Ухвала суду № 15138045, 12.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року справа №2а/0570/1406/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.

за участю сторін: представника позивача Калачік О.В.

представника відповідача Бистрова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» (далі ТОВ «СоюзПромінвестДонбас») звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012344/0/669 від 12 січня 2011 року, яке прийнято за результатами документальної невиїзної перевірки. Вказаним податковим повідомлення-рішенням підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування за звітні податкові періоди травень, червень та липень 2010 року на загальну суму 539 929,50 грн. Позивач зазначав, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5., підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, при включенні до складу податкового кредиту не відповідають дійсним обставинам, оскільки укладені договори з контрагентом ТОВ «Укрінтервугілля» відповідають вимогам Цивільного Кодексу України.

В ході слухання справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про доповнення підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що відповідачем при визначенні суми завищення податку до відшкодування за звітні податкові періоди травень липень 2010 року було допущено арифметичну помилку, внаслідок чого було завищено суми бюджетного відшкодування до зменшення на 11,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року позов було задоволено: скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька №0000012344/0/669 від 12 січня 2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітні податкові періоди квітень червень 2010 року на 539929,50 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що позивач і ЗАТ «Укрінтервугілля», укладаючи 20.04.2010р. господарську угоду № 20/04, мали умисел на укладення правочину з метою, яка завідомо, суперечить інтересам держави і суспільства, а також, що ця угода була безтоварною і фактично не виконувалась. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту травень 2010р. червень 2010р. суми ПДВ у розмірі 539918,50, сформованого на підставі податкових накладних, оскільки досліджені докази і встановлені обставини у справі, підтверджують дійсність вказаної угоди і фактичне її виконання.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій податковий орган просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що виходячи з приписів пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У розумінні пункту 1.32, статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, результати цієї діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер та цінове вираження. Таким чином, правочин укладений між ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» та ЗАТ «Укрінтервугілля» не був спрямований на настання правових наслідків обумовлених ним, зокрема на отримання прибутку, а був направлений на отримання вигоди лише за рахунок відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, тобто, правочин учинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 листопада 2010 року позивач надав до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року (т. 1 арк. справи 20-23) із додатками № 1-5 до податкової декларації (т. 1 арк. справи 24-31). Згідно рядку 25.1. зазначеної декларації сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у звітному податковому періоді складає 5345 778,00 грн. Згідно наданого позивачем додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду» залишок відємного значення по рядку 24 декларації з податку на додану вартість складає 6000 709,00 грн., фактично сплачено 5345778,00 грн.

10 грудня 2010 року позивачем надавалися до податкової інспекції уточнені розрахунки до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року (т. 1 арк. справи 32-38), які не вплинули на розмір заявленої до відшкодування суми податку.

10 листопада 2010 року позивач надав до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року (т. 1 арк. справи 40-43) із додатками № 1-5 до податкової декларації (т. 1 арк. справи 44-51). Згідно рядку 25.1. зазначеної декларації сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у звітному податковому періоді складає 1418 112,00 грн. Згідно наданого позивачем додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду» залишок відємного значення по рядку 24 декларації з податку на додану вартість складає 1418112,00 грн.

10 грудня 2010 року позивачем надавалися до податкової інспекції уточнені розрахунки до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року (т. 1 арк. справи 52-57), які не вплинули на розмір заявленої до відшкодування суми податку.

10 листопада 2010 року позивач надав до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2010 року (т. 1 арк. справи 60-63) із додатками № 1-5 до податкової декларації (т. 1 арк. справи 64-71). Згідно рядку 25.1. зазначеної декларації сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у звітному податковому періоді складає 5085 043,00 грн. Згідно наданого позивачем додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду» залишок відємного значення по рядку 24 декларації з податку на додану вартість складає 5085043,00 грн.

10 грудня 2010 року позивачем надавалися до податкової інспекції уточнені розрахунки до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2010 року (т. 1 арк. справи 72-79), які не вплинули на розмір заявленої до відшкодування суми податку.

24 грудня 2010 року податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ЗАТ «Укрінтервугілля» за період квітень липень 2010 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 6610/23-313/31226834 від 24 грудня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 10-19).

Згідно акту перевірки (сторінка акту 4, т. 1 арк. справи 13) завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за травень липень 2010 року на суму 539929,50 грн. стало наслідком безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 539929,50 грн. за наслідком відображення в податковому обліку господарських операцій з придбання вугільної продукції в ЗАТ «Укрінтервугілля» по ланцюгу від ТОВ «Вторснабгрупп». Як зазначено в акті перевірки, згідно отриманого від Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька акту про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Укрінтервугілля» (ЄДРПОУ 32645059) з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторснабгрупп» (ЄДРПОУ 35150984) за період квітень липень 2010 року від 14 жовтня 2010 року № 1752/23-2/32645059, укладений між ЗАТ «Укрінтервугілля» та ТОВ «Вторснабгрупп» правочин не спричинив реального настання правових наслідків та є нікчемним. Не доведення фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Вторснабгрупп» в період з червня 2007 року по липень 2010 року, висновки про нікчемність укладеної між ТОВ «Вторснабгрупп» та ЗАТ «Укрінтервугілля» угоди, відсутність в ЗАТ «Укрінтервугілля» обєктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств по операціях з продажу товарів підприємствам покупцям, укладений між ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» та ЗАТ «Укрінтервугілля» правочин в частині придбаного товару по ланцюгу від ТОВ «Вторснабгрупп» не спричинив реального настання правових наслідків. Згідно акту перевірки № 1752/23-3/32645059 від 14 жовтня 2010 року, позивач є покупцем вугільної продукції, як була придбана в ЗАТ «Укрінтервугілля» по ланцюгу від ТОВ «Вторснабгрупп» в період з квітня 2010 року по червень 2010 року загальною вартістю 3239521,00 грн., у тому числі ПДВ 539929,50 грн.

Згідно вказаного акту перевірки, позивачем, в порушення підпункту 7.2.3, 7. 2.4. пункту 7.2., підпункту 7.3.1. пункту 7.3., підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту звітного податкового періоду квітня 2010 року на 170021,29 грн., травня 2010 року на 149897,21 грн., червня 2010 року на 220000,00 грн., що вплинуло на формування відємного значення податку відповідних звітних періодів.

12 січня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000012344/0/669 (т. 1 арк. справи 9), яким на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо порушення ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» підпункту 7.4.1 пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5., підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковою інспекцією було зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 539929,50 грн., з яких по декларації за травень 2010 року на 170021,29 грн., по декларації за червень 2010 року на 149897,21 грн., по декларації за липень 2010 року на 220000,00 грн.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 539929,50грн., з огляду на наступне.

На підставі умов договору № 20/04 від 20 квітня 2010 року, укладеного між ЗАТ «Укрінтервугілля» (постачальник) та ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» (покупець), постачальник зобовязався передати в установлений строк вугільну продукцію у власність покупця, а покупець зобовязався у відповідності до умов договору прийняти цей товар та оплатити його згідно зі специфікаціями.

Згідно пункту 2.1. договору № 20/04 від 20 квітня 2010 року, товар, зазначений в Специфікаціях постачається покупцю на умовах «FCA- станція відправлення», згідно Інкотермс у редакції 2000 року. Товар постачається залізничним транспортом у полувагонах навалом (п.2.3 договору). Відповідно до пункту 2.5. договору по кожній партії товару протягом 5-ти календарних днів від дати відвантаження постачальник передає покупцю наступні товаросупровідні документи: залізничні квитанції, посвідчення якості, рахунок-фактуру, податкову накладну, лист про право власності , акт приймання-передачі.

Згідно специфікації від 20 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 85) сторони узгодили постачання вугільної продукції у квітні 2010 року у кількості 700 т. вартістю 1645,50 грн. за тонну.

