Рішення № 15151209, 04.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 травня 2011 р. Справа 3/21/2011/5003

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 16479714 (вул. Збишка, 6, м. Вінниця, 21016)

до: Вінницького обласного військового комісаріату, код ЄДРПОУ 21727137 (вул. 40-річчя Пермоги, 31, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 19 609,79 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. - довіреність № б/н від 21.07.08р.;

відповідача: ОСОБА_2. - довіреність № 200/2 від 04.01.11р.;

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" подало до суду позов про стягнення з Вінницького обласного військового комісаріату заборгованості в сумі 19609,79 грн., з яких: основний борг - 17328,71 грн., пеня - 1397,23 грн., збитки від інфляції - 685,19 грн., 3% річних - 198,66грн.

Ухвалою суду від 07.04.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/21/2011/5003 та призначено її до розгляду на 26.04.2011 року.

В судовому засіданні 26.04.2011р. оголошено перерву на 04.05.2011р.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представниками сторін не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 04.05.2011р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у заяві-поясненні № юг/447 від 13.04.11р. наявність боргу не заперечує та пояснив, що згідно Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1235, фінансове і матеріальне забезпечення військових комісаріатів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законом порядку, тому розрахунки не проводилися у зв"язку з відсутністю коштів на рахунку Вінницького ОВК. Разом з тим, просить суд, беручи до уваги майновий стан Вінницького ОВК, зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні 04.05.2011р. представник відповідача подав заяву № б/н від 04.05.2011р. про застосуванні терміну позовної давності при прийнятті рішення щодо стягнення суми пені.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та додані сторонами по справі додаткові докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 21.05.2007 року позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір № 530-33 оренди майна товариства.

Відповідно до п.1.1 договору позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення ЛАЦ МТС ЦТЕПМ №2, розташованого в м. Вінниці по вул. Соборній в буд. № 10 на п"ятому поверсі 8-поверхового будинку загальною площею 1,0 кв.м. для розміщення обладнання зв"язку.

Пунктом 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно рахунками які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що орендна плата за перший місяць оренди за 1,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 174,0 грн. з ПДВ (20%) згідно додатка 3. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно п. 3.4 договору орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно рахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна. Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, визначений у п. 3.1 договору (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 6.1.3. договору орендар зобов'язався своєчасно і повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Додатковою угодою №1 від 16.05.2008р. до договору оренди майна від 21.05.2007р. №530-33 сторони п. 3.2. договору виклали у наступній редакції: "Орендна плата за перший базовий місяць оренди за 1,0 кв.м. всієї орендованої площі становить 345,97 грн. з ПДВ (20%) згідно додатка 3." Додаток 3 до договору замінено додатком 3А(п. 2 додаткової угоди № 1 від 16.05.2008р.).

Додатковою угодою № 2 від 01.09.2009р. до договору оренди майна від 21.05.2007р. №530-33 сторони дійшли згоди, що додаток № 3А до договору №530-33 від 21.05.2007р. втрачає чинність з 01.09.2009р., а розрахунок витрат, які підлягають компенсації орендарем на користь орендодавця проводиться згідно додатком № 3А-1.

21.05.2007р., на виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у будинку № 10 по вул. Соборній, м. Вінниця частину спеціалізованого технологічного приміщення ЛАЦ МТС ЦТЕПМ № 2 площею 2,0 кв.м. (додаток 1 до договору № 530-33 від 21.05.2007р.).

В підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки №116-1 від 31.01.2009р. на суму 605,00грн., №288-1 від 28.02.2009р. на суму 622,86грн., №481-1 від 31.03.2009р. на суму 623,76грн., №631-1 від 30.04.2009р. на суму 630,34грн., №822-1 від 31.05.2009р. на суму 632,46грн., №1007-1 від 30.06.2009р. на суму 633,01грн., №1147-1 від 31.07.2009р. на суму 641,74грн.,№1372-1 від 31.08.2009р. на суму 636,10грн., №1538-1 від 30.09.2009р. на суму 517,69грн., № 1706 від 31.10.2009р. на суму 525,97 грн., №1895-1 від 30.11.2009р. на суму 531,23грн., №2068-1 від 31.12.2009р. на суму 538,12грн., №42-1 від 31.01.2010р. на суму 541,90грн., №274-1 від 28.02.2010р. на суму 586,05грн., №405-1 від 31.03.2010р. на суму 685,98грн., №579-1 від 30.04.2010р. на суму 685,60грн., №800-1 від 31.05.2010р. на суму 680,59грн., №997-1 від 30.06.2010р. на суму 680,59грн., №1273-1 від 31.07.2010р. на суму 680,59грн., №1517-1 від 31.08.2010р. на суму 680,59грн., №1804-1 від 30.09.2010р. на суму 694,09грн., №2030-1 від 31.10.2010р. на суму 720,34грн., №2233-1 від 30.11.2010р. на суму 709,69грн., №2376-1 від 31.12.2010р. на суму 710,30грн., №185-1 від 31.01.2011р. на суму 717,98грн., №387-1 від 28.02.2011р. на суму 725,17грн., а разом на загальну суму 16637,73 грн.(а.с. 29-54) Крім того, станом на 01.01.2009р. за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 690,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати виставлених рахунків не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 17328,71 грн.

