Постанова № 15137707, 20.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року справа №2а/0570/923/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Юрко І.В. , Блохіна А.А.

при секретарі Касьяновій В.М., за участю представника позивача: Ялтиченко О.П., діючої на підставі довіреності № 1 від 17.12.2010 року; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/923/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» до Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/923/2011 у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» (надалі ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний») до Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області (надалі Стаханівська ОДПІ Луганської області) про скасування податкового повідомлення рішення від 28.12.2010 року № 0000792301/0 було відмовлено.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції вказав, що страховий платіж з огляду на його правову функцію та мету є внеском, що сплачується саме за захист інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), обумовлених договором. Сплата страхового платежу є обов'язком страхувальника та складовою змісту правовідносин зі страхування.

Нормативні ж витрати на ведення справи є, по суті, фактичною компенсацією понесених страховиком витрат за час дії договору страхування та жодним чином не передбачають захист прав страхувальника як обов'язкової ознаки цивільно-правових відносин страхування.

Страховий платіж є платою, що вноситься страхувальником, а витрати ж на ведення справи є сукупністю матеріальних, трудових та інших ресурсів страховика.

Таким чином, нормативні витрати на ведення справи не можна вважати складовою страхового платежу, що виключає можливість їх віднесення до доходу від страхової діяльності у розумінні абзацу четвертого підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права. На думку апелянта судом при вирішенні спору невірно застосовані підпункти 7.2.1 та 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 10, 16, 28 Закону України «Страхування», ст. 18 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 979, 997 Цивільного Кодексу України, що призвело до помилкового висновку відносно того, що нормативні витрати на ведення справи не можна вважати складовою страхового платежу, адже як вбачається зі змісту ст. 10, 28 Закону України «Про страхування» норматив витрат на ведення справи є частиною страхового тарифу, який є частиною страхового платежу, оскільки тариф ставка страхового платежу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги будуть задоволені.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду скасувати, з наступних підстав.

Позивач ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» є юридичною особою (реєстраційний номер за ЄДР 10003154495, ідентифікаційний код 13494943), та діє на підставі статуту, зареєстрованого Державним реєстратором 12.05.2010 року (а.с. 7, 51-68).

Судами обох інстанцій було встановлено, що у період з 22.11.2010 року по 17.12.2010 року Стаханівська ОДПІ Луганської області проведена планова виїзна перевірка Стахановської філії ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт від 22.12.2010 року № 1133/23-24201565 (а.с. 8-45).

Як слідує з висновків акту, перевіркою встановлені порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток у загальній сумі 515,00 грн., та завищено вказаний податок в розмірі 62,00 грн. Актом перевірки встановлені також інші порушення, що не є предметом оскарження у даній адміністративній справі, а тому судом правовий аналіз цих порушень не здійснюється.

На підставі наведеного акту перевірки, відповідачем складене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2010 року № 0000792301/01, за яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток страхових організацій (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 713,70 грн. (з яких: за основним платежем 453,00 грн., за санкціями 260,70 грн.) ( а.с. 46).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) плата за страхування, яку страхувальник зобовязаний внести страховику згідно з договором страхування; страховий тариф ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Згідно із ст. 28 зазначеного Закону норматив витрат визначається при розрахунку страхового тарифу, тобто є його частиною.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відносно того, що оскільки норматив витрат на ведення справи є частиною страхового тарифу, то він є і частиною страхового платежу, оскільки тариф ставка страхового платежу.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування.

Апелянт вірно зазначає, що законодавцем не вказано, що частина страхового платежу в залежності від того, чи є вона компенсацією витрат страховика, може не включатись до оподатковуваного доходу від страхової діяльності.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону.

Зазначена норма невірно застосована відповідачем при винесенні спірного повідомлення-рішення, адже як було встановлено вище єдиним джерелом отримання коштів, які йдуть на погашення нормативу витрат на ведення справи є страховий платіж, а отже правова природа зазначених коштів така, що їх отримання нерозривно повязане із договором страхування, тобто інших джерел на отримання цих коштів, окрім договору страхування не існує. Зазначене свідчить про неправомірність висновку суду першої інстанції відносно того, що нормативні витрати на ведення справи не можна вважати складовою страхового платежу, що виключає можливість їх віднесення до доходу від страхової діяльності у розумінні абзацу четвертого підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи з вищезазначених вимог законодавства та встановлених судом обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що постанова від 14 лютого 2011 року є такою, що винесена з помилковим застосуванням норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновки суду спростовуються, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/923/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/923/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» до Стаханівська ОДПІ Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення від 28.12.2010 року № 0000792301/0 скасувати.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000792301/0 від 28.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Стахановській філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» за платежем: податок на прибуток страхових організацій у сумі 713 грн. 70 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 26 квітня 2011 року.

Головуючий суддя: Міронова Г.М.

Судді: Юрко І.В.

Блохін А.А.