Рішення № 15145067, 23.03.2011, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

№ 2-250/2011

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді БІЛЮНАСА В.Ю.,

при секретарі АРІСТОВІЙ І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 102059,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. Мотивуючи свої вимоги, зазначала, що внаслідок зіткнення транспортних засобів ДЕУ ЛАНОС (державний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_2, та TOYOTA RAV 4 (державний номер НОМЕР_2), яким керувала ОСОБА_1, її автомобіль було істотно пошкоджено, що призвело до фізичних страждань та душевних переживань.

Представник ОСОБА_2 факт дорожньо-транспортної пригоди визнала, але із заявленими сумами матеріальної та моральної шкоди не погодилася.

Вирішуючи питання субєктного складу спору, суд не знайшов підстав для залучення до участі у справі приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, оскільки зазначена організація виконала умови договору страхування у повному обсязі, отже не є особою, прав і обовязків якої стосується спір сторін, та немає юридичної зацікавленості у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 3 листопада 2009 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДЕУ ЛАНОС (державний номер НОМЕР_1), на автодорозі Харків Сімферополь Алушта Ялта виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем TOYOTA RAV 4 (державний номер НОМЕР_2), який належить ОСОБА_1

Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України, встановлено вироком Ялтинського міського суду АРК від 24 вересня 2010 року у кримінальній справі № 1-157/2010 (а. с. 7-9).

Суд бере до уваги положення частини 4 ст. 61 ЦПК України, яка зазначає, що вирок суду у кримінальній справі є обов'язковим для суду, що розглядає питання щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої постановлено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Спірні правовідносини регулюються правилами глави 82 ЦК України, яка унормовує порядок відшкодування позадоговірної (деліктної) матеріальної та моральної шкоди.

В силу частини 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Зазначене правило кореспондується з позицією Верховного Суду України, яку викладено у пункті 4 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6.

Відповідно до частини 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст. 1192 Кодексу встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що визначальним для суду при вирішенні питання щодо способу відшкодування нанесеної матеріальної шкоди є вимога особи, яка потерпіла від правопорушення. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В рамках кримінальної справи матеріальну шкоду, спричинену внаслідок пошкодження автомобіля TOYOTA RAV 4 2.0, який належить ОСОБА_1, визначено в експертному висновку № 01/01/10 від 18 січня 2010 року, у розмірі 102059,48 грн. (а. с. 11-16).

Суд погоджується з доводами представника ОСОБА_2, що зазначений документ не є експертним висновком в розумінні ст. 66 ЦПК України. Водночас суд приймає його до уваги як письмовий доказ з огляду на приписи ст. 64 ЦПК України, оскільки він містить інформацію, яка має значення для вирішення справи.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що субєкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_4, якому слідчим Першого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК майором міліції Лисенко Д.Є. було доручено визначити розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_1, попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 та 385 КК України. Висновок є повним та ясним, з огляду на що у суду є підстави взяти його до уваги.

Вирішуючи питання розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд бере до уваги, що за змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», в якому застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, виплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн.

За таких підстав, матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню, повинно бути зменшено на суму страхової виплати (102059,48 грн. - 24990,00 грн. = 77069,48 грн.).

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Судом беруться до уваги засадничі положення цивільного законодавства, які встановлюють, що право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 дійсно іспитувала фізичні страждання (що підтверджується картою виїзду швидкої допомоги) та душевні переживання, які призвели до тимчасового погіршення її здібностей та короткочасного позбавлення можливості їх повноцінної реалізації.

Суд дійшов висновку, що протиправні дії ОСОБА_2 заподіяли позивачці моральну шкоду, яка виразилась в порушенні звичного способу життя.

Водночас ОСОБА_1 не змогла обґрунтувати принцип визначення грошового еквівалента своїх моральних страждань, тому, враховуючи обставини справи, принцип розумності, співмірності та справедливості, беручи до уваги, що шкоду нанесено відповідачем ненавмисно, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_2 суму у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати судовий збір (в тому числі, в тій частині, в якій позивачку було звільнено від його сплати) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 77069,48 грн. (сімдесят сім тисяч шістдесят девять гривень 48 коп.), відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.), судові витрати у розмірі 128,50 грн. (сто двадцять вісім гривень 50 коп.), а усього 80197,98 грн. (вісімдесят тисяч сто девяносто сім гривень 98 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 до місцевого бюджету м. Ялти (отримувач платежу ГУ Держказначейства України в АРК, р/рахунок отримувача 31419537700039, код отримувача 22090100, МФО банку 824026, код банку 34740850) судовий збір у розмірі 770, 69 грн. (сімсот сімдесят гривень 69 коп.)

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я