На виконання умов укладеного договору на користь позивача було поставлено вугілля у кількості 619950,00 кг. загальною вартістю 1020127,73 грн., що підтверджується актом приймання - передачі вугільної продукції від 23 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 92). Факт постачання вугільної продукції у квітні 2010 року підтверджується залізничною квитанцією № 51758358 (т.1 арк. справи 99). Згідно залізничної квитанції № 51758358 відправником вугільної продукції є ВАТ «Шахта Красноармійська Західна № 1», одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи ( т. 1 арк. справи 93-98), згідно яких перехід права власності відбувався наступним чином: ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна № 1» - ТОВ «Флагман» - ТОВ «Авістапромторг» - ТОВ «Альвентус» - ТОВ «Вторснабгрупп» - ЗАТ «Укрінтервугілля» - ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» - ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг».

Згідно специфікації від 19 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 86) сторони узгодили постачання вугільної продукції у травні 2010 року у кількості 600 т. вартістю 1629,00 грн. за тонну.

Згідно рядку 17 податкової декларації за звітний податковий період квітень 2010 року (т. 2 арк. справи 63-66), наданої до податкової інспекції 10 листопада 2011 року, сума податкового кредиту звітного періоду складає 17160738,00 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 5345 778 грн. Згідно рядка 26 наданої декларації залишок відємного значення податку звітного податкового періоду складає 654931,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2010 року) до складу податкового кредиту квітня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ЗАТ «Укрінтервугілля» (індивідуальний податковий номер 326450505628) в сумі 320 928,80 грн. Згідно наданого позивачем реєстру отриманих податкових накладних у квітні 2010 року (т.2 арк. справи 80-87) до складу податкового кредиту квітня 2010 року позивачем віднесено ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ЗАТ «Укрінтервугілля»: № 8 від 13 квітня 2010 року, ПДВ в сумі 83333,33 грн.; № 9 від 23 квітня 2010 року, ПДВ в сумі 170021,29 грн.; № 10 від 28 квітня 2010 року, ПДВ в сумі 4833,33 грн.; № 11 від 30 квітня 2010 року, ПДВ в сумі 62740,85 грн.

Відповідачем заперечується правомірність включення до складу податкового кредиту квітня 2010 року ПДВ в сумі 170021,29 грн. за податковою накладною № 9 від 23 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 91).

Згідно рядку 17 податкової декларації за звітний податковий період травень 2010 року (т. 1 арк. справи 20-23), наданої до податкової інспекції 10 листопада 2011 року сума податкового кредиту звітного періоду складає 15934 142,00 грн. Згідно рядку 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 1418112,00 грн. Згідно рядка 26 наданої декларації залишок відємного значення податку звітного податкового періоду складає 654931,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року) до складу податкового кредиту травня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ЗАТ «Укрінтервугілля» (індивідуальний податковий номер 326450505628) в сумі 314372,88 грн. Згідно наданого позивачем реєстру отриманих податкових накладних у травні 2010 року (т.2 арк. справи 88-95) до складу податкового кредиту травня 2010 року позивачем віднесено ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ЗАТ «Укрінтервугілля»: № 12 від 14 травня 2010 року, ПДВ в сумі 4585,52 грн.; № 13 від 22 травня 2010 року, ПДВ в сумі 64819,65 грн.; № 15 від 25 травня 2010 року, ПДВ в сумі 5833,33 грн.; № 14 від 25 травня 2010 року, ПДВ в сумі 149897,21 грн., № 16 від 29 травня 2010 року, ПДВ в сумі 75655,67 грн., № 117 від 31 травня 2010 року, ПДВ в сумі 13581,50 грн.

Відповідачем заперечується правомірність включення до складу податкового кредиту травня 2010 року ПДВ в сумі 149897,21 за податковою накладною № 14 від 25 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 106).

