Рішення № 15151323, 26.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 37/69пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова Компанія”, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район Київської області, ідентифікаційний код 31778064

до Відповідача 1: Закритого акціонерного товариства „Бахмутський аграрний союз”, с. Новолуганське, Артемівський район Донецької області, ідентифікаційний код 25099117

та Відповідача 2: Закрите акціонерне товариство „Юг Агро”, сел. Зоря Донецької області, ідентифікаційний код 32577534

про: витребування майна з чужого незаконної володіння автомобіля вартістю 548056,70грн. та визнання права власної на автомобіль

із залученням до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ”, м. Харків, ідентифікаційний код 34391740

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю б/н від 12.03.2011р.);

від Відповідача 1 не зявився;

від Відповідача 2 ОСОБА_2. (за довіреністю №31 від 18.04.2011р.);

від Третьої особи не зявився

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України судовий розгляд 14.03.2011р. здійснювався із фіксацією у протоколі судового засідання, а з 28.03.2011р. - за допомогою технічних засобів аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.03.2011р. на 28.03.2011р., з 28.03.2011р. на 11.04.2011р., з 11.04.2011р. на 26.04.2011р.

У судовому засіданні 26.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова Компанія”, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район Київської області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Бахмутський Аграрний Союз”, с. Новолуганське, Артемівський район Донецької області (далі Відповідач 1) про витребування та зобовязання передати Позивачу автомобіль.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на приналежність йому спірного майна та ненадання ним повноважень іншим особам відносно розпорядження таким автомобілем і перебування майна в заставі; встановлення виїзною комісією фактичного місцезнаходження автомобіля у Закритого акціонерного товариства „Бахмутський аграрний союз” і ухилення останнього від його повернення.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає правоустановчі документи; договір відповідального зберігання №ЮсА-00001/162 від 10.06.2008р. з додатковою угодою №1; акт приймання-передачі автомобіля від 23.01.2009р.; договір застави товарів №12 CL/PL 3 від 01.06.2009р.; договір на закупівлю транспортних засобів №63-2008 від 11.02.2008р.; транспортну накладну №38 від 14.04.2008р; інвойс №37557 від 29.03.2008р.; платіжне доручення в іноземній валюті №29 від 28.07.2008р.; меморіальний ордер №29 від 28.07.2008р.; вантажну митну декларацію; лист-вимогу від 25.12.2009р. про повернення техніки від 25.12.2009р.; акт огляду транспортного засобу від 28.12.2009р.; вимогу про повернення автомобіля від 01.11.2010р.; акт огляду транспортного засобу від 24.11.2010р.; балансову довідку про вартість автомобіля; лист від ПАТ „Індекс-Банк” від 19.11.2010р.; фотознімки автомобіля; наказ про відрядження №63 від 22.11.2010р.; посвідчення про відрядження від 22.11.2010р.; проїзні документи від 23.11.2010р.; договір поставки №0307 від 05.10.2009р.; акт приймання-передачі автомобіля від 07.10.2009р..

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував посиланням на ст.ст. 16, 230, 236, 526, 658, 944 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.87-118 т.1, а.с.а.с.4-10, 12-14, 114-131 т.2, а.с.21 т.3), у тому числі:

- заяву про зміну предмету позову №13/03/8.01/006-11 від 12.03.2011р., за якою Позивач просить визнати недійсним договір поставки №0307 від 05.10.2009р. разом з усіма додатками до нього; визнати право власності ТОВ „Українська Торгово-Промислова Компанія” на автомобіль Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849; витребувати у ЗАТ „Бахмутський Аграрний Союз” та зобовязати передати ТОВ „Українська Торгово-Промислова Компанія” автомобіль Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, результати розгляду питання про прийняття якої (заяви) відображені судом в ухвалі від 14.03.2011р. (а.с.122 т.1);

- пояснення від 14.03.2011р. із тотожними до викладених у позові підстав заявлених вимог;

- клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, залучення співвідповідача і витребування доказів, результати розгляду яких відображені в ухвалах суду від 28.03.2011р. та від 11.04.2011р. (а.с.а.с.18-21, 134-135 т.2).

