Рішення № 15151750, 26.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/5726.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Інвест"

до Державного комітету України з державного матеріального резерву

про стягнення 31 807 584,12 грн

Судді М.Г. Хоменко

А.В. Митрохіна

М.В. Пасько

Представники :

від позивача - Марченко С.С., Андреєва О.Ю., Кунцева Ю.В.

від відповідача - Висотенко І.М.

У судовому засіданні 26.04.2011 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»(далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі –відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у загальному розмірі 31807584,12 грн. за Договором №юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року (далі-договір) про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору №юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, останній за отриманий товар солодковершкове масло не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 02.02.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/57.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 01.04.2011року продовжено строк розгляду спору у справі № 15/57 на п"ятнадцать днів.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва Ємельянова А.С. від 04.04.2011 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Інвест" та передано дану справу на розгляд колегії суддів у наступному складі: Хоменко М.Г. (головоючий суддя), Митрохіна А.В., Пасько М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 04.04.2011року прийнято справу 15/57 до провадження у наступному складі суддів: Хоменко М.Г. (головуючий суддя), Митрохіна А.В., Пасько М.В.

Під час судового розгляду Позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позову. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»мотивовані порушенням відповідачем зобов‘язань, передбачених ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 692, 712 Цивільного кодексу України, пунктом 4.3 договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей №юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010р. щодо оплати вартості поставленого та закладеного до державного матеріального резерву масла солодковершкового.

Відповідач у поданому відзиві проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність. Державний комітет України з державного матеріального резерву зазначає, що у зв‘язкуз недостатністю фінансування видатків з державного бюджету відповідач не мав можливості виконати договірні зобов‘язання щодо оплати поставленого товару у строк, визначений договором, і на підставі цього не надсилав до позивача повідомлення про обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Таким чином, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У судових засіданнях в усних поясненнях представники позивача підтримали заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях підтвердив факт наявності заявки на продукцію, яка була частково оплачена та підтвердив, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»були запрошені на нараду де і було погоджено додаткове закладення продукції.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що масло солодковершкове знаходиться на складах Державного комітету України з державного матеріального резерву та необхідне для потреб держави.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»(далі-позивач, постачальник)та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (далі-відповідач, замовник) було укладено Договір № юр-2/1337п-2010 про закупівлю продукції за державні кошти та закладення додержавного резерву масла солодковершкового у кількості 1000 тонн, на загальну суму 52147000,00 грн., відповідно до положень якого позивач зобов‘язався поставити у 2010р. відповідачу для закладення до державного резерву масло вершкове (масло солодковершкове селянське), а відповідач, в свою чергу - прийняти і оплатити поставлену продукцію.

          Відповідно до Договору, ціна (вартість) цього договору становить 52 147 000,00 грн., у тому числі ПДВ –8691166,67 грн.

          Відповідно до п.5.1 Договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник, в залежності від обсягів реального фінансування замовника, надсилає постачальнику повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник здійснює поставку після отримання від замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах зазначених у повідомленні та прийнятим до виконання постачальником.

          Кінцевий строк поставки за Договором № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010року визначений у п.5.1 до 20.12.2010року.

20.12.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»здійснило поставку до державного резерву матеріальних цінностей масла солодковершкового у кількості 550 тонн, про що свідчать матеріали справи.

          Додатковою угодою №1 від 20.12.2010р. до Договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010р. було змінено терміни поставки і закладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»масла солодковершкового до державного резерву.

Зокрема, позивач зобов‘язався у термін до 24.12.2010року поставити та здійснити закладення до державного матеріального резерву масла солодковершкового на умовах визначених договором.

          З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»всього було поставлено та закладено до державного матеріального резерву (Комбінат «Прогрес», 03126, м. Київ, бульвар Івана лепсе, 24, та «Комбінат»Новий»85747, м. Докучаєвськ, Донецька область) продукції у кількості 879,960 тонн, загальною вартістю 45887274,12 грн.

Відповідно до п. 5.5. Договору, факт закладання Продукції до державного резерву оформляється приймальними актами за формами № Р-11, що подаються Замовнику з відмітеою про відповідність якості продукції, скріплений підписом і печаткою УкрНДІ "Ресурс".

Факт поставки та закладення масла солодковершкового до державного матеріального резерву підтверджується приймальними актами (за формою № Р-11) та відповідними видатковими накладними, а саме:

№013336 від 25.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000113 від 19.11.2010р.;

№013337 від 25.11.2010р.,видаткова накладна № РН 0000114 від 19.11.2010р.;

№013337 від 25.11.2010р., видаткова накладна №РН 0000114 від 19.11.2010р.;

№013331 від 19.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000112 від 18.11.2010р.;

№ 013331 від 19.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000112 від 18.11.2010р.;

№ 013338 від 13.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000117 від 22.11.2010р.;

№ 013338 від 13.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000119 від 22.11.2010р.;

№ 013338 від 13.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000118 від 22.11.2010р.;

№ 013341 від 13.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000125 від 01.12.2010р.;

№013340 від 15.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000126 від 08.12.2010р.;

№ 013342 від 16.11.2010р., видаткова накладна № РН 0000127 від 08.12.2010р.;

№ 010730 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000120 від 15.12.2010р.;

№ 012377 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000121 від 15.12.2010р.;

№ 012426 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000122 від 15.12.2010р.;

№ 010730 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000123 від 16.12.2010р.;

№ 012426 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000124 від 16.12.2010р.;

№ 012377 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000128 від 16.12.2010р.;

№ 012377 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000130 від 17.12.2010р.;

№012426 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000131 від 17.12.2010р.;

№ 012426 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000132 від 17.12.2010р.;

№ 010733 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000133 від 20.12.2010р.;

