ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.11 Справа№ 5015/259/11
за позовом виконуючий обовязки прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міськоїх ради в особі
позивача управління комунальної власності департаменту економічної політики
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»
про розіврання договору оренди та виселення з приміщень
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Сорочик В.Ю.
Представники:
від прокурора Захарко А.Є;
позивача -ОСОБА_1-представник, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача ОСОБА_2., довіреність в матеріалах справи
Суть спору:
Виконуючий обовязки прокурора Франківського району м.Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Позивача управління комунальної власності департаменту економічної політики до відкритого акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»про розіврання договору оренди та виселення з приміщень.
Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором на оренду нежитлових приміщень №6354 від 06.06.1994р., актом огляду орендованих приміщень №66 від 01.02.2010р., рішенням Львівської міської ради №1100 від 07.12.2007р., ухвалою Львівської міської ради №2569 від 09.04.2009р.
Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/259/11 від 21.01.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14год. 50хв. 15.02.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2011р., 09.03.2011р., 14.03.2011р. В судових засіданнях 15.02.2011р. та 16.03.2011р. оголошувались перерви.
Представникам Учасників оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмовіф повідомлення представників Учасників про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обовязки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надійшло.
Прокурор в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи Прокурором подано лист ДЗ «Галицька районна санітарно-епідеміологцічна станція міста Львова»№725/02 від 18.03.2011р. та копію асортименту.
Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ; витяг з технічного паспорту; письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію довіреності на право здійснення представництва; відзив на заперечення; копію рішення Львівської міської ради №381 від 20.06.1997р. з додатками; копію акту №154 від 15.03.2011р. з додатками; копію акту органу СЕС.
Представник Відповідача в судове засідання зявилась, після оголошення перерви судове засідання залишила. Проте, протягом розгляду справи представниками Відповідача позовні вимоги заперечено повністю з причин та підстав, зазначених у запереченні на позовну заяву та поясненнях.
Протягом розгляду справи представниками Відповідача подано суду наступні документи: письмові пояснення; копію торгового патенту; копію довіреності та довіреність на право здійснення представництва; копію витягу з журналу реєстрації перевірко; заперечення на позовну заяву; та додатковіф пояснення.
Відповідно до заперечення на позовну заяву, Відповідач не визнає позовні вимоги з наступних підстав: - розмір орендної плати може бути змінено виключно за погодженням сторін, наведене Відповідач мотивує ст.ст.19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; - згідно доводів Відповідача, мотивованих ст.783 Цивільного кодексу України та ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотного порушення Відповідачем не вчинено; - функціональне призначення приміщень саме «магазин», а не хлібний магазин, в підтвердження чого Відповідач наводить п.1 Договору; - Відповідач також зазначає, що акт, яким Позивач та Прокурор обгрунтовує позовні вимоги, складено без відома Відповідача та за відсутності уповноваженого представника Відповідача.
Крім того, у поясненнях Відповідач зазначає наступне: - Договором не передбачено використання магазину виключно під хлібний магазин; - посилання у позовній заяві, на думку Відповідача, на рішення №381 від 20.06.1997р. є безпідставним, оскільки воно винесено після укладення Договору; - посилання у позовній заяві, на думку Відповідача, на рішення №2569 від 09.04.2009р. є також безпідставним, оскільки умови Договору оренди є чинними на весь строк дії Договору, наведене Відповідач мотивує ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Також, у додаткових поясненнях представник Відповідача зазначила про те, що у журналі перевірок контролюючих органів не зазначено про здійснення перевірок Орендарем.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, враховуючи, що подано заперечення та пояснення на позовну заяву, протее не подано відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Між управлінням комунального майна Львівської міської ради, функції та повноваження якого на даний час здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та ВАТ «Львівський хлібокомбінат»(Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень від 06.06.1994 №6354 (далі Договір), згідно з умовами якого, в користування Орендареві передано нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою вул.І.Франка, 89 у місті Львові, загальною площею 81,2м2.