Згідно рядку 17 податкової декларації за звітний податковий період червень 2010 року (т. 1 арк. справи 40-43), наданої до податкової інспекції 10 листопада 2011 року сума податкового кредиту звітного періоду складає 22086 986,00 грн. Згідно рядку 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 5085 043,00 грн. Згідно рядка 26 наданої декларації залишок відємного значення податку звітного податкового періоду складає 654 931 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року) до складу податкового кредиту червня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ЗАТ «Укрінтервугілля» (індивідуальний податковий номер 326450505628) в сумі 716473,28 грн. Згідно наданого позивачем реєстру отриманих податкових накладних у червні 2010 року (т.2 арк. справи 96-103) до складу податкового кредиту червня 2010 року позивачем віднесено ПДВ за наступними податковими накладними, виданими ЗАТ «Укрінтервугілля»: № 20 від 09 червня 2010 року, ПДВ в сумі 68192,17 грн.; № 21 від 22 червня 2010 року, ПДВ в сумі 255645,00 грн.; № 22 від 23 червня 2010 року, ПДВ в сумі 98325,00 грн.; № 23 від 25 червня 2010 року, ПДВ в сумі 220000,00 грн.; № 24 від 28 червня 2010 року, ПДВ в сумі 74311,11 грн.

Відповідачем заперечується, також, правомірність включення до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ в сумі 220000,00 грн. за податковою накладною № 23 від 25 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 158).

Податкова накладна № 9 від 23 квітня 2010 року сформовано за фактом постачання товарів. На підтвердження постачання товарів позивач надав Акт приймання-передачі партії вугільної продукції (т. 1 арк. справи 92).

Податкову накладну № 14 від 25 травня 2010 року сформовано за фактом здійснення позивачем перерахування коштів в рахунок сплати поставленої продукції та здійснення передплати. Перерахування коштів підтверджено платіжним дорученням № 996 від 25 травня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 32). Загальна сума платіжного доручення № 996 від 25 травня 2010 року складає 922185,00 грн. Із врахуванням наявної кредиторської заборгованості позивача станом на 01 травня 2010 року в сумі 22801,73 грн., в рахунок передплати позивачем перераховано 899383,27 грн. (ПДВ в сумі 149897,12 грн.). Постачання вугільної продукції на зазначену суму підтверджено актом приймання-передачі партії вугільної продукції (т. 1 арк. справи 109, 123).

Податкову накладну № 23 від 25 червня 2010 року сформовано за фактом здійснення позивачем перерахування коштів в рахунок сплати поставленої продукції та здійснення передплати. Перерахування коштів підтверджено платіжним дорученням № 1282 від 25 червня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 39). Загальна сума платіжного доручення № 1282 від 25 червня 2010 року складає 1320000,00 грн. Постачання вугільної продукції на зазначену суму підтверджено актом приймання-передачі партії вугільної продукції (т. 1 арк. справи 159,171, 183, 197).

На виконання прийнятих зобовязань позивачем за договором № 20/04 від 20 квітня 2010 року за допомогою платіжного доручення № 996 від 25 травня 2010 позивач перерахував постачальнику кошти в сумі 922185,00 грн., у тому числі ПДВ 153697,50 грн. Факт поставки вугільної продукції у травні 2010 року на суму 899383,27 грн. (ПДВ 149897,21 грн.) підтверджується актами приймання - передачі вугільної продукції від 25 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 109) та від 26 травня квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 123). Транспортування вугільної продукції у травні 2010 року підтверджується залізничними квитанціями № 52417078 та № 52417091 (т.1 арк. справи 117, 131). Згідно залізничних квитанцій № 52417078 та № 52417091 відправником вугільної продукції є ВАТ ЦЗФ «Пролетарська» одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи ( т. 1 арк. справи 109-116, 124-130), згідно яких перехід права власності відбувався наступним чином: ВАТ ЦЗФ «Пролетарська» - ТОВ «Флагман» - ТОВ «Авістапромторг» - ТОВ «Альвентус» - ТОВ «Вторснабгрупп» - ЗАТ «Укрінтервугілля» - ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» - ВАТ «Арселор Мітал Кривий ріг».

