Рішення № 15152071, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 8/204-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика», ідентифікаційний код: 30830662, місцезнаходження: 19031, Черкаська обл., Канівський р-н, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: юрист закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика»ОСОБА_2., яка діє на підставі довіреності від 17.01.2011 року за №11п-06;

від відповідача: ОСОБА_3., особа якого встановлена на підставі паспорта серії НОМЕР_2, та ОСОБА_4., який діє на підставі довіреності від 14.03.2011 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика»(далі за текстом: Позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі за текстом: Відповідач), про стягнення штрафу за невиконання умов договору поставки від 15.10.2010 року за № 1305 у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав умов договору поставки від 15.10.2010 року за № 1305 (далі за текстом: Договір), в звязку з чим Відповідач зобовязаний відповідно до умов Договору сплатити на користь Позивача штраф у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 30.12.2010 року порушено провадження у справі №8/204-10 та призначено її розгляд на 18.01.2011 року.

У судове засідання 18.01.2011 року зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 30.12.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. В судове засідання зявився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 30.12.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Від Відповідача в судовому засіданні надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 18.01.2011 року задоволено. Ухвалою суду від 18.01.2011 року розгляд справи відкладено на 08.02.2011 року.

08.02.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 18.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Представник Позивача в судовому засіданні подав письмове клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі. Від Позивача в судовому засіданні надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 08.02.2011 року задоволено. В судове засідання зявився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 18.01.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Ухвалою суду від 08.02.2011 року розгляд справи відкладено на 22.02.2011 року.

22.02.2011 року в судове засідання представник Позивача не зявився та вимоги ухвали суду від 08.02.2011 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 08.02.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Ухвалою суду від 22.02.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання представник Позивача не зявився та вимоги ухвали суду від 22.02.2011 року не виконав. В судове засідання зявився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 22.02.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.03.2011 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин постачання, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 712 передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

15.10.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України, був укладений договір поставки за № 1305.

За умовами даного Договору, Відповідач зобовязувався поставити Позивачу згідно специфікації, яка є додатком до Договору, товар у вигляді бойлера Galmet SGW (S) 300 в кількості 23 штук на суму 117300,00 грн. (сто сімнадцять тисяч триста гривень 00 коп.), а Позивач зобовязувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору від 15.10.2010 року за № 1305, встановлено строк поставки товару не пізніше 21 календарного дня з моменту 100-% передоплати.

Господарський кодекс України у ст. 193 передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов Договору Позивач 22.10.2010 року здійснив сто відсоткову передоплату за товар у сумі 117300,00 грн. (сто сімнадцять тисяч триста гривень 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2010 року за №7629, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивач своєчасно та належним чином виконав умови Договору, в звязку з чим у нього будь-якої заборгованості або зобовязань перед Відповідачем не має.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із вимогами п. 6.2. Договору, за прострочку поставки товару Поставщик (Відповідач) сплачує Покупцю (Позивачу) пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки.

Цей же Договір у п. 6.4. передбачає, що у випадку затримки Постачальником (Відповідачем) поставки товару, передбаченого даною угодою на строк більше 10-ти календарних днів, Постачальник сплачує Покупцю (Позивачу) штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

18.11.2010 року Відповідач надіслав Позивачу за допомогою факсимільного звязку повідомлення від 18.11.2010 року про неможливість виконати умови Договору щодо поставки товару, визначеного Договором. Проте, станом на 01.12.2010 року Відповідач отриманні в якості передоплати кошти Позивачу не повернув та передбачений Договором товар не поставив, в звязку з чим 01.12.2010 року Позивач в порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, направив Відповідачу претензію від 01.12.2010 року за №1163д з вимогою виконати умови Договору шляхом поставки товару, передбаченого Договором, або перерахувати Позивачу кошти, які отриманні Відповідачем в якості передоплати, у сумі 117300,00 грн. (сто сімнадцять тисяч триста гривень 00 коп.), сплатити пеню у сумі 2111,40 грн. (дві тисячі сто одинадцять гривень 40 коп.) та штраф у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.).

Відповідач розглянувши вказану претензію 03.12.2010 року перерахував Позивачу кошти, які отриманні Відповідачем в якості передоплати, у сумі 117300,00 грн. (сто сімнадцять тисяч триста гривень 00 коп.) та сплатив пеню у сумі 2111,40 грн. (дві тисячі сто одинадцять гривень 40 коп.) не сплативши при цьому Позивачу штраф в сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.). Перерахування Відповідачем Позивачу коштів, отриманих в якості передоплати, та сплата пені підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2010 року за № 10 та від 03.12.2010 року за №11, копія яких міститься в матеріалах справи.

Судом перевірено обґрунтованість нарахування Позивачем Відповідачу за Договорам пені у сумі 2111,40 грн. (дві тисячі сто одинадцять гривень 40 коп.) та штрафу у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.), в звязку з чим суд приходить до висновку, що Позивач вірно і правомірно нарахував зазначені суми пені та штрафу Відповідачу, який їх обґрунтованість і вірність по суду не спростував.

З врахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку, що Відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, в звязку з чим у Відповідача перед Позивачем рахується заборгованість зі сплати штрафу у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.) внаслідок несвоєчасного та неналежного виконання умов Договору, що Відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Відповідачем в добровільному порядку сума штрафу не погашена.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Договору по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач має право на стягнення з Відповідача штрафу у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді штрафу у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.), є обґрунтованими і доведеними, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні надані Позивачем докази Відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 352,00 грн. (триста пятдесят дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

Позивач довів здійснення ним судових витрат у вигляді державного мита у сумі 352,00 грн. (триста пятдесят дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в звязку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, на користь закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика», ідентифікаційний код: 30830662, місцезнаходження: 19031, Черкаська обл., Канівський р-н, с. Степанці, вул. Жовтнева, 25, заборгованість за договором поставки від 15.10.2010 року за № 1305 у вигляді штрафу у сумі 35190,00 грн. (тридцять пять тисяч сто девяносто гривень 00 коп.), державне мито у сумі 352,00 грн. (триста пятдесят дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 15.03.2011 року