Рішення № 15152456, 14.04.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.2011 р. Справа № 18/886/11

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 2/2041 від 01.04.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2, доруч. б/н від 12.04.2011 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава,

до Державного науково - виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр", м. Полтава

про стягнення штрафу та пені в розмірі 24 140,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до суду з позовом до Державного науково - виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр"(відповідач), про стягнення грошових коштів в сумі 17 765,00 грн., в тому числі 17 000,00 грн. штрафу за порушення вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції»та 765,00 грн. пені, нарахованої в звязку з несплатою штрафу.

До прийняття судом рішення по справі позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вхід. № 6256д від 12.04.2011 року) в звязку зі збільшенням строку несплати штрафу і відповідно збільшенням розміру пені.

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, в зв'язку з чим клопотання не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню судом.

В судовому засіданні представник Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України позов підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 24 140,00 грн., в тому числі 17 000,00 грн. - штрафу та 7 140,00 грн. - пені.

Відповідач подав до суду клопотання (вхід. №6350д від 13.04.2011 року), підтримане представником у судовому засіданні, в якому просить суд провадження по справі закрити в зв'язку непідвідомчістю спору господарським судам. Також у судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що рішення позивача про накладення штрафу оскаржено іншою юридичною особою-Державним підприємством "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Полтавського окружного адміністративного суду, постанова якого не набрала законної сили в зв'язку з апеляційним оскарженням, а тому підстав для стягнення штрафу та пені на час розгляду справи немає.

Розглянувши клопотання про закриття(припинення) провадження по справі ,суд зазначає наступне.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовами державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Статтею 56 закону України «Про захист економічної конкуренції», передбачено судовий порядок стягнення штрафу та пені.

Відповідно до п. 1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008р. № 04-5/247, справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з субєктів господарювання сум штрафів та пені в звязку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам.

Таким чином, розгляд спору про стягнення штрафу, накладеного органом Антимонопольного комітету України та пені, нарахованої за прострочення встановленого строку для сплати штрафу, підвідомчий господарським судам, в звязку з чим клопотання відповідача про закриття (припинення) провадження по справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.01.2011 року № 2/10-рш визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції в діях Державного науково-виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр", які полягали у погодженні поведінки з іншими суб'єктами господарських відносин при проведенні тендеру на закупівлю послуг з розробки проекту землеустрою щодо використання і охорони земель, створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань на території Дмитрівської сільської ради у квітні 2008 року, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів тендеру і накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

12.01.2011 року позивач на адресу відповідача рекомендованим листом направив рішення від 11.01.2011 року № 2/10-рш.

У супровідному листі № 2/136 від 12.01.2011 року відповідач був попереджений, що у разі несплати штрафу у двомісячний строк з дня отримання рішення, йому буде нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Факт отримання відповідачем рішення № 2/10-рш від 11.01.2011 року про накладення на нього штрафу у розмірі 17 000,00 грн. підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3600108053451 (а.с.5).

Закон України "Про захист економічної конкуренції" застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Статтею 2 цього Закону визначено, що ним регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно - господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, з споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього закону, зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи, якщо органом Антимонопольного комітету України, відповідно до частини третьої статті 48 цього закону, чи господарським судом не визначено інше.

Таким чином, законодавством України чітко встановлено порядок та строк оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних органів.

Відповідач не звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.01.2011 року № 2/10-рш, а тому вказане рішення на час розгляду спору є чинним, в звязку з чим позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що іншою юридичною особою оскаржено рішення позивача до Полтавського окружного адміністративного суду, як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки Законом України "Про захист економічної конкуренції" чітко передбачено, яким чином оскаржуються рішення органу Антимонопольного комітету України та до якого саме суду, а тому звернення до будь-яких інших органів, крім визначених спеціальним законом («Про захист економічної конкуренції»), не є підставою для несплати накладених санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідач отримав Рішення позивача 14.03.2011 року, доказів оплати штрафу не надав, а тому з нього підлягає стягненню пеня за час прострочки сплати штрафу.

Розрахунок пені, проведений позивачем за період часу з 15.03.2011 року по 11.04.2011 року, тобто за 57 днів становить 7140,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи -а.с.21).

Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, тому відповідач має сплатити 7 140,00 грн. пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу), від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від їх сплати.

Відповідач не звільнений від сплати мита, а тому виходячи з розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні клопотання про припинення провадження по справі відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр (вул. Паризької комуни, 32, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 30668425):

- до загального фонду Державного бюджету України (на рахунок, відкритий в Управлінні Державного казначейства у м. Полтава за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 “адміністративні штрафи та санкції”, символ звітності 106, р/р 31115106700002, код за ЄДРПОУ УДК у м.Полтаві 34698804) 17 000 грн. штрафу та 7 140,00 грн. пені;

- в доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, р/р 31118095700002, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 22090200) 241,40 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації: 22050003): 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Кульбако М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 15 квітня 2011 року

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.