої статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та частиною третьої статті 285 Господарського кодексу України.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідача за період з 01.07.2010 по 31.10.2010 утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 11815,46 грн, але в процесі розгляду справи відповідачем погашена заборгованість по орендній платі в сумі 11815,46 грн, що підтверджується довідкою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (арк.с. 69).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Викладене є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11 815,46 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати оренди за період з 21.07.2010 по 09.11.2010 у розмірі 329,82 грн, 3% річних 63,37 грн, штрафу за неналежне виконання зобовязань за Договором в сумі 10584,80 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перехована несвоєчасно чи не в повному обсягу стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати розрахованої за кожний день прострочення.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обовязків по договору оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України штраф у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу (арк.с. 10-11), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 329,82 грн та штрафу в сумі 10584,80 грн такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с. 11), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 63,37 грн такими, що підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №173-05 від 22.03.2006 та зобовязати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною третьою статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

Дана правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 15.01.2010 №01-08/12 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що дія Договору припиняється внаслідок, зокрема, рішення господарського суду.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання Договору та зобовязання відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю також підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі оскільки заборгованість була погашена в процесі розгляду справи.

Керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Севастопольського міського благодійного фонду «Милосердя. Екологія. Дитинство»(99018, м. Севастополь, вул. Новікова, 10-Б кв. 59, ідентифікаційний код 26227178) на користь на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість за договором №173-05 оренди нерухомого майна від 22.03.2006 у розмірі 10977,99 грн (97% - місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 в ГУ ГКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400 10648,65 грн.; 3% - місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 в ГУ ГКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637 329,34 грн), у тому числі 329,82 грн пеня, 63,37 грн 3% річних, 10584,80 грн штраф, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 312,93 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (р/р 37188003000416 в ГУ ГКУ в м. Севастополі, МФО 824509).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна №173-05, укладений 22.03.2006 між Територіальною громадою міста Севастополя, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та Севастопольським міським благодійним фондом «Милосердя. Екологія. Дитинство».

4.Зобовязати Севастопольський міський благодійний фонд «Милосердя. Екологія. Дитинство»(99018, м. Севастополь, вул. Новікова, 10-Б кв. 59, ідентифікаційний код 26227178) у десятиденний термін після набрання рішенням законної сили, звільнити вбудовані нежитлові приміщення з 1-2 по 1-12, загальною площею 164,00 кв.м з вентиляційним каналом та вентиляційною шахтою літ. «а», що розташовані в підвальному поверху житлового будинку літ. А під №16 по вулиці Велика Морська в місті Севастополі, та передати їх за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044).

5.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 11815,46 грн - припинити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 10.05.2011.