Рішення № 15151528, 13.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11 Справа № 24/5009/1027/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариство “Кримелектромашторг” (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”(69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського, 45)

про стягнення 3 845,25 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність від 10.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

03.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Кримелектромашторг” (надалі ВАТ “Кримелектромашторг”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон” (далі - ТОВ “Аквілон”) про стягнення з відповідача 3 845,53 грн., з яких: 3 712,02 грн. основного боргу за поставлений товар згідно накладних, 101,15 грн. - інфляції та 33,26 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 03.03.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/1027/11, судове засідання призначено на 13.04.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 13.04.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач в судове засідання 13.04.2011р. не зявився, надав суду заяву в якій вказує, що 10.03.2011р. відповідач сплатив основний борг за отриманий товар в сумі 3 712,02 грн. У звязку з чим просить суд провадження у справі в цій частині припинити. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 101,15 грн. інфляції та 33,26 грн. річних підтримав у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує ст. 625 ЦК України, просить позов в цій частині задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що відповідно до акту звірки, складеного з боку відповідача для підтвердження розрахунків між сторонами за період з 31.12.2010р. по 07.04.2011р. заборгованість склала 3 712,02 грн. Заборгованість погашено в повному обсязі на протязі 7 днів з моменту отримання позовної заяви, про що свідчить виписка з банківської установи № 319770 від 10.03.2011р. Тобто будь-які невиконані зобов'язання відсутні, а тому вимоги позивача щодо стягнення 101,15 грн. інфляційних втрат та 33,26 грн. річних є безпідставними. За таких обставин, просить суд в задоволені позову відмовити.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на накладні, згідно яких в період з 10.08.2010р. по 21.10.2010р. відповідачу передано товар, факт отримання якого підтверджується довіреностями, що видані уповноваженій особі відповідача (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи).

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обовязковість письмової форми договору купівлі-продажу.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у поставці товару, а обовязки відповідача - в оплаті отриманого товару.

З матеріалів справи слідує, що згідно накладних позивач здійснив відповідачу поставку товару.

Про прийняття відповідачем запропонованих умов купівлі - продажу свідчить самі накладна, підпис відповідача на цих накладній та довіреності, що підтверджує факт отримання товару.

Виходячи з цього, у відповідача виник обовязок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На адресу відповідача було надіслано претензії від 01.11.2011р. № 1069 та від 12.01.2011р. № 42 про сплату боргу, що підтверджується фіскальними чеками.

Претензії відповідачем задоволені частково, внаслідок чого на час звернення з позовом до суду сума основного боргу становила 3 712,02 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2011р., тобто після звернення з позовом до суду відповідачем сплачено 3 712,02 грн., про що свідчить платіжне доручення від 10.03.2011р. № 319770.

Отже, на час розгляду справи в суді сума основного боргу відповідачем погашена в повному обсязі.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 712,02 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Враховуючи розрахунок позивача розмір 3 % річних за період з 12.11.2010р. по 28.02.2011р. становить 33,26 грн., інфляційні витрати 101,15 грн. за період листопад 2010р. лютий 2011р. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”(69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського, 45, п/р 26009001000058 у ВАТ “МОТОР-БАНК” м. Запоріжжя, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33869975) на користь відкритого акціонерного товариство “Кримелектромашторг” (95047, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3 км, п/р 26006047063701 в ПАТ “Сведбанк” в м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 05512035) 33 (тридцять три) грн. 26 коп. - 3% річних, 101 (сто одну) грн. 15 коп. інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 712,02 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 18.04. 2011