Рішення № 15142939, 29.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2011 р.Справа № 25/17-967-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй ЛТД”

про стягнення 30 000 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.03.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні 29.04.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.03.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі-продажу від 10.08.2010 р. в сумі 30000грн.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав до суду доповнення до позовної заяви від 28.03.2011 р. за вх.№9189/2011, де навів додаткове нормативне обґрунтування позовних вимог.

Так, позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.08.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” було укладено договір купівлі-продажу товару, за умовами якого позивач зобовязується передати плитку керамічну для підлоги на загальну суму 30000 грн., а відповідач прийняти її у власність та оплатити його вартість у 15-денний термін з дня отримання товару. За актом приймання-передачі товару №58 від 10.08.2010 р. позивачем було поставлено відповідачу обумовлений договором товар, але відповідач виставлений позивачем рахунок-фактуру №10-08/10 від 10.08.2010 р. не оплатив. На претензії позивача від 30.11.2010 р. та від 20.01.2011 р. відповідач відповіді не надав, існуючу заборгованість не погасив.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

10.08.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” (покупець) було укладено договір №10-08/10 купівлі-продажу товарів, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити плитку керамічну для підлоги, грес, гранит, клінкер за ціною 200 грн. за 1 кв.м. Загальна кількість плитки 150 кв.м. на суму 30000 грн. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору від 10.08.2010 р. покупець зобовязаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.1.1. договору ціною та у визначений п.2.2. цього договору строк шляхом готівкового розрахунку з продавцем (п.3.1. договору від 10.08.2010 р.).

Пунктом 5.1. договору від 10.08.2010 р. визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п.5.2. договору від 10.08.2010 р. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1. цього договору, та закінчується після повного розрахунку покупця з продавцем за поставлений товар.

Із акту приймання-передачі товару №58 від 10.08.2010 р., підписаного та скріпленого печатками ФОП ОСОБА_1, ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД”, вбачається, що ОСОБА_1 у відповідності до договору від 10.08.2010 р. №10-08/10 купівлі-продажу було поставлено ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” плитку керамічну для підлоги, на загальну суму 30000 грн., сторони взаємних претензій не мають.

Підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом звірки розрахунків станом на 09.03.2011 р. позивач та відповідач підтвердили наявність заборгованості ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” в сумі 30000 грн.

Позивачем відповідачу було виставлено претензії від 30.11.2010 р., від 20.01.2011 р., на які відповіді останній не надав.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30000 грн. вартості поставленого товару за договором №10-08/10 купівлі-продажу товарів від 10.08.2010 р. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України).

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, у звязку з чим стягненню з ТОВ „Прогрес-Строй ЛТД” на користь позивача підлягає сума вартості поставленого за договором від 10.08.2010 р. товару, тобто заборгованість в розмірі 30000 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 300 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй ЛТД” (65026, м. Одеса, вул. Приморська,49, код 34321825) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 30000 (тридцять тисяч) грн.. заборгованості, 300 (триста) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Рішення підписано 04.05.2011 р.