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №163 від 25.03.2011р. (а.с.а.с. 127-129 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на: розірвання договору поставки №0307 від 05.10.2009р., укладеного Відповідачем 1 з ТОВ „Компанія „ВТЛ” , і неможливість його сприйняття у якості доказу; наявність укладеного між Позивачем та ТОВ „Компанія „ВТЛ” дилерського договору, який зумовлює законність реалізації останнім на користь Відповідача 1 спірного майна.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем 1 надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 130-152 т.1, а.с.а.с.1-3, 28-111 т.2, а.с.а.с.2-19 т.3), у тому числі пояснення №193 від 08.04.2011р., в яких наголошено на: набутті Відповідачем 1 спірного майна у ТОВ „Компанія „ВТЛ” внаслідок зміни предмету укладеної раніше угоди купівлі-продажу іншого майна, що було оплачене Відповідачем 1, але не поставлене; не надання Продавцем переліку документів, не обхідних для постановки спірного майна на реєстраційний облік та визнання права власності Відповідача 1 на це майно рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. у справі №34/166пд; відмові МРЕВ у здійсненні реєстрації автомобіля на підставі вказаного судового рішення через відсутність досліджень та іспитів, що згодом були проведені; визнанні незаконним відмови у реєстрації автомобіля та зобовязання Управління ДАІ ГУУМВС України в Донецькій області здійснити реєстрацію приналежного Відповідачеві спірного майна згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010р. у справі №2а-26967/10/0570; здійсненні державної реєстрації спірного автомобіля за Відповідачем 1 та його подальшої реалізації на користь ЗАТ „Юг-Агро”.

Ухвалою від 22.02.2011р. суд залучив до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ”, м. Харків.

Її представник у судове засідання 11.04.2011р. зявився, проте своєї позиції по суті спору до відома суду не довів та витребуваних документів не надав, в тому числі в подальшому, після відкладання розгляду справи.

Ухвалою від 28.03.2011р. суд залучив спочатку у якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство „Юг Агро”, сел. Зоря, Донецької області, проте ухвалою від 11.04.2011р. статус цієї особи в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України був змінений на Відповідача 2.

Відповідач 2 надав відзив на позов №68 від 19.04.2011р. (а.с.а.с.138-139 т.2), яким проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на законність відплатного набуття у Відповідача 1 спірного майна у свою власність і презумпцію правомірності такого набуття і відповідної угоди.

В підтвердження своєї позиції та виконання вимог суду Відповідач 2 надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.140-151 т.2).

У судовому засіданні присутні представники Позивача та Відповідача 2 підтримали свою позицію викладену письмово, при цьому представник Позивача підтвердив надходження коштів від Третьої особи з часткової оплати спірного майна згідно представлених Відповідачем 1 банківських виписок і достатності представлених останнім відомостей щодо підстав реєстрації автомобіля, а також заявив усне клопотання про витребування доказів у депозитарія та реєстратора Відповідача 2 відносно складу його акціонерів задля зясування факту повязаності осіб із Відповідачем 1. Представник Відповідач 2, заперечуючи проти означеного клопотання Позивача, на запитання суду повідомив, що спірне майно фізично знаходиться у володінні Закритого акціонерного товариства „Юг-агро”.

Представники Відповідача 1 та Третьої особи у судове засідання без пояснення причин не зявилися.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених учасників справи та ненадання ними окремих документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дійсно, всім учасникам справи було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання окремих учасників здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008р. між Позивачем (Імпортер) та Третьою особою (Дилер) укладений дилерський договір №05Д (а.с.а.с.120-127 т.2), згідно умов п.п. 1.1, 10.1 якого Імпортер надає повноваження дилеру здійснювати демонстрацію, продаж і обслуговування вантажних автомобілів виробництва торгівельної марки Ford на території Харківської області, Дніпропетровської області, Автономної республіки Крим, строком на 1 рік, але в будь-якому випадку - до моменту його повного виконання.

