Рішення № 15151484, 04.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" травня 2011 р. Справа № 5/176-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіна Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача-1: ОСОБА_1. - довіреність №11-4688/11/01 від 03.09.10р.;

від позивача-2: ОСОБА_2. - доручення №1281/30/2-10 від 22.03.10р.;

від відповідача: ОСОБА_3. - довіреність від 22.02.11р.;

від третьої особи: ОСОБА_4. - довіреність №12/2 від 04.01.11р.;

прокурор: Алексєєв С.М. - сл. посвідчення №99.

розглянув справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир) та 2) Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" (с. Миролюбівка Попільнянського району)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,0 га для складування розкривних порід за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району, що розташована в районі західної границі земельного відводу кар'єру, а також привести вищезазначену земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, у якому вона була до самовільного зайняття - складування на ній розкривних порід.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.04.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державну екологічну інспекцію в Житомирській області.

Прокурор та представники позивачів позов підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В усному порядку зазначила, що позовні вимоги стосуються земельної ділянки, місцезнаходження якої конкретно не визначено, що, на її думку, також є підставою для відмови у позові, оскільки не зрозуміло, про яку саме ділянку йдеться у позові.

Прокурор та представники позивачів, в усному порядку пояснили, що земельна ділянка, незаконне користування якою стало підставою для звернення до суду, в установленому порядку на місцевості не виділялася, її межі не встановлювалися, тому заперечення відповідача є безпідставними.

Представник третьої особи на стороні позивачів позов прокурора підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив прокурор у позовній заяві, в результаті проведеної Житомирською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Попільнянського району, виявлено факт самовільного зайняття ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" (відповідач у справі) земельної ділянки, що відноситься до земель запасу Миролюбівської сільської ради площею 3,0 га в районі західної границі земельного відводу (Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів) для виробничої діяльності під складування розкривних порід, що утворюються в процесі розробки кар'єру.

На підтвердження вказаних обставин прокурор надав акт перевірки Державною екологічною інспекцією в Житомирській області 12, 14 листопада 2008 року дотримання вимог природоохоронного законодавствава (а.с.7-9), постанову Державної екологічної інспекції в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення від 14.11.08р. №1864/5 (а.с.14), претензію від 25.05.09р. (а.с.17), розрахунок розміру шкоди та квитанцію про її сплату (а.с.16), акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.10р. (а.с.10-12).

Вважає, що незаконними діями відповідача порушено приписи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України "Про плату за землю".

В обгрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на ст. ст. 211, 212 Земельного кодексу України.

Пояснив, що Житомирську обласну державну адміністрацію (позивач-1) визначено позивачем по справі на підставі ст.17 Земельного кодексу України та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, є, відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, Держкомзем України та його територіальні органи на місцях, до яких відноситься Головне управління Держкомзему у Житомирській області (позивач-2), позов пред'явлено також в інтересах Управління.

Відповідач, у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 117-119), посилаючись на п. 1.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого державним комітетом України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312, вказав, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи. Зауважив, що здійснення перевірки стану дотримання земельного законодавства державними інспекторами встановлено згідно п. п. 4.1,4.3, 5.1, 5.6, 6.1-6.7 Порядку, згідно яких державний інспектор, зокрема, складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в акті, зокрема, наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки... Тому акти перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, на які посилається прокурор у позовній заяві, які складені Державною екологічною інспекцією та стосуються дотримання вимог природоохоронного і екологічного законодавства, а не питання земельного законодавства, не являються належними доказами по справі. У вказаних актах відсутня план-схема земельної ділянки, не конкретизовано її межі стосовно інших землекористувачів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін та інших учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Так, підставою звернення прокурора до суду є порушення відповідачем вимог чинного законодавства - ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, а саме факт самовільного зайняття земельної ділянки за відсутності документів, що посвідчують право на земельну ділянку та, як наслідок, факт відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.

Враховуючи заперечення відповідача стосовно того, що акти, на яких грунтуються позовні вимоги, складені Державною екологічною інспекцією та стосуються дотримання вимог природоохоронного і екологічного законодавства, а не питання земельного законодавства, тому не можуть бути належними доказами по даній справі, та враховуючи твердження про те, що перевірку дотримання вимог земельного законодавства здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91р., державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.а ч.1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки

Відповідно до п. 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Житомирській області, основними завданням Інспекції є зокрема, участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), та інше (а.с. 142-145).

Тобто, документи, на які посилаються прокурор та позивачі складені інспекцією в межах повноважень останньої.

При цьому, дійсно, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого державним комітетом України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312 встановлено, що цей Порядок установлює процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки (п.1.1 Порядку).

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи (п. 1.2 Порядку), що відповідає приписам ст.9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.03р.

Однак, враховуючи, що позов, в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації, подано прокурором, оскільки саме здійсненою прокуратурою перевіркою встановлено факт самовільного зайняття ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" земельної ділянки, що відноситься до земель запасу Миролюбівської сільської ради площею 3,0 га в районі західної границі земельного відводу (Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів) для виробничої діяльності під складування розкривних порід, що утворюються в процесі розробки кар'єру, вказані заперечення відповідача стосовно належності актів, як доказів по факту порушення, а також заперечення щодо відсутності документації, складеної держкомземом, у відповідності до п. п. 4.1,4.3, 5.1, 5.6, 6.1-6.7 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, суд вважає безпідставними.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки.

Враховуючи викладене, важливим є доведення існування, як на дату звернення до суду, так і на дату вирішення спору самого факту існування вищевказаного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 12, 14 листопада 2008 року Державною екологічною інспекцією була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" при розробці Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів, на підставі якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 7-9).

Як встановлено перевіркою (п.5 Акту (а.с.8)), Договір оренди укладено на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 40,5549 га, яка знаходиться на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району на 20 років. Земельна ділянка передана на в оренду для розробки Лозовиківського родовища гранитів, цільове призначення земельної ділянки- землі-гірничо-видобувної промисловості...

...В процесі виробничої діяльності по розробці Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" здійснено використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів під складування розкривних порід в районі західної границі земельного відводу. Розмір ділянки становить 3,0 га, висота відвалу від 10 до 10 м. Складування розкривних порід здійснено в прибережній захисній смузі водного обєкту (порушення ст.ст. 60,61,125,126 Земельного кодексу України).

До справи також надано здійснений Державною екологічною інспекцією в Житомирській області розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на загальну суму 1424,80грн. (а.с.16).

14.11.08р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області винесено постанову №1864/5 про накладання адміністративного стягнення на голову правління ВАТ "Попільнянський спецкар'єр", зокрема, за самовільне зайняття земельної ділянки під розміщення відвалу розкривних порід площею 3,00га. (а.с. 14).

25.05.09р. екологічною інспекцією була направлена на адресу відповідача претензія про відшкодування у місячний термін заподіяної державі шкоди в сумі 1424,80грн. (а.с. 17).

Платіжним дорученням 03.06.09р. відповідач сплатив кошти в розмірі 1424,80грн., нараховані за вищевказане правопорушення, на рахунок Державної екологічної інспекції (а.с. 15).

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" при здійсненні надрокористування на Лозовиківському родовищі гранітів, мігматитів (а.с. 10-12) Державної екологічної інспекцієї від 26.05.10р. (п. 7 (а.с. 11) вбачається, що перевіркою виявлено недотримання підприємством обмеження господарської діяльності в прибережно захисній смузі р. Унава, а саме склади відсіву розміщено з північної сторони земельного відводу в прибережно захисній смузі зазначеної річки (порушення ст.ст. 60,61 Земельного кодексу України, ст.ст. 88,89 Водного кодексу України). 29.12.08р. за порушення вимог природоохоронного законодавства Головним Державним інспектором з ОНПС Житомирської області винесено рішення №23/5 про тимчасове зупинення господарської діяльності ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" на земельній ділянці площею 3 га. На час перевірки зазначене рішення виконується, господарська діяльність на зазначеній ділянці не проводиться.

