Рішення № 15152159, 10.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.11 Справа № 27/62/2011

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк

до Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 4185 грн. 59 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: начальник юридичного відділу ОСОБА_1., довіреність №29-12/51-Д від 29.12.2010;

від відповідача: провідний юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №1-3/3д-31 від 24.12.2010; провідний юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність №1-3/3д-7 від 24.12.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: Державне підприємство „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбут”, м.Донецьк звернулося з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” збитків у сумі 4185 грн. 59 коп.

Відповідач відзивом №451 від 20.04.2011 позов не визнав, посилаючись на сплинення строку позовної давності, а також на безпідставне включення позивачем у суму позову судових витрат по сплаті державного мита.

Відзивом на позовну заяву №281 від 06.05.2011 відповідач також висловив щодо сплинення строку позовної давності та необґрунтованості позовних вимог, які він не визнає.

Позивач у справі заперечив проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву (№592 юр від 06.05.2011).

Оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд вважає позов у справі підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Позивач посилається на п.5.5 договору, що у разі поставки вугілля, показники якості якого виходять за межі граничнодопустимих, покупець має право таке вугілля до поставки не зараховувати, не оплачувати і прийняти на відповідальне платне зберігання на складі ТЕС вантажоотримувача за рахунок постачальника, про що повідомить постачальника. Якщо представник постачальника не вивезе вугілля протягом 72 годин з моменту повідомлення, покупець (або ТЕС Вантажоотримувач) може його використати, у цьому разі до цін вугілля застосовується знижка у розмірі 20% додатково до надбавок/знижок, передбачених п.3.3 договору, а також постачальник зобовязаний компенсувати всі витрати ТЕС Вантажоотримувача та покупця, повязані з поставкою неякісного вугілля, підтверджені відповідними документами.

Відповідно до п.5.1 договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №п6 та від 25.06.1966 №п7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 №888, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, камяне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”, та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

Якість вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені договором.

Підставою стягнення збитків є порушення господарського зобовязання, яке підтверджено доданими до позову додатками, а також виникнення у позивача реальних збитків у звязку з тим, що відповідач поставив вугілля з перевищенням граничнодопустимих критеріїв його якості.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 Цивільного кодексу України), тобто коли у особи зявляється право на позов.

Позов позивач подав на підставі збитків в сумі 4185 грн. 59 коп., що виникли 12.09.2008, коли позивач на виконання рішення господарського суду м.Києва від 15.04.2008 по справі №48/37, перерахував на користь ВАТ „Дніпроенерго” зазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням №9317 від 12.09.2008).

Отже, саме 12.09.2008 почався перебіг позовної давності тривалістю у три роки.

Позов подано 30.03.2011, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто без пропущення строку позовної давності, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України.

Як досліджено судом з дотриманням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Між Державним підприємством „Вугілля України” (позивач, покупець) та державним підприємством „Ровенькиантрацит” (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки №2-01/2-К від 26.01.2004.

Відповідно до виконання умов вказаного договору на адресу Придніпровської ТЕС відповідач відвантажив за залізничними накладними №49345404 (у вагонах №68746916, №68719277, №66188467, №68618206, №67874008, №68475565, №68771674, №68405182, №68440528, №68797463, №68824747, №67177600, №68487453, №68558030), №49167757 (у вагоні №64582125); №49352198 ( у вагонах №66776188, №66812025, №67171926, №67196501, №64433972, №67175505, №63652291, №60659505) партію вугілля.

При прийманні вугілля на Придніпровській ТЕС було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам договору та не може бути використане в технологічному процесі виробництва електроенергії, оскільки, продукція поставлена 15.03.2007 за залізничними накладними №49345404 (у вагонах №68746916, №68719277, №66188467, №68618206, №67874008, №68475565, №68771674, №68405182, №68440528, №68797463, №68824747, №67177600, №68487453, №68558030), №49167757 (у вагоні №64582125); №49352198 ( у вагонах №66776188, №66812025, №67171926, №67196501, №64433972, №67175505, №63652291, №60659505) за посвідченням якості №702 не відповідала даним зазначеним у посвідченні, про що свідчать акти відбору, обробки проб і приймання вугілля за якістю №1253 від 15.03.2007 та №1279 від 17.03.2007.

Вантажоотримувачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, були затримані зазначені вагони, про що було повідомлено постачальника телеграмами №643458/327/24, №643458/328/24, №643458/329/24 від 16.03.2007.

До прибуття представників приймання вугілля по якості було зупинено, вугілля відповідно зберігалося на території Придніпровської ТЕС.

Після прибуття представника проведено повторне спільне випробування поставленого вугілля, про що складено акт спільного відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю від 19.03.2007.

Зазначене спільне випробування підтвердило невідповідність якісних показників вугілля, показникам зазначеним у посвідченні про якість №702. Вугілля прийнято за показниками якості отриманими в результаті спільного випробування та проведення хіманалізу, що підтверджується актом звірення партій вугільної продукції за кількістю і якістю №27/03/01-02 від 27.03.2007.