Згідно п. 1.3. цього договору Дилер від свого імені самостійно укладає договори купівлі-продажу з безпосередніми покупцями.

10.06.2008р. між Позивачем (Поклажодавець) та Третьою особою (Зберігач) укладений договір відповідального зберігання №ЮсА-00001/162 (а.с.а.с. 23-25 т.1), згідно п.п.1.1, 3.4 якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання транспортні засоби (майно) на 1 місяць з моменту їх фактичної передачі, за плату.

Згідно п.8.1. договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 (одного) року, але в іншому випадку - до моменту його повного виконання.

Відповідно до умов п. 2.4.1 договору Поклажодавець має право витребувати майно, яке передано Зберігачу на зберігання, в будь-який час. В свою чергу, Зберігач не має права використовувати передане йому на зберігання майно (п.2.5), а право власності на майно, передане на зберігання, належить Поклажодавцю (п.8.2.)

23.01.2009р. на виконання умов договору зберігання Позивачем був переданий Третій особі автомобіль (далі спірне майно/автомобіль) марки Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, колір-синій, 2008р. випуску (майно), вартістю 800000,00грн. на зберігання в м. Харкові, про що був складений відповідний акт приймання-передачі автомобіля на зберігання (а.с.26 т.1).

В перебігу дії договору між сторонами укладена додаткова угода №1 від 09.06.2009р. (а.с.27 т.1), згідно якої сторони продовжити термін дії договору на 1 рік.

В подальшому, 11.05.2010р. Позивач (Постачальник) та Третя особа (Покупець) уклали договір купівлі-продажу №ЮсА-00001/131 (а.с.а.с.128-131 т.2), згідно умов п.1.1. якого Постачальний зобовязується передати у власність Покупцю автомобіль вантажний самоскид Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску, вартістю 469166,67грн. в т.ч. ПДВ 93833,33грн., всього 563000,00грн.

При цьому, згідно представлених копій банківський виписок (а.с.а.с.17-19 т.3), достовірність змісту яких підтверджена представником Позивача у судовому засіданні 26.04.2011р., та бухгалтерської довідки Позивача (а.с.21 т.3) останнім було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ” в рахунок оплати вартості цього автомобіля 46000грн.

01.07.2009р. між Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк” (Заставодержатель) та Позивачем (Заставодавець) укладений договір застави товарів №12 CL/PL 3 (а.с.а.с.28-33 т.1), згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.2.1, 1.2.1.1 якого Заставодавець з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №12 CL від 04.03.2008р. (повернення кредиту в розмірі еквівалентному 1263800,00доларів США у строк не пізніше 31.12.2009р.) передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу визначені договором товари.

Зі змісту положень п.п. 2.2., 2.3. цього договору вбачається, що до предмету застави включене і спірне майно із вказівкою про його місцезнаходження в м. Вишневому Київської області на умовах договору, укладеного Позивачем з ТОВ „ВіДі Термінал Калинівка”. При цьому, Застоводавець не має права без згоди Заставодержателя змінювати місцезнаходження предмету застави та передавати його на зберігання третім особам.

Згідно умов п. 4.1.1 договору Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності та враховується ним на балансі на рахунку 28 „товари на складі”, що на дату укладення цього договору підтверджується, в тому числі, але не виключно:

-довідкою Заставодавця №13/02/8.04/108-09 від 29.05.2009р.;

-договором на закупівлю транспортних засобів №63-2008 від 11.02.2008р., укладеним між корпорацією Ford Otomotiv Sanayi Anonim Sirketi та Заставодавцем (а.с.а.с.34-47 т.1), що підтверджується транспортною накладною №38 від 14.04.2008р. та інвойсом №37557 від 29.03.2008р., платіжним дорученням в іноземній валюті №29 від 28.07.2008р. та меморіальним ордером №29 від 28.07.2008р. (а.с.а.с.48-53 т.1);

-договором на закупівлю транспортних засобів №3056, укладеним між корпорацією Ford Otomotiv Sanayi Anonim Sirketi та Заставодавцем;

- договором на закупівлю транспортних засобів №3059, укладеним між корпорацією Ford Otomotiv Sanayi Anonim Sirketi та Заставодавцем;

-вантажно-митними деклараціями на Предмет застави (у кількості 9шт).