Договір укладено на термін до 31.12.1997р.
Проте, відповідно до п.14 Договору, при умові проведення ремонту приміщень до 31.12.1997р., термін дії Договору буде продовжено на 25 років згідно рішення №381 від 20.06.1997р.
У Договорі зазначено, що його укладено на підставі рішення Львівської міської ради №381 від 20.06.1997р.
За умовами вищевказаного договору оренди, Відповідачем взято на себе ряд зобов'язань, серед яких: користуватись приміщеннями відповідно до договору оренди та їх призначенню (п.13а Договору).
Пункт 12 Договору передбачає, що відносини щодо оренди нежитлових приміщень та будинків, котрі знаходяться в комунальній власності міста, регулюються Законами України "Про оренду майна державних підприємств", "Про власність", "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", іншими законодавчими актами України та Положенням про оренду нежитлових приміщень, що є у комунальній власності м.Львова.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору. Аналогічне положення містить ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.773 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Договір оренди від 06.06.1994 №6354, укладено на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.06.1997р. №381.
Відповідно до п.1.2 даного рішення, Відповідачу передано у довгострокову оренду терміном на 25 років нежитлові приміщення магазинів для організації фірмової торгівлі «хлібобулочними виробами». Магазин №18 за адресою м.Львів, вул..Івана Франка, 89 зазначений серед переліку у додатку №2 до зазначеного рішення.
Згідно з ст.648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради є обовязковим для виконання управлінням комунальної власності, як виконавчим органом Львівської міської ради. За таких обставин враховуючи вимоги рішення та умови договору позивач передав обєкт оренди саме для організації торгівлі хлібобулочними виробами.
Відповідно до п.4.1 Положення про оренду майна територіальної громади м.Львова, нова редакція якого затверджена ухвалою міської ради від 09.04.2009 №2569, управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м.Львова. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічної політики здійснює облік та інвентаризацію майна, формує та підтримує банк даних про майно комунальної власності міста, яке здається в оренду, забезпечує контроль за його використанням та збереженням.
Згідно з п.4.1.6 Положення управління комунальної власності слідкує за дотриманням умов договорів оренди, у встановленому порядку вживає заходи до порушників договірних зобов'язань.
Відповідно до акту обстеження №66 від 01.02.2010р., складеного представниками Позивача в присутності провідного контролера-ревізора КРУ у м.Львові, встановлено, що нежитлові приміщення площею 81,2м2 за адресою м.Львів, вул..І.Франка, 89, які займає Відповідач на підставі Договору, використовуються для торгівлі хлібобулочними виробами, продовольчими товарами, алкогольними і тютюновими виробами.
Крім того, відповідно до акту №154 від 15.03.2011р., складеного Позивачем під час розгляду справи, підтверджено факт організації Відповідачем торгівлі товарами підакцизної групи в орендованих приміщеннях.
Наведене підтверджується також погодженим Галицькою СЕС м.Львова 13.08.2005р. асортиментом продуктів харчування, дозволених для реалізації у магазині №18 за адресою м.Львів, вул..Івана Франка, 89, в якому, серед інших продуктів харчування, зазначено також і алкогольні напої.
Крім того, у технічному паспорті, складеному на спірні приміщення Львівським обласним бюро технічної інвентаризації 28.02.2000р., зазначено, що приміщеннями є хлібний магазин №18.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічне положення закріплено у ст.163 ГК України, згідно з якою зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Ухвалою Львівської міської ради від 09.04.2009 №2569 затверджено нову редакцію Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, метою якої є забезпечення єдиного механізму визначення розміру орендної плати за оренду майна територіальної громади м.Львова. У додатку 2 до вказаної Методики визначено розміри орендних ставок за використання нерухомого комунального майна. Так, цільове призначення обєкта оренди "розміщення торговельних об'єктів з продажу продовольчих товарів" (підпункт 3 пункту 18 додатку 2 до Методики) передбачає застосування орендної ставки у розмірі 6% ринкової вартості обєкта оренди. У даному випадку Відповідач використовує обєкт оренди для "розміщення торгівельного обєкта із змішаною торгівлею продовольчими товарами і товарами підакцизної групи" (підпункт 1 пункту 10 додатку 2 до Методики), яке передбачає застосування орендної ставки у розмірі 14% ринкової вартості обєкта оренди.