Окрім того судом встановлено, що сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2011 р., в якому також підтверджується сума основного боргу за договором оренди № 530-33 від 21.05.2007р. в розмірі 17328,72 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму ( оренди ), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм ( оренда ), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму ( оренди ) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 17328,72грн. правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1397,23 грн.- пені, 685,19 грн. - збитків від інфляції, 198,66 грн. - 3% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, зі який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наданих рахунків (а.с. 31-45), позивачем при подачі позову нараховано пеню за порушення відповідачем договірних зобов"язань в квітні 2009р. - травні 2010р., а саме за період з 01.03.2009р. по 31.05.2010р. в сумі 1397,23 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, в судовому засіданні 04.05.2011р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення суми пені.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовною заявою до суду 06.04.2011р., а тому період обрахунку пені за порушення зобов"язань по договору оренди № 530-33 від 21.05.2007р., має починатись з 06.04.2010р.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, а позивачем не обґрунтовано причин пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення 1070,32 грн. пені за період з 01.03.2009р. по 05.04.2010р. у зв'язку із закінченням перебігу строку позовної давності передбаченого ст. 258 ЦК України.

Разом з тим, позовна вимога про стягнення з відповідача пені за порушення договірних зобов"язань за період з 06.04.2010р. по 31.05.2010р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в рахунку №800-1 від 31.05.2010р.) заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені за порушення договірних зобов"язань за вказаний період встановлено наступне.

Станом на лютий 2010 заборгованість по договору оренди № 530-33 від 21.05.2007р. склала 8957,21 грн., а тому за період з 06.04.10р. по 31.05.10р. сума пені з зазначеної суми складає 281,72 грн.

За прострочку оплати заборгованості згідно рахунку № 405-1 від 31.03.2010р. за березень 2010 в сумі 685,98 грн. за період з 21.04.10р. по 20.05.10р. сума пені складає 15,80 грн.

За прострочку оплати заборгованості згідно рахунку № 579-1 за квітень 2010 в сумі 685,60 грн. за період з 21.05.10р. по 31.05.10р. сума пені складає 4,24 грн.

Загальна сума пені складає 301,76 грн. Позивачем за період з квітня 2010р. по 31.05.2010р. заявлено до стягнення 326,91 грн., враховуючи вищевикладене позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 301,76 грн., а в стягненні 25,15 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наданих рахунків, позивачем нараховано 3% річних за порушення відповідачем договірних зобов"язань в квітні 2009р. - травні 2010р., а саме за період з 01.03.2009р. по 31.05.2010р.

При перерахунку 3% річних, згідно вищезазначених норм, по кожному рахунку окремо, станом на 31.05.2010р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в рахунку) сума 3% річних складає 165,98 грн. згідно нижче наведеного розрахунку:

За прострочку оплати рахунку за лютий 2009р. в сумі 622,86 грн. з 21.03.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 22,37грн.

За прострочку оплати рахунку за березень 2009р. в сумі 623,76грн. з 21.04.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 20,81 грн.

За прострочку оплати рахунку за квітень 2009р. в сумі 630,34грн. з 21.05.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 19,48 грн.

За прострочку оплати рахунку за травень 2009р. в сумі 632,46грн. з 21.06.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 17,93грн.

За прострочку оплати рахунку за червень 2009р. в сумі 633,01грн. з 21.07.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 16,38грн.

За прострочку оплати рахунку за липень 2009р. в сумі 641,74грн. з 21.08.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 14,98грн.