15.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ВТЛ” (Продавець) та Відповідачем 1 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу продукції №07/15 (а.с.а.с.34-36 т.2), згідно умов п. 1.1. якого продавець продає, а Покупець отримує полу причеп цистерну для транспортування комбікорму 964808 (з під»ємною віссю), у кількості 1шт., вартістю 546000,00грн. в т.ч. ПДВ.

Положення 8.1. цього договору встановлювали відповідальність Продавця за прострочення поставки товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару.

22.08.2008р. між сторонами укладена додаткова угода №1 (а.с. 37 т.2), в якої сторони домовились, що Покупець додатково покупає запасний комплект на товар обручки ущільнювальні до верхніх люків, у кількості 5шт., комплект пневмобалонів, у кількості 6шт., вартістю 26400,00грн. в т.ч. ПДВ.

На виконання грошових зобовязань за цим договором Відповідачем здійснені платежі у загальному розмірі 450000грн. (а.с.а.с.48-50 т.2, а.с.а.с.5-7 т.3), що підтверджувалися угодами сторін від 19.02.2009р., 12.05.2009р., 22.07.2009р. та 05.10.2009р. (а.с.а.с.38-42 т.2), якими також вносилися зміни до порядку виконання зобовязань щодо постави і доставки обєкту продажу із визначенням остаточної дати поставки до 30.11.2009р.

15.11.2009р. Продавець отримав від Покупця претензію №656 від 03.11.2009р. з розрахунками (а.с.а.с.43-47 т.2) у звязку із порушенням зобовязань щодо поставки товару на загальну суму 650000грн., яка листом 15.12.2009р. (а.с.51 т.2) визнана Третьої особою в повному обсягу.

26.01.2010р. між сторонами укладена додаткова угода №6 (а.с. 52 т.2) про зміну предмету і окремих умов договору купівлі-продажу №07/15 від 15.07.2008р., згідно якої ТОВ „Компанія „ВТЛ” зобовязалось передати у власність Відповідача 1 вантажний самоскид Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску (спірне майно) вартістю 650000грн.

При цьому, сторонами цього ж дня був розірваний (а.с.130 т.1) договір поставки №0307 від 05.10.2009р. (а.с.а.с.72-75 т.1) відносно цього ж самого спірного автомобіля

05.02.2010р. на виконання своїх зобовязань, визначених додатковою угодою №6 до договору купівлі-продажу №07/15 від 15.07.2008р., Продавець передав, а Покупець прийняв автомобіль, про що були складений відповідний акт приймання передачі, видаткова і податкова накладні від 05.02.2010р. (а.с.а.с.58-60 т.2).

В свою чергу, грошові зобовязання Відповідача 1 з оплати переданого спірного майна перед Третьої особою припинені актом заліку зустрічних однорідних вимог від 05.02.2010р. (а.с.61 т.2), за змістом якого в рахунок оплати придбаного автомобіля зараховані здійснені за договором купівлі-продажу №07/15 від 15.07.2008р. платежі в загальному розмірі 450000грн. та нараховані проценти і штрафні санкції у розмірі 200000грн.

17.03.2011р. Відповідач 1 надіслав (а.с.а.с.63, 66 т.2) Третій особі лист №149 від 15.03.2010р. (а.с. 62 т.2) з вимогою в триденний термін надати повний пакет документів. необхідних для постановки вантажного самоскиду Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску на облік в органах ДАІ, що виконано не було.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. у справі №34/166пд (а.с.а.с. 67, 68 т.2) за Закритим акціонерним товариством „Бахмутський аграрний союз” було визнано право власності на автомобіль Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску. Це рішення містить висновок суду про правомірність придбання Закритим акціонерним товариством „Бахмутський аграрний союз” спірного майна у Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ” за договором купівлі-продажу №07/15 від 15.07.2008р. Згідно відмітки означене рішення набрало законної сили 25.08.2010р.