Однак, орендна плата Відповідачем вноситься без врахування односторонньої зміни зобовязання, що в свою чергу свідчить про недоотримання коштів міським бюджетом, про що відзначено в акті ревізії фінансово-господарської діяльності управління комунальної власності, проведеної КРВ у м.Львові.
Щодо посилання Відповідача на недотримання вимог ст.188 Господарського кодексу України суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).
Аналогічна позиція відображена у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.01.2010 р. N 01-08/12 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)».
Щодо доводів Відповідача про безпідставне посилання на рішення Львівської міської ради №389 від 20.06.1997р. за умови укладення Договору 06.06.1994р. суд зазначає наступне.
Як вказано вище у мотивувальній частині рішення, Договір укладено на термін до 31.12.1997р.
Проте, відповідно до п.14 Договору, при умові проведення ремонту приміщень до 31.12.1997р., термін дії Договору буде продовжено на 25 років згідно рішення №381 від 20.06.1997р.
У Договорі зазначено, що його укладено на підставі рішення Львівської міської ради №381 від 20.06.1997р.
Факту продовження строку дії Договору за наявної у ньому умови (п.14 Договру) Учасниками не заперечено. Крім того, Відповідачем визнано факт користування приміщеннями після 31.12.1997р.
З приводу посилання Відповідача на те, що огляд приміщення 01.02.2010р. проодився за відсутності уповноваженого представника Відповідача суд зазначає, що огляд проведено у магазині, доступ до якого відкрито, і в процесі огляду здобуто інформацію щодо асортименту товарів, реалізація яких здійснюється у спірних приміщеннях, яка є публічною та загальнодоступною.
Щодо зазначення відповідачем, що у журналі перевірок контролюючих органів Позивачем не здійснювались записи про проведення перевірок суд зазначає, що Позивачем не є контролюючим органом, а відтак, обовязок щодо здійснення запису у такому в Позивача відсутній.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які акти перевірок, складені Позивачем, а наявні акти огляду приміщень, до яких наявний публічний доступ.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі підтвердження необхідності використання приміщення для торгівлі хлібобулочними виробами, враховуючи наявні в матеріалах справи докази щодо здійснення Відповідачем торгівлі в орендованих приміщеннях іншими товарами, в тому числі алкогольними напоями та тютюновими виробами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
18.03.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.03.2011року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121, 124 Конституції України, ст.ст. 526, 629, 651, 648, 773, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст.2 ,4-7, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.163, 188 Господарського кодексу України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2.Розірвати договір на оренду нежитлових приміщень №6354 від 06.06.1994р., укладений між управлінням коммунального майна та відкритим акціонерним товариством «Львівський хлібокомбінат»на оренду нежитлових приміщень за адресою м.Львів, вул.Івана Франка, 89 загальною площею 81,2м2, позначених на поверховому плані технічного паспорту (складеному Львівським обласним бюро технічної інвентаризації 28.02.2000р, інвентарний номер 137) прописом 3-1, 3-2, 3-3 та зобовязати відкрите акціонерне товариство «Львівський хлібокомбінат»(79019, м.Львів, вул.Східна, 45, ідентифікаційний код 22365920) звільнити та повернути нежитлові приміщення площею 81,2м2 за адресою м.Львів, вул.Івана Франка, 89.
3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Львівський хлібокомбінат»(79019, м.Львів, вул.Східна, 45, ідентифікаційний код 22365920) в доход державного бюджету (р/р 31119095700006, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ 22389406, код платежу - 22090200) 85грн. державного мита, та в доход державного бюджету (р/р 31212259700006, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ 22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя
Судове рішення № 15142580, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/259/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: