Рішення № 15152142, 12.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 9/67/2011

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанський завод гумових технічних виробів", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 742 776 грн. 43 коп.

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №468 від 14.04.2011,

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 33-875 від 22.03.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 647894,51 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію,

- 71217,75 грн. перевищення договірних величин,

- 23664,17 грн. - заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за договором № 8-33 юр від 01.01.09 на постачання електричної енергії.

Відповідач, ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів", відзивом на позовну заяву за № 33-2-23 визнав позовні вимоги в частині нарахування заборгованості за активну електроенергію та суми з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Разом з тим, посилаючись на факт порушення господарським судом Луганської області справи про банкрутство № 11/155б та введення процедури санації боржника, відповідача за цією справою, відповідач вважає, що сума за перевищення договірних величин у лютому 2011 року в розмірі 71217,75 грн. підпадає під дію мораторію на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому не повинна бути стягненою за вимогою позивача.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8-33юр від 01.01.09 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Позивач протягом січня-лютого 2011 року відпустив активну електроенергію на суму 667894,51 грн.

Відповідач порушив грошові зобовязання, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 647894,51 грн.

Крім того, внаслідок порушення грошового зобовязання за відповідачем обліковується заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за січень лютий 2011 року в сумі 23664,17 грн.

Абзацом 6 пункту 4.2 Правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ 31.07.96 N 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 та зареєстр. в Мінюсті України 18.11.05 за N 1399/11679 (далі Правила) договірні величини споживання електроенергії визначаються у додатку до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

Згідно з додатком до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу відповідачу на лютий 2011 року встановлена договірна величина електроспоживання в обсязі 300 тис. кВт/год, однак за звітом про використання електроенергії за цей період відповідачем спожито 394166 кВт/год. Таким чином, перевищення договірної величини склало 94166 кВт/год.

За перевищення договірної величини у лютому 2011 року відповідачу нарахована сума у розмірі 71217,75 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Спірний інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну електроенергію, за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії та плати за перевищення договірних величин.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8-33юр від 01.01.09 про постачання електричної енергії (а.с. 11 17), за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Позивач протягом січня-лютого 2011 року відпустив активну електроенергію на суму 667894,51 грн.

В порушення умов договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію за вказаний період не здійснював, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 647894,51 грн., що підтверджується первинними документами.

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, відповідач вносить плату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Внаслідок порушення грошового зобовязання за відповідачем обліковується заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за січень лютий 2011 року в сумі 23664,17 грн.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, нарахованих сум пені та 3% річних, і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 647894,51 грн. та за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії в сумі 23664,17 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення плати за перевищення договірних величин.

Абзацом 1 пункту 5.1 договору та абзацом 6 пункту 4.2 Правил договірні величини споживання електроенергії визначаються у додатку до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

Згідно з вказаним додатком до договору відповідачу на лютий 2011 року встановлена договірна величина електроспоживання в обсязі 300 тис. кВт/год, однак за звітом про використання електроенергії за цей період відповідачем спожито 394166 кВт/год. Таким чином, перевищення договірної величини склало 94166 кВт/год.

За перевищення договірної величини у лютому 2011 року відповідачу нарахована сума у розмірі 71217,75 грн.

Відповідач вважає, що підвищена плата за перевищення договірної величини є санкцією, яка підпадає під дію ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання саме грошових зобовязань.

Відповідно до п.п. 7 п. 8.1 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Особливістю господарських санкцій є те, що вони застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Таким чином, двократна вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами електроспоживання є видом відповідальності, встановленої ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність, при цьому частиною 2 цієї статті встановлено, що правопорушенням в електроенергетиці є, у т.ч. порушення правил користування енергією.

У спірних правовідносинах йдеться про порушення відповідачем абзацу 6 пункту 4.2 Правил, тому, з урахуванням наведених норм та умов спірного договору, нарахування позивачем санкції (сплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії) є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання, у позивача виникає право стягнути з відповідача не вартість фактично спожитої електричної енергії (що передбачено умовами договору, як господарське зобовязання), а двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною. Остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.

Підпунктом 4.4.2 договору передбачений обов'язок відповідача сплатити за перевищення договірних величин двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що сума за перевищення договірних величин у лютому 2011 року в розмірі 71217,75 грн. підпадає під дію мораторію на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство, а тому не повинна бути стягненою на вимогу позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів", 93118, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, код 05389942, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 647894,51 грн. на рахунок 260323269060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів", 93118, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, код 05389942, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у розмірі 23664,17 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 6715,58 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 213,37 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. У задоволенні вимоги про стягнення вартості перевищення договірних величин в сумі 71217,75 грн. відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12.05.11.

Суддя А.Г.Ворожцов