Відповідач листом №552 від 16.09.2010р. (а.с.69 т.2) звернувся до начальника відділення РЕР ДАІ м. Артемівська Донецької області з проханням провести державну реєстрацію спірного автомобіля на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. по справі №34/166пд, однак листом №2025 від 25.09.2010р. (а.с.70, 71 т.2) начальником відділення РЕР м. Артемівська Донецької області відмовлено у такій реєстрації з посланням на відсутність певних документів, визначених Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причипів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими Постановою КМУ №1388 від 07.09.1998р. та наявність виданої Позивачеві вантажно-митної декларації на цей автомобіль (а.с.а.с.54, 55 т.1)

06.10.2010р. за заявкою Відповідача випробувальною лабораторією ПП „Параметр-Ц” були проведені випробування вантажного самоскиду Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску на предмет відповідності вимогам ДСТУ і реєстрації в системі УкрСЕПРО (а.с.а.с. 72-90 т.2). За результатами випробувань був виданий сертифікат відповідності на вищевказаний вантажний самоскид №671138 серії ВВ від 06.10.2010р. (№ в реєстрі UA1.162.0125336-10) (а.с. 91 т.2).

08.10.2010р. фізичної особою - підприємцем Бикодоровим В.М. було проведено автотоварознавче дослідження спірного автомобіля, згідно складеного акту за результатами його ринкова вартість на дату оцінки становить 540313,00грн. (а.с.а.с. 92-99 т.2).

03.11.2010р. виданий висновок про відповідність вказаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху Науково-дослідного центру безпеки дорожнього руху №103158 (а.с. 103 т.2).

22.12.2010р. Донецьким окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі №2а-26967/10/0570 за позовом ЗАТ „Бахмутський аграрний союз” до Управління ДАІ ДУ МВД України в Донецької області у особі відділу РЕР м. Артемівськ Донецької області, яким позовні вимоги задоволені у повному обсягу - визнано неправомірною відмову в реєстрації належного ЗАТ „Бахмутський аграрний союз” вантажного самоскиду Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску та зобовязано управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зареєструвати та провести державну реєстрацію вищевказаного спірного автомобіля, що належить Закритому акціонерному товариству „Бахмутський аграрний союз” (а.с.а.с. 104-107 т.2).

16.02.2010р. на виконання вищевказаної постанови була проведена державна реєстрація вантажного самоскиду Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску, привласнений реєстраційний номер АН6439ВО в звязку з чим виданий тимчасовий реєстраційний талон серії ДАП №786008 (а.с.2 т.2)

Позивач звертався до Третьої особи з вимогою №13/02/8.05/182-1-09 від 25.12.2009р. (а.с.56 т.1) про повернення згідно умов п.п. 2.1.9, та 2.4.1 договору відповідального зберігання №ЮсА-00001/162 від 10.06.2008р. автомобіля Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, або у разі неможливості повернення в термін 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення сплати вартість автомобіля в розмірі 800000,00грн.

28.12.2009р. представниками Позивача та Третьої особи був складений акт огляду транспортного засобу (а.с.57 т.1), за змістом якого спірне майно знаходиться на закритій території Відповідача 1, з огляду на що Позивач була складена на адресу останнього вимога №13/02/8.05/035-10 від 01.11.2010р. (а.с.58 т.1) про повернення з чужого незаконного володіння в порядку ст. 387 Цивільного кодексу України спірного автомобіля.

24.11.2010р. співробітниками Позивача був складений акт огляду транспортного засобу (а.с.59 т.1), яким встановлення перебування автомобілю Ford Cargo 3530D шасі №NMOD71TEDE8R68849 у справному стані на території Відповідача 1 (Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське):

Згідно з довідкою Позивача вартість товарного автомобіля Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, станом на 12.03.2011р. становить 548056,70грн. з урахуванням ПДВ 20% (а.с.14 т.2).