№ 010734 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000134 від 20.12.2010р.;

№ 010733 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000135 від 20.12.2010р.;

№ 010733 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000136 від 20.12.2010р.;

№ 010735 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000139 від 20.12.2010р.;

№ 013351 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000147 від 21.12.2010р.;

№ 013353 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000149 від 22.12.2010р.;

№ 013357 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000137 від 23.12.2010р.;

№ 013358 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000140 від 23.12.2010р.;

№ 013354 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000148 від 23.12.2010р.;

№ 010737 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000141 від 23.12.2010р.;

№ 010737 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000142 від 24.12.2010р.;

№ 010739 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000143 від 24.12.2010р.;

№ 010738 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000144 від 24.12.2010р.;

№ 012424 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000145 від 24.12.2010р.;

№ 013356 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000150 від 24.12.2010р.;

№ 013355 від 24.12.2010р., видаткова накладна № РН 0000151 від 24.12.2010р.

Листом № 175 від 25.12.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»було передано до Державного комітету України з державного матеріального резерву документи про якість продукції, приймальні акти (форма № Р-11), податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні на продукцію у кількості 879,960 тонн, на загальну суму 45887274,12 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року розрахунки за поставлену продукцію проводяться замовником шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника після проведення перевірки якісних показників продукції на комбінаті державного резерву та отримання приймального акту (форми № Р-11) відповідно до виставленого рахунку.

Відповідно до п.4.2. Договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року, для оплати, до виставленого рахунку, додаються: приймальний акт, податкова накладна, документи про якість продукції.

Відповідно до п. 4.3. договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року Державний комітет України з державного матеріального резерву проводить розрахунок кожної партії продукції протягом 10 (десяти) банківських днів змоменту надання замовнику документів, передбачених у п.4.2 договору. Остаточні розрахунки за весь обсяг поставленої продукції маютьбути здійснені до 31.12.2010 року.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем було передано до Державного матеріального резерву документи про якість продукції, приймальні акти (форма Р-11), податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні на продукцію у кількості 879,960 тонн, всього на загальну суму 45887274,12 грн.

Державний комітетет України з державного матеріального резерву частково розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест» за отриману продукцію та перерахував кошти, а саме: 01.12.2010р. –5 214 700,00грн., 15.12.2010р. –2 607 350,00грн., 17.12.2010р. –4 171 760,00 грн., 21.12.2010р. –2 085 880,00 грн., на загальну суму 14 079 690,00 грн., що підверджується довідкою позивача № 23 від 02.03.2011року та довідкою відповідача №527/0/4-11 від 03.02.2011 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що згідно ст.ст. 253-255 Цивільного кодексу України, відповідач зобов‘язаний був оплатити повну вартість поставлених та закладених до державного матеріального резерву 879,960 тонн продукції до 31.12.2010 року включно.

Державний комітетет України з державного матеріального резерву не виконав свої зобов‘язання, щодо оплати поставленої на адреси державних організацій, що належать до сфери управління відповідача продукцію на загальну суму 31807584,12 грн.

Факт закладення продукції, сума заборгованості, порушення відповідачем строків її оплати, визнається у відзиві на позовну заяву та підтверджується представником відповідача у судових засіданнях.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача - склала 31807584,12 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

          Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв»поставка матеріальних цінностей до державного матеріального резерву –закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання. Закладення матеріальних цінностей до державного резерву- прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві.

          За своїм змістом Договір про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010р. є договором поставки, правове регулювання відносин якого здійснюється, зокрема, відповідно до норм ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, ст. 712 Цивільного кодексу України.

          Згідно з ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов‘язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов‘язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпоряджих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

          Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року обумовлює обов‘язок відповідача здійснити оплату поставленої товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест» продукції в залежності від надходження з Державного бюджету України грошових коштів на рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву для подальшого їх перерахування позивачу, що здійснив закладення матеріальних цінностей до державного матеріального резерву.

В силу ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державний матеріальний резерв» щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечується відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про державний матеріальний резерв» передбачено, що фінансування операцій, пов‘язаних з накопиченням (приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштівдержавного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізаціїматеріальних цінностей державного резервув порядку освіження, позивачння та розбронювання.

          Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про державний матеріальний резерв» на Державний комітет України з державного матеріального резерву покладено повноваження по розробці пропозицій до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування системи державного резерву; здійснення розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором).

          Таким чином, відповідач зобов‘язаний був забезпечити визначення у Законі України про Державний бюджет України на 2011 рік бюджетне призначення та асигнування для фінансування у січні 2011 року оплати вартості поставленого та закладеного позивачем до державного матеріального резерву продукції за рахунок державного бюджету України на поточний рік та коштів, отриманих від реалізації матеріальнихцінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

          Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.

Враховуючи вищевказане, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування оплати вартості поставленого та закладеного позивачем до державного матеріального резерву продукції.

          Згідно з частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідач не заперечив ціну позову та поставлена продукція за Договором про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1337п-2010 від 05.11.2010 року за знаходиться на складах Державного комітету України з державного матеріального резерву та необхідне для потреб держави позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31807584,12 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, р/р 35215004003272, 35222008003272, 35221010003272, 35225016003272, 37119001003272, 37119012003272, 37110022003272, 37316020003272 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Інвест»(01103, м. Київ, вул Кіквідзе, 12, код ЄДРПОУ 33997559, р/р 260020367001 в ПАТ «КОНВЕРСБАНК», код банку 339339) 31 807 584 (тридцять один мільйон вісімсот сім тисяч п‘ятсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп. –заборгованості, 25500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн.00 коп.- витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий суддя М.Г. Хоменко

Судді А.В. Митрохіна

М.В. Пасько

Дата підписання рішення: 29.04.2011