Постанова № 15135348, 05.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2906/2011

12 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю:

представника прокуратури Мовчан В.В.,

представника позивача Янчука В.В.,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Черкаського району в інтересах держави, в особі Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

встановив:

18.04.2011р. прокурор Черкаського району звернувся до суду в інтересах держави, в особі Черкаського районного центру зайнятості, з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_3 коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 1007,46грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахована особа, зареєстрована в установленому законом порядку як безробітна, зобов'язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Разом з тим, оскільки на день надання статусу безробітної відповідач не вказала, що вона була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, кошти виплачені їй, як допомога по безробіттю в сумі 1007,46грн., є незаконно виплаченими. На підставі встановлення зазначених вище обставин Черкаським районним центром зайнятості було прийнято наказ №39 від 16.02.2011р. про повернення ОСОБА_3 коштів, виплачених, як допомога по безробіттю. Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернула безпідставно отримані кошти, прокуратура звернулась до суду про примусове стягнення з ОСОБА_3 коштів в сумі 1007,46грн.

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на ту обставину, що під час подання заяви до Черкаського районного центру зайнятості про надання їй статусу безробітної, вона вважала що не має статусу підприємця, оскільки нею проведені всі дії по припиненню підприємницької діяльності та фактично на час звернення до центру зайнятості вона не займалась підприємницькою діяльністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулась до Черкаського районного центру зайнятості із заявою від 21.03.2005р. про надання їй статусу безробітної. Наказом Черкаського районного центру зайнятості від 21.03.2005р. №НТ050321 відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

В своїй заяві від 21.03.2005р. про надання статусу безробітної відповідач вказала, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.6).

Наказом Черкаського районного центру зайнятості від 27.09.2005 року №НТ050927 на підставі пп.1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку з працевлаштуванням.

Перевіркою достовірності даних безробітних, згідно довідки державного реєстратора м. Долинська від 27.10.2009р. №97 встановлено, що відповідач під час реєстрації в Черкаському районному центрі зайнятості приховала, що з 26.03.1998р. по 02.08.2005р. була зареєстрована як фізична особа підприємець і, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, лише з 02.08.2005р. припинила свою підприємницьку діяльність.

Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в Черкаському районному центрі зайнятості відповідач була зареєстрована як фізична особа підприємець. За період з 21.03.2005р. по 26.09.2005р. відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 1007,46грн.

За наслідками зазначеної перевірки Черкаським районним центром зайнятості прийнято наказ від 16.02.2011р. №39 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг», яким ОСОБА_3 зобовязано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1007,46грн. (а.с.13).

Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі Основи) та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року №1533-III, та «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за №915/5136.

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема, у статті 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачені у статті 25 Основ і до цих видів, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Також, ст. 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803 (далі Закон №803), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно статті 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.200р. №1533 (далі Закон №1533) встановлено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 36 вищезазначеного Закону №1533 встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Так, застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що встановлення позивачем недостовірності подання застрахованою особою відомостей про обставини, які впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг цій особі, яке стосується періоду перебування на обліку в центрі занятості цієї особи в статусі безробітної та виплат на її користь допомоги по безробіттю, обґрунтовано стало підставою для прийняття наказу про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Неподання відомостей до центру занятості в період проведення виплат з допомоги по безробіттю, таких як реєстрація фізичної особи-підприємця в установленому законом порядку та отримання доходів від такої діяльності застрахованої особи, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 36 Закону №1533, а саме: внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, беручи до уваги, що ОСОБА_3 в період надання їй статусу безробітної (21.03.2005р.) та виплати допомоги по безробіттю була зареєстрована як фізична особа підприємець, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов прокурора Черкаського району в інтересах держави, в особі Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (18001, АДРЕСА_1) на користь Черкаського районного центру зайнятості (18003, м. Черкаси, вул. Чалого, 17а, ідентифікаційний код 14191083) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1007 (одна тисяча сім) гривень 46 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 06.05.2011р.