Листами №261 від 09.04.2010р. та №81 від 17.02.2011р. (а.с.а.с.140, 141 т.1) Відповідач 1 двічі пропонував Відповідачеві придбати спірне майно. Листом №50 від 18.02.2011р. (а.с.142 т.2) Відповідач 2 погодився із пропозицією щодо придбання автомобіля, вказуючи на надання часу для залучення необхідного фінансування шляхом укладання попереднього договору купівлі-продажу за наданим проектом (а.с.143 т.2) за результатами

22.02.2011р. між Відповідачем 1 (Продавець) та Відповідачем 2 (Покупець) був укладений попередній договір купівлі-продажу (а.с.144 т.2), згідно умов п.п.1.1, 3.1. якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця автомобіль вантажний самоскид Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849, номер двигуна 8R68849, колір синій, 2008р. випуску ціною 650000грн., а Покупець зобовязується прийняти та сплатити на умовах цього договору, який сторони зобовязались підписати в термін 30 календарних днів з моменту підписання цього попереднього договору купівлі-продажу.

Листом №51 від 04.03.2011р. Відповідач 2 повідомив Відповідача 1 про готовність укласти договір купівлі-продажу та здійснити оплату на узгоджених умовах, і 10.03.2011р. вказані сторони уклали договір купівлі-продажу №0068 (а.с.146 т.1), за яким Відповідач 1 (Продавець) зобовязується передати у власність Відповідача 2 (Покупець) спірний автомобіль, а Відповідач 2 зобовязується його прийняти та оплатити у відповідності до умов цього договору.

На виконання зобовязань з передачі майна сторонами 11.03.2011р. складено акт приймання-передачі спірного автомобіля (а.с.147 т.2), а Відповідачеві 2 було також виписано довідку-рахунок серії КІМ №448107 від 11.03.2011р. (а.с.148 т.2). В подальшому, 12.03.2011р. Відповідачеві 2 було видано свідоцтво про реєстрацію за ним спірного транспортного засобу. Здійснення означених реєстраційних дій відносно вказаного автомобіля на користь Відповідача 1, а потім Відповідача 2 підтверджується також відомостями Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Департаменті ДАІ МВС України Позивачу станом на 21.03.2011р.(а.с. 6, 7 т.2).

В свою чергу, на виконання грошових зобовязань з оплати придбаного майна Відповідача 2 на користь Відповідача 1 платіжним дорученням №68 від 14.03.2011р. (а.с.149 т.2, а.с.а.с.8 -10 т.3) перерахував Закритому акціонерному товариству „Бахмутський аграрний союз” 650000грн.

За таких обставин Позивач наполягає на заявлених у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову №13/03/8.01/006-11 від 12.03.2011р. (а.с.87-89 т.1) вимогах до обох залучених в межах цієї справи Відповідачів.

Відповідачі проти позову заперечив з підстав, викладених вище.

Третя особа своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довела.

Суд, з огляду на приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України відносно можливості зміни предмету позову лише до початку розгляду справи по суті, та положення ст. 58 цього Кодексу відносно можливості обєднання декількох повязаних вимог, враховуючи висновки з цього приводу, приведені в ухвалі від 14.03.2011р., розглядає справу в контексті вимог до признання за Позивачем права власності на спірний автомобіль і про витребування його з чужого незаконного володіння Відповідачів, не приймаючи до розгляду в межах цієї справи решту додаткових вимог, що не перешкоджає Позивачу їх висувати в подальшому в межах окремого позову.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у підтверджені приналежності спірного майна Позивачеві та витребування цього майна у Відповідачів з урахуванням заперечень останніх відносно законності виникнення та переходу права власності.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належності обраного способу судового захисту. Відсутність, або недоведеність будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позову.

З огляду на обрані Позивачем способи захисту свого права, в контексті приписів ст.387 (вказувалася у вимозі Позивача до Відповідача 1) та ст.392 (вказувалася в заяві про зміну предмету позову) Цивільного кодексу України, предметом доказування для Позивача та спростування для Відповідачів, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є поточна наявність права власності та факт незаконного заволодіння (без відповідної правової підстави) Відповідачем спірним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається зокрема із правочинів, що узгоджується із загальними положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України і ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення прав та обовязків.

