Ухвала суду № 15142480, 05.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.05.2011 Справа № 5008/84/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Магістраль ЛТД” (м. Чоп)

до відповідача Ужгородської міської ради (м. Ужгород)

треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

1) на стороні позивача - гр. ОСОБА_1 (с. Есень Ужгородського району)

2) на стороні відповідача - Управління майном міста Ужгородської міської ради (м. Ужгород)

про визнання недійсними результатів земельних торгів (аукціону) по продажу земельної ділянки,

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання Анісімова І.Ю.;

від позивача ОСОБА_2, представник по довіреності від 30.09.10;

від третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники по довіреності від 02.02.11.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Магістраль ЛТД” звернулося до суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання недійсними результатів земельних торгів (аукціону) по продажу земельної ділянки площею 0,09 га на розі вулиць Добрянського Фединця Підградської в м. Ужгороді.

Позовні вимоги обґрунтовуються допущеними органом місцевого самоврядування (відповідачем) порушеннями встановленого законодавством порядку проведення земельних аукціонів, у звязку з чим позивач був позбавлений права на участь у аукціоні.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує такі висновки:

Справа стосується порушення публічного права позивача на прийняття участі в земельному аукціоні з продажу земельної ділянки.

Підставою для подання позову є допущені Ужгородською міською радою процедурні порушення при здійсненні органом місцевого самоврядування владних повноважень по організації та проведенню земельного аукціону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).

Відповідно до частин другої та третьої пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.;

положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Частиною третьою статті 150 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3, пункту 1 частини першої, пункту 1 частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення заявленого позову за субєктним складом сторін та предметом позову відноситься до компетенції адміністративних судів, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України,.

При розгляді даної судової справи вказане вище рішення Конституційного Суду України підлягає обовязковому застосуванню і не може бути проігнорованим при вирішенні юрисдикційних питань справи до законодавчого врегулювання підвідомчості такої категорії спорів господарським судам.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути позивачеві у встановленому порядку сплачені ним судові витрати при зверненні з позовом до господарського суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною пятою статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок апеляційного оскарження судового рішення (ухвали) регламентовано статтями 91- 95 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Швед