Постанова № 1514130, 25.02.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" лютого 2008 р. Справа № 21/770-А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районім. Старокостянтинів

до Приватного підприємцяОСОБА_1м. Старокостянтинів

про стягнення 14399,94 грн.

Суддя Секретар судового засідання Комарніцький В.В.

Представники сторін:

Від позивача -Ткачук С.П. - за довіреністю №3009/07 від 24.05.07р.

Поліщук К.В. - за довіреністю №1383/07 від 22.02.08 р.

Від відповідача -ОСОБА_2 - за довіреністю від 20.12.07 р.

ОСОБА_3 - за довіреністю №201207.

Суть спору: Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 14399,94 грн. (в т.ч. суму 8883,28 грн. недоїмки, суму 5516,66 грн. штрафних санкцій ) у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Повноважний представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, у відповідності до ст. 51 КАС України про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 11396,57 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. Оскільки дане клопотання відповідає вимогам чинного законодавства, тому воно прийнято судом.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, зокрема звертають увагу суду на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.07р. частково задоволено позов ПП ОСОБА_1 до УПФ України у Старокостянтинівському районі, якою визнано протиправною та скасовано вимогу в частині спати недоїмки по страхових внесках в розмірі 1890,00 грн. При цьому зазначає, що заявлена до стягнення сума боргу не відповідає реальній сумі боргу відповідача .

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Приватний підприємецьОСОБА_1м. Старокостянтинів зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 01.01.2006 р. за періоди з червня 2004 р. по грудень 2004 р., з квітня 2005 р. по грудень 2005 р. склалась заборгованість по сплаті 32,3% та 32% від чистого доходу на загальну суму 8883,28 грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками по сплаті страхових внесків, що складені відповідачем за дані періоди, розрахунком суми позову, карткою особового рахунку страхувальника.

Позивачем прийнято рішення №358 від 27.11.06р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно яких до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 5516,66 грн.

З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялася вимога про сплату боргу №465 від 30.05.2006 р.

Зазначене рішення про застосування штрафних санкцій №385 та вимога про сплату боргу були оскаржені в судовому порядку. Постановою господарського суду області ві 26.04.2007 р. по справі № 16/77-НА позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу в частині стягнення недоїмки по страхових внесках в розмірі 1890,00 грн. Постановою Львівського Апеляційного адміністративного суду від 21.08.07 р. постанову господарського суду області по справі №16/77-НА змінено частково.

У зв'язку з несплатою боргу позивачем, із врахуванням прийнятого судом уточнення, подано позов про стягнення 11396,57 грн..

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р.

За таких обставин позов (із врахуванням прийнятого уточнення) заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п. 6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного Фонду України в Старокостянтиніському районі, м. Старокостянтинів до Приватного підприємцяОСОБА_1м. Старокостянтинів про стягнення 11396,57 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Приватного підприємцяОСОБА_1АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Старокостянтинівському районі, м. Старокостянтинів, (вул. Маршала Красовського, 4, код 14150074 ) суму 11396,57 грн. (одинідцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 57 коп.) заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

Постанова оформлена та підписана 26 лютого 2007 року

Віддруковано 3 примірники

1 -до справи,

2 - позивачу,

3 -відповідачу,,

Помічник судді О.Б.Лотоцька