Наразі, як було встановлено судом, кожен з Відповідачів відплатно набув спірне майно за договорами купівлі-продажу, правомірність яких презюмується ст.204 Цивільного кодексу України та належним чином у розумінні ст. 215 цього Кодексу не спростована принаймні доказів протилежного суду не представлено.

За таких обставин, припущення незаконності (безпідставності) набуття спірного майна у розмінні ст. 387 Цивільного кодексу України судом відхиляється як юридично і доказово неспроможне, що зумовлює і застосування презумпції правомірності набуття Відповідачами права власності, встановленої ч. 2 ст. 328 цього Кодексу.

В контексті приведених Позивачем підстав заявлених вимог щодо відсутності у Третьої особи прав здійснювати відчуження спірного майна, суд зауважує, що згідно положень ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу майна, окрім визначених законом випадків, належить власнику товару, а якщо продавець не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має право його повернення.

В свою чергу, питання повернення (віндикації) майна за позовом власника у набувача врегульовано ст. 387 (з чужого незаконного володіння, неможливість застосування якої в даному випадку обґрунтована судом вище) та ст. 388 Цивільного кодексу України.

Між тим, у світлі встановлених обставин суд не вбачає можливості витребування майна з чужого володіння Відповідачів і як добросовісних набувачів, а відтак і застережень проти можливості первісного набуття права власності на спірне майна за договором купівлі-продажу №07/15 від 15.07.2008р. в редакції додаткової угоди №6 від 26.01.2010р., укладеним між Третьою особою та Відповідачем 1

Так, за змістом ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналіз приведеної норми зумовлює висновок суду, що для її застосування та витребування майна у добросовісного набувача заявником відповідного позову має бути серед іншого доведено існування наступної сукупності фактів: відсутність у особи, в якій набувач придбав майно, право на його відчуження (у даному випадку у Третьої особи), та факт вибуття майна з володіння власника або особи, якій воно передано у володіння, не з їхньої волі. Оскільки за змістом матеріалів справи та обґрунтування позовних вимог не згадується про викрадення або загублення майна, суд розглядає в означеній сукупності обставин доведеність вибуття з володіння у інший спосіб.

Втім, встановлені судом на підставі наявних в матеріалах справи факти вказують про відсутність означеної сукупності обовязкових для витребування майна умов, оскільки Третій особі майно було передано у володіння за волею Позивача відповідно до акту приймання-передачі за договором відповідального зберігання (доказів спростування дійсності якого через дефект волі до справи не надано), і Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ”, як особа, якій майно було передано власником у володіння, за своєю волею, опосередкованою договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі передало автомобіль Відповідачеві 1.

При цьому, судом також враховується спрямованість відносин між Позивачем та Третьої особою на відчуження на користь останньої спірного майна у власність, що підтверджується фактом укладання договору купівлі-продажу та здійснення в його межах часткового розрахунку.

Суд відхиляються зауваження представника Позивача відносно обізнаності Відповідача 1 про відсутність у Третьої особи права здійснювати відчуження спірного автомобіля, адже відомості про приналежність такого автомобіля Позивачеві на підставі вантажної митної декларації була доведена до відома набувача лише листом №2025 від 25.09.2010р. начальника відділення РЕР м. Артемівська Донецької області вже після не тільки укладання і виконання договору купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВТЛ” та Закритим акціонерним товариством „Бахмутський аграрний союз”, а навіть після підтвердження наявності права власності останнього у судовому порядку рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. у справі №34/166пд. Жодних доказів обізнаності Відповідача 1 про права Позивача на спірне майно станом на момент його придбання до матеріалів справи не надано.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати спростованим добросовісність набуття спірного майна Відповідачем 1 у Третьої особи.

Положення ст. 388 Цивільного кодексу України також не можуть бути застосовані і по відношенню до Відповідача 2, який відплатно придбав спірне майно у Закритого акціонерного товариства „Бахмутський аграрний союз” в перебігу розгляду цієї справи, адже з огляду на зміст наявних чинних рішення Господарського суду Донецької області у справі №34/146пд від 12.08.2010р., постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі №2а-26967/10/0570 від 22.12.2010р., здійснення реєстрації автомобіля за Відповідачем 1 як Продавцем, останній цілком був управнений відчужувати спірне майно як власник, оскільки правомірно набув це право у світлі згадуваних вище положень ст.ст. 387, 388, 658 Цивільного кодексу України.

