Рішення № 15147021, 14.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 5023/2240/11

вх. № 2240/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 712 від 16.02.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавс", м. Харків

про стягнення 29572,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 29572,62 грн., у тому числі 29058,53 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 514,09 грн. 3 % річних за договором № 2511-08, укладеним між сторонами 25.10.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

04.04.2011 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд вважати належним відповідачем по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Навс" (код 35245740, 61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14/35), а також, крім зазначених в позовній заяві вимог, просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на правову допомогу за договором № 1/ФЛП від 15.02.2011 року.

Крім того, 04.04.2011 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

14.04.2011 року позивач, в порядку статті 22 ГПК України, відмовився від вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. витрат на правову допомогу. Крім того, позивач відмовився від заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 листопада 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВС" (далі - Замовник) було укладено Договір № 2511-08.

Відповідно до умов Договору Виконавець зобов'язався виготовляти, розміщувати та демонтувати рекламні матеріали Замовника на рекламній площині (спеціальні конструкції типа щит, розмір 1,83 х 2,27 без підсвітки) про що кожний період надавати фотозвіт, а Замовник зобов'язався сплачувати такі послуги кожного місяця відповідно наданих Виконавцем рахунків-фактури до 10 числа відповідно п.5 Договору. Вартість місячного розміщення складає 1 000,00 грн., вартість виготовлення, монтажу, демонтажу складає 390,00 грн., вартість ротації рекламних матеріалів складає 390,00 грн..

Відповідно п.З. вказаний договір укладений терміном з 04.12.2008р. по 31.12.2009р.

З лютого 2010 року сторони продовжили свої правовідношення, але вже в спрощеному порядку шляхом виставляння рахунку фактури, виконання робіт, оплати наданих послуг та обміну актами виконаних робіт відповідно ч. 1 ст. 181 ГК України, однак Замовник не виконує своїх обов'язків по сплаті послуг Виконавця що призвело до утворення заборгованості, яка складає 26 455,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 181 ГК України Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 29058,53 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 514,09 грн. 3 % річних обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 295,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст.ст. 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяви про уточнення позовних вимог до розгляду.

Вважати вірною назвою відповідача по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Навс" (код 2973516094).

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Навс" (61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14/35, код 35245740, розрахунковий рахунок 26006839853121 в Банк ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61103 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в філії ЗАТ "ОТП" Банк в м.Харків, МФО 350750) 29058,53 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 514,09 грн. 3 % річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 295,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ квітня 2011 року.