Матеріали справи також містять вищевказане рішення від 29.12.08р. (а.с. 148), яке прийнято, зокрема, внаслідок того, що ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" проводило господарську діяльність на земельній ділянці площею 3 га, розташованої з західної сторони гірничої виробки, яку використовує під складування розкривних порід Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 124,125,126 Земельного кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що листом №313 від 18.11.10р. відповідач звертався до Обласної державної адміністрації з проханням направити на розгляд районної комісії з розгляду питання пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу загальною площею 3,6001 га ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" в користування на умовах оренди для розробки Лозовиківського родовища гранітів за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (а.с. 92).

24.12.10р. Житомирською обласною державною адміністрацією направлено лист Попільнянській районній державній адміністрації, у якому відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України та Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого постановою КМУ від 23.12.09р. №1420, направлено на розгляд Комісії проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" в межах Миролюбівської сільської ради (а.с. 93).

Листом від 12.01.11р. Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Попільнянської районної державної адміністрації, повідомила відповідача, що питання щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу, загальною площею 3,6001 га ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" в користування на умовах оренди для розробки Лозовиківського родовища гранітів за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області буде розглянуто на засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою 14.01.11р. (а.с. 94).

Саме у зв'язку з діями відповідача, направленими на врегулювання спірних питань та усунення предмету спору, шляхом узаконення користування спірною земельною ділянкою (а.с. 34,35), за неодноразовими клопотаннями відповідача відкладався розгляд справи.

При цьому, суд звертає увагу, що у вищенаведених листах земельна ділянка також не має додаткових ідентифікуючих ознак, однак згідно заяви відповідача, його дії були спрямовані саме на документальне оформлення користування спірною земельною ділянкою, що, як зазначено в заяві, могло усунути предмет спору. З вказаного вбачається обізнанність відповідача про те, якої саме ділянки стосується предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, а також пояснення позивачів та прокурора, що земельна ділянка, незаконне користування якою стало підставою для звернення до суду, в установленому порядку на місцевості не виділялася, її межі не встановлювалися, тому заперечення відповідача, щодо необхідності додаткової ідентифікації спірної земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю її план-схеми та конкретизації її меж стосовно інших землекористувачів, на думку суду, є безпідставними.

За змістом ст.ст.13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. "а" ст. 17 Земельного Кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 6 Закону від 9 квітня 1999 р. N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Крім того, відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Такими документами є державний акт, цивільно-правова угода, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які розпорядження Житомирської обласної держаної адміністрації щодо передачі у власність чи користування відповідачу спірної земельної ділянки.

Документів, які посвідчують право користування спірною земельною ділянкою відповідачем не надано.

Тобто, відповідач, в порушення вимог ст.ст.116, 125, 126 Земельного кодексу України, дійсно, без достатніх правових підстав зайняв земельну ділянку площею 3,0 га, що розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області для складування на ній розкривних порід.

Статтею 212 Земельного кодексу Україні, встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідач викладених у позовній заяві обставин щодо самовільного зайняття земельної ділянки не спростував, доказів її звільнення та приведення у стан, не гірший порівняно з тим, у якому вона була до самовільного зайняття - складування на ній розкривних порід, суду не надав, їх відсутність не заперечив. На дату вирішення спору, ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" не оформив правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, що підтвердив його представник у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32,33,34,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Відкритому акціонерному товариству "Попільнянський спецкар'єр" (13524, Житомирська обл., Попільнянський р-н., с. Миролюбівка, ідентифікаційний код 03443732) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,0 га, для скадування розкривних порід за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району, що розташована в районі західної границі земельного відводу кар'єру (Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів), та зобов'язати відповідача привести вказану земельну ділянку у стан, не гірший, порівняно з тим, у якому вона була до самовільного зайняття - складування на ній розкривних порід.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" (13524, Житомирська обл., Попільнянський р-н., с. Миролюбівка, вул. Червоноармійська, 66, ідентифікаційний код 03443732) в доход Державного бюджету України:

- 85,00грн. державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 10 травня 2011 року.

Друк:

1 - у справу

2,3 - позивачам

4 - відповідачу

5,6 - прокурору

7 - третій особі