Відносно означених судових рішень суд звертає увагу Позивача на те, що в силу їх загальнообовязкового статусу згідно ст.ст. 124, 129 Конституції України, та практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права для національних судів згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (див, наприклад Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, в якому визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” - (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427), в межах цієї справи взагалі неможливо піддати сумніву питання приналежності спірного майна продавцеві (Відповідачу 1) на момент його відчуження Відповідачу 2 за умов чинності означених рішень.

В контексті викладеного висновку та невідповідності оголошеного у судовому засіданні 26.04.2011р. усного клопотання представника Позивача відносно витребування доказів відносно складу акціонерів Відповідача 2 приписам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (не визначено конкретної особи, у якій повинні знаходиться витребувані докази), суд відмовляє у задоволені означеного клопотання. При цьому суд звертає увагу Позивача на те, що встановлення ймовірної наявності певних корпоративних прав Відповідача 1 по відношенню до Відповідача 2 взагалі не має значення для розглядуваної справи, оскільки наявність таких прав не може ототожнюватися із доведенням до відома кінцевого набувача факту існування зумовлених ватажно-митною декларацією прав Позивача відносно спірного автомобіля, тим більше що і ймовірна обізнаність про такі права жодною мірою не спростовує законність і добросовісність придбання майна Закритим акціонерним товариством „Юг-агро” у світлі згадуваних вище судових актів на користь Відповідача 1.

Посилання Позивача на перебування спірного майна в заставі Банку судом до уваги не приймається, оскільки:

- по-перше, за відсутністю будь-яких доказів реєстрації відповідного обтяження в порядку, визначеним Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” і обізнаності Третьої особи та Відповідача 1 на момент укладання між ними угоди про відчуження спірного майна про існування цього обтяження і його чинності для них у розумінні ч. 2 ст. 12 цього Закону, факт укладання Позивачем договору застави не має ніякого значення для підтвердження заявлених вимог, тим більше, що цей факт жодною мірою не спростовує добросовісності набуття майна Відповідачами;

- по-друге, суд зауважує, що приведені у договорі застави відомості про місце знаходження спірного майна не відповідали дійсним обставинам, встановленим судом.

Отже, Відповідач 2 станом на поточний момент є власником та добросовісним набувачем спірного майна, яке не може бути у нього витребувано з усіх приведених Позивачем в межах цієї справи підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні положення закріплені і в ст.321 Цивільного кодексу України.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., „ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права”.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу, та в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України у звязку із втратою доцільності у подальшому існуванні скасовує забезпечувальні заходи, вжиті ухвалою від 28.03.2011р. у вигляді встановленої Закритому акціонерному товариству „Юг-агро” заборони відчуження і встановлення приватних обтяжень відносно автомобіля Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849.

Наразі, встановлені судом обставини та їх наведене права оцінка не перешкоджають Позивачеві захищати свої субєктивні права шляхом подання окремого позову в межах зобовязальних відносин з Третьої особою щодо відповідального зберігання або купівлі-продажу спірного автомобіля.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 68, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова Компанія”, с. Софіївська Борщагівка, Київської області (ідентифікаційний код 31778064) до Закритого акціонерного товариства „Бахмутський аграрний союз”, с. Ново луганське Донецької області (ідентифікаційний код 25099117) та Закритого акціонерного товариства „Юг Агро”, сел. Зоря Донецької області (ідентифікаційний код 32577534) про визнання права власності на автомобіль Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849 та витребування його майна з чужого незаконної володіння.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 28.03.2011р. у вигляді встановленої Закритому акціонерному товариству „Юг-агро” заборони відчуження і встановлення приватних обтяжень відносно автомобіля Ford Cargo 3530D LRSC 6*4, шасі номер NMOD71TEDE8R68849.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.