За прострочку оплати рахунку за серпень 2009р. в сумі 636,10грн. з 21.09.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 13,23грн.

За прострочку оплати рахунку за вересень 2009р. в сумі 517,69грн. з 21.10.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 9,49 грн.

За прострочку оплати рахунку за жовтень 2009р. в сумі 525,97грн. з 21.11.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 8,30грн.

За прострочку оплати рахунку за листопад 2009р. в сумі 531,23грн. з 21.12.09р. по 31.05.10р. сума річних складає 7,07грн.

За прострочку оплати рахунку за грудень 2009р. в сумі 538,12грн. з 21.01.10р. по 31.05.10р. сума річних складає 5,79грн.

За прострочку оплати рахунку за січень 2010р. в сумі 541,90грн. з 21.02.10р. по 31.05.10р. сума річних складає 4,45грн.

За прострочку оплати рахунку за лютий 2010р. в сумі 586,05грн. з 21.03.10р. по 31.05.10р. сума річних складає 3,47грн.

За прострочку оплати рахунку за березень 2010р. в сумі 685,98грн. з 21.04.10р. по 31.05.10р. сума річних складає 2,31грн.

За прострочку оплати рахунку за квітень 2010р. в сумі 685,60грн. з 21.05.10р. по 31.05.10р. сума річних складає 0,62грн.

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 198,66 грн. річних, що на 31,98 грн. більше.

Враховуючи вищевикладене позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 166,68грн., а в решті сумі - 31,98 грн. слід відмовити.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наданих рахунків, позивачем нараховано збитки від інфляції за порушення відповідачем договірних зобов"язань в квітні 2009р. - квітні 2010р., а саме за період з 01.03.2009р. по 30.04.2010р.

При перевірці правильності нарахування позивачем інфляційних втрат по кожному рахунку окремо, станом на 30.04.2010р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем в рахунку № 579-1 від 30.04.2010р.(а.с. 44) встановлено наступне:

За прострочку оплати рахунку за лютий 2009р. в сумі 622,86 грн. з 21.03.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 66,42грн.

За прострочку оплати рахунку за березень 2009р. в сумі 623,76грн. з 21.04.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 60,36 грн.

За прострочку оплати рахунку за квітень 2009р. в сумі 630,34грн. з 21.05.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 57,56 грн.

За прострочку оплати рахунку за травень 2009р. в сумі 632,46грн. з 21.06.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 50,24грн.

За прострочку оплати рахунку за червень 2009р. в сумі 633,01грн. з 21.07.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 50,97грн.

За прострочку оплати рахунку за липень 2009р. в сумі 641,74грн. з 21.08.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 53,06грн.

За прострочку оплати рахунку за серпень 2009р. в сумі 636,10грн. з 21.09.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 47,13грн.

За прострочку оплати рахунку за вересень 2009р. в сумі 517,69грн. з 21.10.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 33,4грн.

За прострочку оплати рахунку за жовтень 2009р. в сумі 525,97грн. з 21.11.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 27,84грн.

За прострочку оплати рахунку за листопад 2009р. в сумі 531,23грн. з 21.12.09р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 23,13грн.

За прострочку оплати рахунку за грудень 2009р. в сумі 538,12грн. з 21.01.10р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 13,5грн.

За прострочку оплати рахунку за січень 2010р. в сумі 541,90грн. з 21.02.10р. по 30.04.10р. сума інфляційних складає 3,24грн.

Загальна сума інфляційних складає 486,85 грн. Позивачем до стягнення заявлено 685,19грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню в сумі 486,85 грн. В стягненні інфляційних в сумі 198,34 грн. слід відмовити.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3% річних, інфляційних та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

04.05.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Вінницького обласного військового комісаріату, код ЄДРПОУ 21727137 (вул. 40-річчя Пермоги, 31, м. Вінниця, 21000) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 16479714 (вул. Збишка, 6, м. Вінниця, 21016) 17328,71 грн. - основного боргу; 301,76 грн. - пені; 166,68 грн. - 3% річних; 486,85 грн. - інфляційних втрат; 182,84 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 220,04 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 1095,47 грн. - пені, 198,34 грн.- збитків від інфляції та 31,98 грн. - 3% річних відмовити.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Збишка, 6, м. Вінниця, 21016)

3 - відповідачу (вул. 40-річчя Пермоги, 31, м. Вінниця, 21000)