Згідно специфікації від 21 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 87) сторони узгодили постачання вугільної продукції у червні 2010 року у кількості 1500 т. вартістю 1710,00 грн. за тонну. Згідно специфікації від 24 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 88) сторони узгодили постачання вугільної продукції у червні 2010 року у кількості 850 т. вартістю 1660,00 грн. за тонну. На виконання прийнятих зобовязань позивачем за договором № 20/04 від 20 квітня 2010 року за допомогою платіжного доручення № 1282 від 25 червня 2010 року позивач перерахував постачальнику кошти в сумі 1320000,00, у тому числі ПДВ 220000,00 грн. Факт поставки вугільної продукції у червні 2010 року підтверджується актами приймання - передачі вугільної продукції від 28 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 159, 171, 183, 197). Транспортування вугільної продукції у червні 2010 року підтверджується залізничними квитанціями № 52586355, 51799706, 52586382, 52586163, 51799763 (т.1 арк. справи 164-166, 178-179, 188-193, 205-208). Згідно залізничної квитанцій № 51799706 відправником вугільної продукції є ТОВ ЦЗФ «Узловська» одержувачем є ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг». Перехід права власності простежується за листами про право власності, копії яких наявні в матеріалах справи ( т. 1 арк. справи 160-163, 172-177, 184-187, 198-204, 198-204), згідно яких перехід право власності відбувався наступним чином: ТОВ ЦЗФ «Узловська» - ТОВ «Флагман» - ТОВ «Авістапромторг» - ТОВ «Альвентус» - ТОВ «Вторснабгрупп» - ЗАТ «Укрінтервугілля» - ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» - ВАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг».

Колегія суддів, дослідивши податкові накладні № 9 від 23 квітня 2010 року (т. 1 арк. справи 91), № 14 від 25 травня 2010 року (т. 1 арк. справи 106), № 23 від 25 червня 2010 року (т. 1 арк. справи 158), які виписані Закритим акціонерним товариством «Укрінтервугілля», на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту суму 539918,50 грн., вважає, що судом першої інстанціїбуло вірно встановлено відповідність вказаних податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено правомірне формування позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів квітня червня 2010 року в сумі 539918,50 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Використання позивачем придбаних у ЗАТ «Укрінтервугілля» товарів у власній господарській діяльності підтверджується договором купівлі-продажу № 523 від 10 лютого 2010 рок (т. 2 арк. справи 130-154), видатковими накладними та податковими накладними (т. 2 арк. справи 155-197), якими підтверджується здійснення позивачем подальшої реалізації придбаної вугільної продукції, що знайшло своє відображення в податковому обліку позивача у наступних звітних податкових періодах.

Колегія суддів вважає посилання відповідача на нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ЗАТ «Укрінтервугілля» є необґрунтованим, у звязку з наступним.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із змісту укладеного між позивачем та третьою ЗАТ «Укрінтервугілля» договору № 20/04 від 20 квітня 2010 року вбачається, що зазначеним договором та додатковими угодами до нього сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені наступні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків).

Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилався на обставини, викладені в акті перевірки ДПІ Ворошиловського району м.Донецька № 1752/23-2/32645059 від 14 жовтня 2010 року. Згідно зазначеного акту за змістом податкової звітності ТОВ «Вторснабгрупп», за ланцюгом від якого позивач отримував вугільну продукцію, не підтверджено передачу вугільної продукції від ТОВ «Вторснабгрупп» до контрагента позивача ЗАТ «Укрінтервугілля».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем підтверджено фактичне здійснення господарських операцій, на підставі умов укладеного між позивачем та ЗАТ «Укрінтервугілля» договору № 20/04 від 20 квітня 2010 року.

Відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ЗАТ «Укрінтервугілля» при здійсненні спірних операцій. Зокрема, не встановлено, що спірні операції не відображені в податковому обліку цього підприємства, що відповідні обєкти оподаткування, які виникають внаслідок реалізації продукції позивачу, не включені до податкових декларацій, що з них не сплачено у встановленому порядку податки та інші обовязкові платежі. Крім цього, відповідачем також не було надано належних та допустимих доказів наявності вини (умислу) в позивача чи в третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 року - червня 2010 року суми ПДВ у розмірі 539918,50 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виданих ЗАТ «Укрінтервугілля».

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000012344/0/669 від 12 січня 2011 року є неправомірним в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень липень 2010 року в сумі 539918,50 грн.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текст ухвали виготовлено в повному обсязі 15 квітня 2011 року.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон