Ухвала суду № 15142143, 27.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2011 р. м. КиївК-19961/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Усенко Є.А.

Федорова М.О.

за участю секретаря: Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивач: Рак В.Л.

відповідача: Ярмак М.М.

прокурора: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Калуської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010

у справі № А-12/65

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Калуської обєднаної державної податкової інспекції

за участю прокурора Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2008 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Карпатнафтохім»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 20.03.2007 №0000812304/0.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не дотримано приписів п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при визначенні суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, а також абз.3 пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 №213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги задоволено. Податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ Івано-Франківської області №0000812304/0 від 20.03.2007 визнано нечинним та скасовано. Стягнуто з держбюджету на користь позивача 5,10 грн. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що формулювання рядка №3 форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 не відповідає положенням абз. «а»пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може змінювати порядок бюджетного відшкодування, встановлений законом.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питання достовірності нарахування позивачем бюджетно за грудень 2006 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2007 №453/23-04/33129683, за висновками якого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, оскільки сума бюджетного відшкодування не може перевищувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, що дорівнює 5726962 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812304/0 від 20.03.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 року на 4008340 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2007 позивачем подано до Калуської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно з якими визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 9735302 грн.

Однак, оскільки первинними документами підтверджено сплату позивачем у попередньому податковому періоді (листопаді 2006 року) ПДВ, який брав участь у формуванні податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 5726962 грн., суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу, що саме ця сума підлягала відображенню в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року. При цьому заперечення щодо сплати позивачем ПДВ у сумі 4008340 грн. відсутні, однак, за висновками відповідача зазначена сума не брала участі у формуванні відємного значення ПДВ за попередній податковий період (листопад 2006 року), а тому не підлягає відшкодуванню по декларації за грудень 2006 року.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підставі для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на 4008340 грн..

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем не заперечується факт виконання операцій з поставки товару позивачеві, за якими контролюючим органом визнано необґрунтованим включення сум ПДВ до податкового кредиту, та проведення позивачем розрахунків за поставлений товар.

Форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Г.Пилипчук

Є.А.Усенко

М.О.Федоров