В результаті постачання вугілля за накладними №№ 49345404 (вагони №№ 68746916, 68719277, 66188467, 68618206, 67874008, 68475565, 68771674, 68405182, 68440528, 68797463, 68824747, 67177600, 68487453, 68558030), 49167757 (вагон № 64582125) ВАТ „Дніпроенерго” понесло додаткові витрати у сумі 1005 грн. 31 коп.

01.05.2007 на Придніпровську ТЕС ВАТ „Дніпроенерго” за залізничною накладною № 49352198 ( у вагонах №№ 66776188, 66812025, 66741281, 67171926, 67196501, 64433972, 67175505, 63652291, 60659505) надійшло вугілля з наданням посвідчення про якість № 543 від 30.04.2007.

Якість вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002 і не перевищувати якісні показники, обумовлені Договором. Проте, якість вугілля, що було поставлено у вагонах №№ 66776188, 66812025, 66741281, 67171926, 67196501, 64433972, 67175505, 63652291, 60659505 не відповідала даним зазначеним у посвідченні якості на відвантажене вугілля, про що свідчить акт відбору, обробки проб і приймання вугілля з якості №2180 від 03.05.2007.

З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю зазначені вагони були затримані, про що було повідомлено Постачальника телеграмами №№ 643458/510/24, 643458/511/24, 643458/512/24 від 02.05.2007.

До прибуття представників Постачальника приймання вугілля по якості було зупинено, вугілля відповідно зберігалось на території Придніпровської ТЕС.

Але ДП „Ровенькиантрацит” не повідомило про направлення представників і не прибуло для спільного випробування вугілля у зазначений в Договорі строк, тому вищезазначені вагони прийняті за даними ТЕС, що підтверджується актом приймання - передачі партій вугільної продукції по кількості та якості № 51/05/01-02 від 23.05.2007.

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ України від 06.04.1998 № 457 „Ставками плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці”, введеними в дію розпорядженням КМУ № 706 від 08.10.2004, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, ВАТ „Дніпроенерго” було зайво сплачено плату за користування вагонами у розмірі 2960 грн. 28 коп. з ПДВ , що надійшли від відправника ДП „Ровенькиантрацит”, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 05050352.

Таким чином, ВАТ „Дніпроенерго” через неналежне виконання Постачальником зобов'язань за договором зазнало збитки у розмірі 3965 грн. 59 коп.

В свою чергу ВАТ „Дніпроенерго”, як Вантажоотримувач звернувся до господарського суду м.Києва про стягнення з ДП „Вугілля України” збитків за простій вагонів з вугіллям.

Господарський суд м. Києва прийняв наступне рішення, яке вступило в закону силу:

Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” 36649 грн. 22 коп. з ПДВ.

Відповідно до Рішення від 15.04.2008 у справі № 48/37 ДП „Вугілля України” зобов'язане сплатити ВАТ „Дніпроенерго”: 3965,59 грн. - завданих збитків, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно - 4 185,59 грн.

Згідно до виконання рішення суду ДП „Вугілля України” перерахувало вищезазначені суми згідно платіжного доручення № 9317 від 12.09.2008. Відповідно до постанови Вищого господарського суду України №16/254 від 01.04.2010 постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоодержувача, повязаних з постачанням неякісного вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоодержувача, переадресація вагонів, плата за користування вагонами, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберігання, реалізації вугілля та ін.). Витрати покладаються на ДП „Вугілля України” лише у разі належного виконання перед ним відповідачем своїх зобовязань.

Поставка неякісного вугілля є порушенням умов договору, беручи до уваги те, що проведення повторних опробувань, додаткових плат залізниці відбулося з вини ДП „Ровенькиантрацит” підприємство, відповідно до ст.224 Господарського процесуального кодексу України зобовязане компенсувати всі витрати.

Суд вважає позов обґрунтованим частково, бо сума 102 грн. 00 коп. оплата мита та 118 грн. 00 коп. оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не мають входити до суми позову, бо є лише судовими витратами, з того не підлягають до стягнення як збитки за позовом.

У решті позову щодо 220 грн. 00 коп. слід відмовити. Суд не погоджується з доводами відповідача щодо сплинення строку позовної давності, враховуючи дату стягнення з позивача збитків - 12.09.2008 за рішенням суду, що не спростовано відповідачем.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 10.05.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, вул.Комуністична, б.6, м.Ровеньки Луганської області, іден. код 32320704 на користь Державного підприємства „Вугілля України”, вул.Богдана Хмельницького, б.4, м.Київ, іден. код 32709929 в особі філії „Донецьквуглезбут”, вул.Університетська, б.36а, м.Донецьк, іден. код 35210979 3965 грн. 59 коп. - збитків, 96 грн. 64 коп. - державного мита, 223 грн. 59 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу.

3.В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.05.2011.

Суддя Л.Л. Лазненко

Помічник судді С.І. Заєць